ГЛУЗД

28 вересня стався черговий інцидент у потязі. Цього разу із художницею та ілюстраторкою Надією Кушнір. Жінка повідомила, що її намагалися зґвалтувати в потязі Укрзалізниці.

“Спочатку чувак втирав якусь дич, показував дружину і дитину, тоді взагалі роздягнувся і моєю рукою намагався мені показати відсутність у себе пупка. Далі він не затикався, але не чіпав мене, і тільки розказував, яка я нікчема і що в мене в житті ніхєра не вийде… Він закрив двері, стащив з мене одіяло, сам став на коліна і намагався розставити мені ноги і ліз цілуватися і цілувати”, — написала Надія у фейсбуці.

Художниця почала кричати та побігла до провідниці. У результаті її переселили до якогось чоловіка, який викупив усе СВ.

Згодом Надія Кушнір видалила допис і написала новий, де зазначила: 

«Треба було мовчати і не вигрібати оці “прокоментуйте нам у прямому включенні”, насрати в якому ви там стані, давайте розтягнемо це на чудові сенсації».

Ще одна ситуація трапилася минулого літа: 31 липня в потязі сполученням “Маріуполь — Київ” уночі невідомий без верхнього одягу зайшов у купе до Анастасії Лугової, яка їхала разом зі своїм неповнолітнім сином, побив її та намагався зґвалтувати. Про це пасажирка також повідомила на своїй сторінці у фейсбуці:

“В купе я була з сином. Прокинулася від ударів по голові. Невідомий пробрався до нашого купе, вдягнений був лише в труси, заблокував двері і почав бити. Притиснув до ліжка. Тримав за горло і бив багато разів. Я кричала, прокинувся син. Син почав кричати і просити “Не бити маму”, на що невідомий розвернувся і хотів вдарити сина. Я затримала удар, пообіцявши, що зроблю все що завгодно, лиш би він не бив сина».

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження через напад на Анастасію Лугову, а підозрюваному обрали запобіжний захід у вигляді 60 діб під вартою без права внесення застави.

4 серпня 2020 року директор з пасажирських перевезень Укрзалізниці Олександр Толкачов під час брифінгу сказав, що провідниця винувата в тому, що не контролювала посадки в потяг.

“Невідомий проник до вагона без квитка. Провідниця не підтверджує, що брала кошти з нього за безквитковий проїзд”, — пояснили під час брифінгу.

Це випадки, після яких постраждалі зробили публічний розголос, а  скільки людей мовчать, щоб просто забути весь жах? Скільки ще ситуацій має трапитися, щоб Укрзалізниця вжила заходів?

Загроза в потязі: що каже юристка та правозахисниця?

За словами юристки громадської організації “Інсайт”, правозахисниці Анни Литвинової, на сайті Укрзалізниці є правила перевезення пасажирів і вантажу та “Правила безпеки для пасажирів та громадян під час перебування на залізничному транспорті”, але немає ніякої інформації для пасажирів, що робити в разі небезпеки, тому їх варто передивитися та переробити. Коли у твоєму купе агресивний сусід, який погрожує чи сексуально домагається, і не вжито заходів щодо безпеки пасажирів, це, за словами юристки, є зневажливим ставленням з боку компанії.

А телефон гарячої лінії на сайті швидко зникає, змінюючись на різні інформаційні картинки.

«В Укрзалізниці традиційно роздають поради, на кшталт “звертайтеся до провідників, начальника потяга чи одразу телефонуйте в поліцію”. Однак коли в таких ситуаціях людина звертається до провідника, він не знає, що робити. Від Укрзалізниці ми чуємо, що вона здійснює інструктаж особистого складу. Але його або немає на практиці, або проводять, не надаючи необхідної інформації, або ж працівники не виконують своїх повноважень належно»,  —  каже юристка.

Правозахисниця розповідає, що теж мала неприємну ситуацію в потязі.

