16 січня жителю села Вороненко Івану Базюку виповнилося 100 років, пише Поляницька сільська рада.
Він народився в селі Чорна Тиса Закарпатської області. У школу ходив до 6 класу, бо мусив піти працювати, захворів батько, а Іван був найстаршим хлопчиком у сім’ї. Працював у “резовці обробленого дерева”. Потім тато навчив хлопця тесати дерево, що неабияк згодилось Іванові в дорослому житті.
1944-1945 років служив у мадярській армії, був на фронті, який тоді проходив біля Коломиї.
1948 року Іван на прохання вуйка Базюка перейшов жити у Вороненку і одружився. Тут сам заготовив і натесав дерева, побудував хату, зробив двері, вікна, а ще меблі в дім: точені ліжка і столи, креденс для посуду, шафу для одягу. Любов до роботи з деревом і навчання тата дали свої плоди. Крім того, самостійно навчився ветеринарної справи. Пригадує, як серед ночі приїхали по нього і він їхав спасати корову.
Разом з дружиною прожив 58 років і вже 17 років живе сам.
“Багато за життя бачив і пережив, всього не розповісти, адже прожити століття — це дійсно не поле перейти”, — каже Іван.
Фото: Поляницька сільська рада
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
