ГЛУЗД

Двічі літературну гру “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” провели в Івано-Франківську авторки подкасту “Перефарбований лис”.

Розпочавши у 2020 році літературний подкаст “Перефарбований лис”, Валентина Мержиєвська і Марія Діденко перечитували твори української літератури. Валентина каже, що саме шкільна література є спільною точкою, оскільки більшість людей або читали, або чули щось про певний твір. На її думку, у класичній літературі відображено наше суспільство, тому їм хотілося створити підказки для того, щоб побачити, як вона відображається на сучасності, — а ігри стали підсиленням цієї ідеї.

“Це дало можливість приміряти когось на себе, безпосередньо прожити того чи іншого персонажа і, можливо, знайти альтернативні виходи. От, наприклад, якщо ми граємо в “Кайдашеву сім’ю”, то Омелько у творі спивається і топиться, але в альтернативній грі він знаходить собі союзників і починає співпрацювати з бабою Палажкою. Тобто це не так фатально — і гра дає відчуття легкості. Мені здається, що якраз це дуже важливо, бо в нашому суспільстві є страх помилки, насаджений школою”, — каже Валентина Мержиєвська.

Тетяна Дутчак, учасниця гри, не перечитувала роману перед грою, та розповідає, що це спонукає її взяти до рук книжку згодом. У грі вона була дружиною Чіпки — Галею й ділиться, що “мафія по-новому” її неабияк зацікавила.

“Мені сподобалося, хоч я дуже швидко вибула з гри. Знаю, що персонажка не зовсім така, як у творі, бо в грі я була розбійницею і мала вбивати людей. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” я читала ще в школі, а українська література дуже важлива для того, щоб як мінімум знати наше минуле і те, як взагалі відбувалися тоді події”, — каже Тетяна. 

Марія та Валентина почали створювати ігри влітку 2023-го, і зараз їх є чотири. “Кайдашеву сім’ю” зробили у формі гри “Підземелля і Дракони”, яка є словесною і потребує тільки грального кубика. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” — у них стала кримінальною драмою й нагадала авторкам гру “Мафія” за духом, тому у ній багато злочинних проявів і все закінчується в’язницею. Також авторки побачили, що гра вийшла — на усвідомлення стереотипів. Персонаж може бути милим, а виявитися розбійником чи душогубом. Гра-медитація “Intermezzo”, за словами Валентини, повертає у стани, коли у людини вистачало балансу та ресурсу. Четвертою є буриме за віршами українських поетів.

“Дуже цікаво потім осмислювати, як виринають спільні метафори, коли люди пишуть вірш не змовляючись, а воно виходить схоже. Це означає, що в нас є якесь колективне несвідоме”, — ділиться Валентина.

З іграми команда подкасту в Івано-Франківську вдруге. Цього разу — у рамках мандрівного проєкту, який підтримав Український інститут книги. Франківськ став завершальним, а до цього Марія та Валентина побували у Львові, Тернополі, Вінниці, Кропивницькому, Харкові та Полтаві.

Ведуча подкасту Валентина ділиться, що у планах є розробка нової гри, подорожі, а також розвиток кола амбасадорів, які будуть готові проводити ігри у своїх містах.

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:

телеграмі

вайбері

вацапі

фейсбуці

інстаграмі

твіттері

Наші партнери