“Моя колега попросила помінятися купе із чоловіком, місце якого було поряд з моїм. Він відмовився, а згодом знайшов привід вибухнути. Колега випадково ногою зачепила його місце, де ще навіть постелі не було, і на нас посипалися різні погрози. Ми звернулися до провідника, потім до начальника потяга. Із цим чоловіком поговорили, але жодних дій не застосували, аргументуючи це тим, що пасажир тверезий. Решту дороги він їхав мовчки, але якщо мої колеги змогли заснути, то я всю ніч не спала, було лячно. Згодом на нашу скаргу надійшла відповідь, що керівницю потяга звільнили, але я ще хочу перевірити цю інформацію»,  —  каже Анна Литвинова.

Також юристка наголошує, що начальник потяга має право складати протокол на адміністративне порушення. На жаль, такої інформації ніде немає.

“Без втручання поліції або начальника потяга провідник / провідниця має право самостійно ухвалити рішення про те, щоб людину, яка загрожує вам або порушує особисті кордони чи громадський порядок, висадити з потяга. Але в кожному потязі є розклад зупинок, і можна самостійно викликати поліцію на найближчу станцію, якщо ви володієте ситуацією та можете вийти з купе”,  —  розповідає правозахисниця.

Щодо засобів самозахисту, то тут треба бути обачними, каже юристка, адже є таке поняття, як перевищення меж необхідної оборони. На законодавчому рівні це питання не є чітко визначеним, тому навіть людина, яка захищається від нападника, може опинитися на лаві підсудних.

“Наприклад, електрошокер можуть використовувати тільки спецпідрозділи. Щодо газових, перцевих балончиків, то тут треба дивитися на склад, бо є такі, які не дозволено використовувати всім. І варто розуміти, чи не нашкодить він вам самим. 
Чіткого алгоритму, як діяти в таких ситуаціях, немає. Я б, наприклад, кричала і благала про допомогу, а далі діяла, зважаючи на ситуацію. Щоб зрозуміти, як поводитися в замкненому просторі, я б радила звернутися до тренерів із самозахисту. Це допоможе вам зрозуміти, як поводитися в небезпечних та критичних ситуаціях”, — каже юристка.

Анна Литвинова резюмує, що провідники часто говорять “Він тверезий, нічого не можу зробити”, забуваючи про наявність Кодексу України про адміністративні правопорушення (Розділ “Проїзд у вагонах”, п. 58) та Кримінального Кодексу (Розділ “Відмова в перевезенні”, п. 65(а).Необхідно розширювати “Правила безпеки для пасажирів та громадян під час перебування на залізничному транспорті”, наприклад, такими пунктами, що пасажира можна зняти з потяга не тільки в нетверезому стані. Потрібно створити алгоритм дій для пасажирів під час небезпечної ситуації: куди звернути та що робити. Звісно, така інформація має бути на офіційному сайті УЗ, сторінці у ФБ та у вагонах потягів.

Арсенал реакцій у стресових ситуаціях від психотерапевта

За словами психотерапевта Володимира Мицька, універсальних відповідей, як діяти, не існує. Люди різняться, і не тільки за типами темпераменту. Скоріше відмінний тип реакції на стресові ситуації, продиктовані нашим попереднім досвідом: вихованням, пережитими подіями, уміннями долати труднощі, комунікативними та інтерактивними навичками, стресостійкістю, віком тощо.

Однак, як розповідає Володимир Мицько, наш мозок реагує сигнально на людський крик, навіть крізь сон.

«Людину обов’язково почують. Не важливо, що кричати.  Проте буває так, що в стані сильного стресу і шоку ми не можемо видати ні звуку. У такому разі можна застосувати м’язову релаксацію, стиснути та розтиснути декілька разів кулаки, пальці ніг, інші м’язи, глибоко вдихати і видихати, переводячи погляд на різні предмети довкола, і повторити спробу знову”,  —  радить психотерапевт.

