Наприкінці лютого в Коломиї стартував проєкт підтримки дружин військовослужбовців та їхніх родин. Групові зустрічі відбуваються щотижня у п’ятницю і тривають кілька годин.
Засновниця проєкту Ірина Бордун зізнається, що ідея його створення зародилася після загибелі її чоловіка та брата на війні.
“Мій чоловік Любомир був добровольцем і загинув у вересні 2022 року у Бахмутському районі, пізніше, майже через рік, у серпні під Роботиним загинув мій рідний брат Олег. І я була в різних ролях: спочатку дружини військовослужбовця, яка постійно в очікуванні, що з твоєю коханою людиною, а згодом — сестрою, яка не знає, що з її братом. Був такий період, коли брата вважали зниклим безвісти, адже тіло не могли забрати із поля бою. Тому, можна сказати, я була в різних амплуа: дружиною військового, вдовою військовослужбовця, сестрою зниклого безвісти військового. І я розумію, наскільки складно жінкам військовослужбовців. На жаль, не всі з них мають можливість елементарно поспілкуватися. На цьому й зародилася ідея збирати таких дружин, мам, сестер, дітей, які потребують комунікації та підтримки”, — розповідає Ірина Бордун.
Також Ірину надихнув артпроєкт “Жива”. Це проєкт для вдів, яким професійні художники допомагають створювати картини. Таким чином вони реалізовують на полотні свої мрії та очікування, які не збулися.
“Я двічі хотіла потрапити до цього проєкту в Києві, і все ніяк не виходило. Тому підійшла до міського голови Коломиї і запропонувала створити щось схоже і в нашому місті. Я запропонувала зробити такий проєкт для всіх жінок, в яких хтось або служив і загинув, або зник безвісти, або їхні рідні воюють і вони потребують спілкування. Міський голова підтримав мою ідею», — ділиться Ірина.
Ірина Бордун організовує такі зустрічі завдяки підтримці небайдужих жінок, які також долучилися до організації, — директорки Народного дому Надії Чаленко, директорки художньої школи Тетяни Цапурак, письменниці Анни Бурбан, начальниці відділу культури й туризму Марʼяні Кодіній.
Відбулося вже три зустрічі. І хоч учасниць не так багато, Ірина ділиться, цієї кількості достатньо, адже для організаторки проєкту важливо створити довірливу атмосферу, місце, де жінки будуть добре почуватися.
“На кожну зустріч приходить по десять жінок. І така кількість є комфортною для відвідувачок наших занять. Наприклад, до Великодня у нас будуть майстер-класи із писанкарства в музеї “Писанка”, де максимальна кількість учасниць — 15. У майбутньому, якщо буде більше зацікавлених, сформуємо ще одну групу. Ми прагнемо створити місце, де дружинам військовослужбовців та членам їхніх родин буде добре. Ми хочемо, щоб вони почувалися комфортно в цьому місці. Вони зможуть проявляти свої емоції: сміятися, плакати, говорити або просто мовчати”,— каже організаторка.
Цьому проєкту теж допомагають небайдужі люди, які прочитали про нього в соцмережах, а ще творчі жінки, які від самого початку підтримали ідею створення такого проєкту.
“До нас прийшла мама військовослужбовця, яка сказала, що буде пекти нам солодощі до чаю. Знайома, яка займається аромамаслами, написала з пропозицією приїхати до нас з Івано-Франківська та провести ароматерапію. Ті люди, які зі мною працюють в групі підтримки, також пропонують свою допомогу. Наприклад, директорка Народного дому Надія Чаленко, яка є керівницею ансамблю народного танцю “Дивограй”, пропонує нам уроки хореографії, Мар’яна Кодіна — начальниця культури й туризму в Коломиї, проводитиме для нас майстер-класи з театральної майстерності. Анна Бурбан — письменниця, вже провела два майстер-класи з терапії словом. Тетяна Цапурак — директорка художньої школи імені Ярослава Пстрака, запрошувала нас на заняття. Ми вже ліпили із глини та створювали 3D-листівки своїми руками. Усі ці люди працюють на волонтерських засадах, кожен долучається до цього проєкту як тільки може”, — зазначає Ірина.
Цього тижня в групі підтримки для жінок військовослужбовців та членів їхніх родин заплановано чимало передвеликодніх активностей.
“Розпис писанок в музеї, випікання пасок, створення композицій із вербових гілочок. Також шукаю зараз священника, який би міг поговорити з нашими відвідувачами групи”, — розповідає організаторка проєкту.
Ірина Бордун зізнається, що такий проєкт — це моральний порятунок для жінок військослужбовців.
“Знаєте, до мене підходять учасниці нашої групи підтримки і кажуть: “Іринко, дякуємо, що організовувала такі заняття. Я тут хоч трішки відволіклася, а вдома плакала би пів вечора, бо чоловік на зв’язок не виходить””, — розповідає засновниця проєкту.
За словами Ірини Бордун, група підтримки триватиме, допоки в ній відчуватимуть потребу жінки. У майбутньому планують запросити психотерапевта, який працюватиме з учасницями. Це також допоможе жінкам покращити емоційний стан. Станом на зараз засновниця групи підтримки разом із колегами подає свій проєкт на різні гранти, адже планують їздити також на екскурсії Україною, закупити професійні художні матеріали для створення картин тощо.
Група зустрічається щоп’ятниці о 17:00, місце змінюється, анонси можна побачити на сторінці у фейсбуці Ірини Бордун та на сторінці Коломия Культурна. Реєстрація не потрібна
Журналістка: Мар’яна Гнот
Фото: архів Ірини Бордун
