93% відходів в Україні потрапляє на звалища, про це повідомляє всеукраїнський проєкт “Національна мапа пунктів прийому вторинної сировини”. 6 тисяч офіційних сміттєзвалищ займають близько 9 тис. гектарів, тобто разом покрили б площу міста Хмельницький. Існують також 26,6 тисячі несанкціонованих звалищ, які щодня зростають навколо наших міст і сіл, пишуть на сайті проєкту.
Навесні 2023 року громадська організація “Екоґвалт” відкрила сортувальну станцію у Коломиї. Вони збирають майже всі види вторинної сировини, яку згодом відправляють на переробляння.
Підприємець Володимир Давидчук понад чотири роки співпрацює з ГО “Екоґвалт”. Усе почалося з напряму SEP service, чоловік вивозив сортовані відходи з приватних будинків та житлових масивів у Коломиї. Таким чином вторинну сировину відправляли на переробку.
“Наша сортувальна станція відрізняється від інших приймальних пунктів, які є у Коломиї. Ми приймаємо дуже багато видів сировини”, — розповідає Володимир.
У сортувальній станції приймають:
- пластикові пляшки (PET, HDPE);
- різні види пластику та поліетилени (HDPE, LDPE, PP, PS), тобто лотки, відра, ящики;
- алюмінієві банки;
- фольгу;
- картон та папір;
- метал;
- батарейки;
- скло;
- пінопласт;
- одноразовий посуд.
Володимир наголошує, що одяг, чеки, серветки, лампочки, кераміку, гуму та будівельні відходи — не приймають, адже їх не переробляють.
“Люди безплатно приносять відходи до сортувальної станції. У нас є візочки, куди можна поставити пакети та зручно розсортовувати по мішках. Головне, щоб сировина, яку згодом переробляють, була чистою, адже людині приємно зайти до сортувальної станції і не відчувати неприємного запаху. Якби не мили сировину, наприклад, від кефіру, сметани, мийних засобів, тут було б неможливо стояти. Хоча у нас були випадки, що люди приносили сміття, яке не переробляється, й залишали його біля входу до сортувальної станції”.
Після того, як мішки на сортувальній станції заповнюються, їх відправляють на склад, де сировину досортовують та везуть на заводи.
Володимир каже, що папір сортують на два види — картон та архів. До архіву належать книжки, газети, журнали, офісний папір. Вони його спресовують у кубики й відправляють вантажівками по 18-20 тонн на заводи. З архіву роблять туалетний папір та серветки, а з картону знову виходить картон. Лотки від яєць сортують до картону або відправляють на повторне використання.
“Зі звичайної прозорої пластикової пляшки роблять флекс (матеріал для друку на 3D принтері, — ред.), пакувальні стрічки та утеплювачі для верхнього одягу, як-от синтепон. Повністю зафарбовані пляшки є неліквідними. Їх забирають у нас переважно для полімерпіщаної продукції, наприклад, бруківки, черепиці”, — каже Володимир.
Також на сортувальній станції приймають одноразові стаканчики. Раніше у Харкові працював завод, який їх переробляв, але наразі він не функціонує, тому ці відходи зберігають на складі. Пластикові стаканчики не можна ставити до пластикових пляшок: вони затонкі для переробки.
“Пінопласт ми поки що теж складаємо, може, комусь буде потрібно для утеплення. Раніше відправляли на завод, який цим займався, але тепер він не працює.
Також недалеко від Коломиї у нас беруть непрозорі флакони від мийних засобів, які є неліквідними, і з них виготовляють полімерну арматуру, тобто метал в оболонці з пластику”.
За словами Володимира, видів пластику є дуже багато, і щоб його переробити, спочатку потрібно їх відсортувати один від одного.
“У Косівському районі є багато переробників, які мають дробарки (станок, що перемелює пластик на маленькі частинки, — ред.). Після цього подрібнену пластмасу закидають на інший станок, де вона плавиться, тоді заливають у різні форми, щоб зробити виріб, наприклад, вішаки, прищіпки, пластик для заточування ножів. У Коломиї таким методом роблять кріплення для металопластикових труб, які використовують в опаленні”.
Володимир наголошує, що місць для переробки твердого пластику у наших краях вистачає. Головне, щоб люди сортували сміття. Також багато іншої сировини вони відправляють у Хмельницьку, Черкаську та Закарпатську області.
Скло сортують на прозоре, кольорове та окремо пляшки від пива, які відправляють в Івано-Франківськ на велику гуртову базу, яка їх перенаправляє на повторне використання. Важливо, щоб пляшка була чиста, не побита та не надщерблена.
“Ми розставляємо по місту сітки та бочки для роздільного збирання пластику та скла, щоб люди почали сортувати сміття.
У Польщі теж є такі заготівельники, їм держава ще й виплачує дотацію за те, що вони цим займаються. Поляки безплатно віддають сировину, а в Україні люди хочуть, щоб до них приїхали, забрати сміття, ще й гроші заплатити. Порівняно з іншими країнами, у нас не підтримують заготівельників”.
Володимир ділиться випадком, який нещодавно трапився у Коломийському районі, коли він хотів забрати у склярні відходи, які працівники викидають.
“Я сказав працівникові склярні, що ми з хлопцями заберемо скло, але його потрібно посортувати на кольорове та прозоре у бочки, які дамо. Після цього ми приїдемо, зважимо та заплатимо гроші. Працівник склярні відповів, що краще на смітник викине, ніж буде сортувати. Таких випадків є багато, спочатку я сильно злився, але тепер спокійніше до цього ставлюся. Звісно, є свідомі люди, які дякують за те, що ми забираємо у них сміття”, — ділиться Володимир.
Батарейки у сортувальній станції збирають, щоб відправляти на переробку за кордон. Проте на це шукають кошти — за 1 кг потрібно заплатити близько 400 грн. Виконавчий директор ГО “Екоґвалт” Максим Вердеш звертався у Коломийську міську раду, щоб виділили з бюджету гроші, але там відмовили. Володимир каже, що, найімовірніше, відправлятимуть своїм коштом.
“Щоб люди стали екосвідомими, влада має докласти зусиль. Людина лінива, не хоче сортувати та кудись нести сміття. Їй вигідніше кинути все у смітник і забути. Влада має запровадити великі тарифи на вивезення сміття, загальний смітник потрібно зробити платним, щоб люди почали сортувати. Знайомий поїхав у Європу, у нього накопичилося сміття, він пішов до смітника, а там стоїть 12 контейнерів. Він викинув усе в один — і йому прийшов штраф на 250 євро. Після цього навчився сортувати”, — розповідає Володимир.
За словами чоловіка, людину, яка палить листя чи пластикову пляшку у себе на подвір’ї, неможливо переконати сортувати сміття. Для цього потрібні дії влади.
“Ми закупили бочки та контейнери для роздільного збирання сміття, дзвонили до різних ОСББ, щоб привезти їм, і вони не зраділи цьому. Люди не зацікавлені у сортуванні відходів”, — каже Володимир.
Сортувальна станція працює з понеділка до суботи з 10:00 до 17:00, у неділю з 11:00 до 13:00. Розташована за адресою: вул. Валова, 47-б.
Як почати сортувати сміття вдома, можеш дізнатися у спецпроєкті “Мам, я сортую” за посиланням.
Журналістка: Юлія Варчук
Фото: Юлії Варчук та архів ГО “Екоґвалт”
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
