Журналістський експеримент: Як свідомо позбутися одягу в шафі і водночас бути стильною. Частина перша

Усе почалося з того, що перед Новим роком я купила “Щоденник бажань”. Після 2020-го, що звів нанівець море планів, я вирішила будь-що привести своє життя до ладу. І просто бажанням під бій курантів тут не обійшлося. Я обрала дуже чіткий та прагматичний план втілення всіх задумів у реальність: запис, контроль —  досягнення. 

А тепер відгадайте з першого разу, яку мету записує, думаю, відсотків  90 дівчат з розміром від S до XXXL? Авжеж, треба позбуватися карантинних (та й докарантинних) кілограмчиків. Я вирізала із журналів красиві фотографії спортивних і підтягнутих дівчат та поставила собі за мету теж стати такою 2021-го. Про те, як я до неї йшла і йду, можна написати багато, але сьогодні розповім, що стається вже через півтора місяця реалізації цієї мети.

Зміни починаються

Отже, запис у “Щоденнику” та красиві картинки мотивували: спорт, харчування, консультації нутриціолога, тонни інформації з інтернету. Через півтора місяця я зменшилась на 8 кг. До мети ще далеко, але в “контрольні” штани (впевнена, у вас теж є такі) вже влізла. О, так, це, звісно, щастя. А от що робити з іншими штанами, які можна одягати не розщіпаючи й загубити десь на коломийських вулицях? Зайшовши у свою гардеробну і порившись у тонні речей, укотре зрозуміла: треба щось вирішувати, і то терміново.

Скажу, що на свій тепер уже сором я завжди тягнула додому багато одягу. Як, ну як не купити на стоці чергову сорочку блакитного кольору, яка так пасує? А туфлі-човники? Це ж класика! Однієї пари буде мало, та ще й такі знижки. Так потрохи мій одяг отримав окрему кімнату, у якій спокійно могла б жити сім’я з 5 осіб. І от, стоячи серед десятків вішаків, дивлячись на переповнені полиці, я ставила собі лише одне питання: “Навіщо все це, якщо в центр ти сьогодні побіжиш знову в зручних джинсах і ось цьому светрі?”.

Це був перший момент, коли я відчула безглуздість витрат. Із шафи на мене дивилися кошти на омріяну поїздку у Флоренцію і ніби промовляли: “З усіх красивих місць Італії в тебе тільки ось ця пара черевиків, які натирають мозолі на лівій нозі”. 

“Треба щось робити, та із чого почати?”

Я вже чула неодноразово про те, що світ переходить на розумне споживання, що відомі бренди випускають колекції з перероблених матеріалів, про страшні цифри, що стосуються галузі виробництва одягу та його шкоди для довкілля. Уся ця катастрофа була тут, переді мною, у переповнених полицях і зігнутих вішаках.

“Мені не потрібно стільки речей! Треба щось робити, та із чого почати?”,  —  це питання я поставила собі, а потім і гуглу. У відповідь отримала безліч відео про грамотний розбір гардеробу. Так, дивлячись одне за одним, натрапила на акаунт стилістки, яка мені імпонувала.

Можна піти простішим шляхом та запросити до свого гардероба фахівця, але я сподівалася впоратися самостійно.

Як визначити, що зайве

Стилістом після відеоуроків, звісно ж, не стала, однак сумлінно занотовувала та крок за кроком почала виконувати всі поради.

Витягнула з гардероба все, абсолютно все. Таку рекомендацію дала стилістка: щоб розбір був якісним та повноцінним, у шафі мають залишитись тільки порожні вішаки.

Далі почався довгий та складний етап, у процесі якого довелося багато прощатися. Заздалегідь готуйте якусь тару (у мене були картонні коробки) з двома надписами: “Віддати / продати” та “Випробувальний термін”. За порадою мого гуру з відеоуроків я ввімкнула музику і з усмішкою підійшла до купи одягу.

На кожну річ потрібно подивитися, поставивши собі такі запитання:

  • чи підходить вона за розміром?
  • чи добре вона на мені лежить та чи акцентує на тому, що мені потрібно?
  • чи одягала я її впродовж минулого року?

Тут варто бути чесною із собою. Наприклад, можна залишити в гардеробі одні джинси, у які планувала влізти вже чотири роки і плануєш влізти в них далі. Але тримати 10 таких речей в очікуванні зниження ваги точно не варто. Те саме стосується й одягу, що став завеликим, навіть якщо це брендовий тренч. Не поправлятися ж під нього!

Трохи складніше з останнім питанням, бо в кожному гардеробі є речі для особливих подій. А оскільки минулого року карантин дуже сильно такі події обмежив, то в багатьох красиві коктейльні чи вечірні туалети просто сумували десь у кутку шафи. Це не означає, що їх варто позбуватися: якщо пасують і мають гарний вигляд, нехай чекають на свій вихід.

Якщо немає ствердної відповіді хоча б на одне питання щодо певної речі, то її варто перенести в коробку з написом: “Віддати / продати”. Про цю коробку ми поговоримо в одній з наступних частин матеріалу.

Речі, які витримали цей етап випробування, переходять до наступного. Їх потрібно прискіпливо оглянути на наявність дефектів: відірвані та загублені ґудзики, тріщини по швах, невиведені плями, замки, які потрібно ремонтувати,  —  усе, що не дає змоги просто зараз одягнути її і вийти у світ. На цьому етапі ставимо собі таке питання: чи буду я ремонтувати цю річ? Якщо відповідь ствердна, обов’язково визначаємо термін, до якого маємо це зробити. Якщо ж ні  —  річ відправляємо в коробку “Віддати / продати”.

Після цих двох етапів маємо речі, які як мінімум добре на нас лежать та придатні для носіння. І якщо ви думаєте, що тут починаємо все це гарно складати в шафу, то не вгадали. Ми починаємо думати про свій стиль. Якщо в цьому питанні ви не просунуті, то помітите рандомний набір з романтичної кофтинки, яку не вдягаєте, бо до неї немає придатних штанів чи спідниці, або навпаки — дуже гарні штани, до яких не пасує ні один верх з гардероба або ж у яких просто нікуди піти.

На цьому етапі я знову кинулася до гуглу і поставила йому питання: “Як відшукати свій стиль?”. Про це читайте в другій частині.

Текст та фото: Ольга Баранецька

Основна світлина : Snack Toronto


А щоб у твоєму житті було більше Глуzду —підписуйся на наш телеграм-канал.