“Загалом арсенал реакцій у стресових ситуаціях є невеликим: ми можемо або втікати, або нападати, або вдавати, що нічого не відбувається…


Якщо об’єктами домагань є жінка, то втекти чи напасти на чоловіка фізично складно. Третій варіант — вдавати, що нічого не відбувається — є також малоефективним, іноді згубним. Окрім того, намагатися домовитися з нападником не варто, бо це додаватиме йому тільки більшої впевненості”, — каже психотерапевт.
 

Володимир Мицько виокремлює кілька порад:

Якщо ситуація неочікувана, ви відчуваєте свою слабкість, а домагання тільки “набирають обертів”, то:

  • не давайте відповіді на питання, які ставить насильник, не вступайте з ним у діалог чи перемовини. 
  • спробуйте перекинути, розбити, розлити, зіпсувати щось
  • демонструйте рішучість (переважно ті, хто шукає слабшого за себе, пасують перед шаленим спротивом.
  • шукайте слабкі місця — такі пошуки відволічуть вас від панічних думок, на зразок “все пропало”.
  • кричіть. Не чекайте, коли до цього вас доведуть. Кричіть. Так, ви божевільна, і що?
  • спрямуйте думки на вирішення проблеми, а не вмикайте саможаління.

Яка вона, ідеальна подорож у потязі?

Глузд запитав у читачів, як вони уявляють свою ідеальну поїздку потягом. Ірина Карашівська акцентує на чистоті та безпеці:

“По-перше: теплий не “ароматизований” вагон. По друге: комфортні посадочні місця (якщо це приміський чи близького сполучення). По третє: взагалі прибрати плацкарт, як поняття або максимально убезпечити пасажирів у плацкарті. (За своє життя, мала багато пригод. І половина з них пов’язана саме з поїздками залізницею в плацк.відділенні)”.

Окрім того Ірина хотіла б, щоб у потязі були правоохоронці:

“Бо стільки п’яних, не адекватних, не здорових людей буває збираються в одному вагоні, що провідник / провідниця очевидно втрачає вплив на ситуацію. А розрулити можна лише на станції, де є поліція. По дорозі ж, може статись невідворотнє”.

Наша дизайнерка Яна Букреєва, також у пріоритет ставить безпеку:

“Без компаній, які волають усю ніч. А взагалі, було б ідеально поділити вагони на сімейні, чоловічі, жіночі та для тих, хто з дітьми”.

Катя Трачук мріє про таку подорож:

“Чистий вагон, привітні працівники. З радіо грає класична музика та історичні довідки про місця, які проїжджає потяг. Смачний чай та кава”. 

Та в реальності жінка хотіла б бодай суху постіль.

Роль правоохоронців у безпеці пасажирів потяга

На своїй офіційній сторінці у фейсбуці ексчлен наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко повідомив, що транспортна міліція не супроводжує потяги від 2012 року, її ліквідовано 2015-го. Відновлення цього підрозділу —  компетенція не УЗ, а народних депутатів.

“УЗ тривалий час намагається залучити представників поліції для присутності в потягах з метою забезпечення громадського порядку. Водночас поліція наполягає на тому, щоб такі послуги надавалися платно і трактувалися не як забезпечення громадського порядку, а як охорона. У масштабах УЗ це додаткові 250 мільйонів гривень щороку —  нагадаю, без жодної компенсації збитків пасажирських перевезень», — йдеться в дописі.

Окрім того, за його словами, пасажири за рік сплачують близько 2 мільярдів гривень ПДВ, і з цих податків утримують поліцію, тому цілком логічно, щоб гроші платників податків ішли на забезпечення громадського порядку цих самих платників податків, зокрема в потягах, силами Національної поліції України.

Глузд звернувся до пресслужби Головного управління Національної поліції по офіційний коментар щодо охорони потягів та роботи відділу громадського порядку на території вокзалу. Однак коментувати телефоном там відмовилися, ми написали запит, очікуємо відповіді.

Дбай про свою безпеку!

Журналістка: Ілона Шевченко

Фотограф: Назар Яжинський

А щоб у твоєму житті було більше Глузду —підписуйся на наш телеграм-канал.

Наші партнери