За даними ДСНС, цьогоріч вогонь знищив понад 19 тисяч гектарів екосистем.
На Житомирщині пожежа зруйнувала десятки домівок, про це повідомляє hromadske. А в Голосіївському парку Києва постраждали не тільки рослини, а ще й тварини.
Що робити, якщо прохання не діють, і як достукатись без погроз — розповідаємо.
Значно швидше спалити траву, ніж прибрати її, правда?
Для декого паління — економія ресурсів та часу.
Найгірше, що це стало звичкою, а переконати у шкідливості таких дій — майже нереально.
Серед людей поширена думка, що спалювання трави допоможе поліпшити стан ґрунту. Ти, мабуть, чув / чула: “Палю, аби молода трава проростала”. Напевно, у кожного є сусіди, які вважають, що спалювання “прогріває землю”, а попіл — це добриво.
З’ясувати, як горіння впливає на ґрунт та якою є шкода, нам допомогла наукова співробітниця Галицького національного природного парку Ірина Дмитраш.
Чим це небезпечно
Унаслідок горіння в атмосферу виділяються небезпечні речовини. Це є загрозою для всіх, а особливо для тих людей, які мають бронхіт, астму чи риніт.
Проте палії таки в дечому мають рацію: горіння справді впливає на ґрунт, щоправда, знижуючи його родючість та сприяючи поширенню шкідників.
“Від паління трави, крім викиду шкідливих бензольних та інших сполук, ще й помітно збільшується кількість комах-шкідників. Багато дерев не здатні відновитися і стають розсадниками вусачів та інших комах, які харчуються деревиною”.
Страждають рідкісні види рослин, які й так дають мало життєздатного насіння. Пожежа в період цвітіння-плодоношення означає, що цього року вони не дадуть потомства.
У мережі можна побачити моторошні світлини постраждалих у вогні тварин. Через паління сухостою деякі види тварин помирають, щойно народившись.
“Тварини є вразливими під час гніздування й вигодовування малят. Комахи, які не літають, потерпають від пожеж незалежно від періоду. Якщо під час пожежі вони не встигають сховатись під землю, то гинуть.”
Начувайтесь, палії! Штрафи підвищили
Якщо пожежі не лякають, то, може, посилена відповідальність матиме вплив? Віднедавна в Україні штрафи помітно зросли.
Так, за знищення й пошкодження рослинності штраф збільшили у 18 разів — від 5 100 грн до 91 800. Максимальний штраф сягнув 153 000 гривень.
Ми зателефонували на гарячу лінію в поліцію, щоб дізнатися, як діяти, коли ти став / стала свідком підпалу.
Окрім інструкції, почули розповідь чергової поліціянтки про те, що дуже часто виклики супроводжуються непорозумінням. Навіть знаючи про заборони, люди не розуміють, чому їм не можна щось робити на власній території.
Але повітря не приватна власність, правда?
“Часто нас інформують пожежники, і ми разом із ними виїжджаємо на виклики. За спалювання трави є й адміністративна, й кримінальна відповідальність.
Зазвичай, коли палять біля будинку, протоколи складають за частиною ст. 152.”
Як тільки бачиш, що палять траву, одразу телефонуй 101 або 102.
На місці паління патрульні мають скласти протокол про адміністративне правопорушення. Ти можеш і маєш право сфотографувати протокол. Було б добре, якби його підписали свідки. Упродовж 3 днів поліція має передати цей протокол до адмінкомісії, яка своєю чергою повинна розглянути справу та призначити штраф. Розгляд має тривати не більше, ніж 15 днів.
У кожному районі є інспектор із благоустрою території. До нього можна звертатися, якщо є будь-яке порушення чинного законодавства. У межах своїх повноважень він може здійснювати перевірку і має право складати протокол про адміністративне порушення.
Що робити, якщо палії тебе не чують?
Антоніна з власного досвіду знає, як буває складно порозумітися й донести людям про небезпеку спалювання. 3 роки тому вона жила в селі, де на зауваження відповідали грубістю та прокльонами, а поліція не могла вирішити проблеми.
У селах виклик правоохоронців відбувається трохи по-іншому. Якщо в містах приїздить безпосередньо поліція, то в селі є відповідальний дільничний.
“Я писала заяву і в сільську раду, і в екологічну службу. Жодних результатів це не дало. В екологічній службі мені відповіли, що їхній працівник порушень не виявив”.
Коли в селі палили стерню, Антоніна зі своїм чоловіком гасили її самі.
“Ми просто задихалась, тому із чоловіком її гасили. Натомість чули: “Забирайтесь!”.
Коли живеш у маленькому селі та робиш щось, до чого не звикли люди, — стаєш ворогом”.
Антоніна усвідомлювала цю проблему, але не очікувала, що буде так важко. Моментами наростала напруга і виникали серйозні конфлікти, що супроводжувались не тільки агресією, а й погрозами та наклепами.
“До мене не просто агресивно ставилися, а ще й жалілися в соціальну службу, нібито я погана мати. Для мене це було дуже абсурдно та незрозуміло. Я почула багато прокльонів і погроз. Стосунки з односельцями погіршились.
Я створила групу в соцмережі, де публікувала фотографії підпалів. Попри неприємні слова, люди цього боялись, бо знали: якщо сьогодні запалять, то прийде Тоня й закине тебе в інтернет (сміється — ред.)”.
Тепер жінка рідше буває в селі, але говорить, що її дії спрацювали. Про це свідчать ями з компостом та рідші підпали трави серед близьких та знайомих.
Компостуй! Дай людям подихати
Великі території з травою, що потребують фізичного ресурсу, — це важко, але ж не палити через це все довкола. Є альтернатива — компостування (виготовлення органічного добрива — ред.).
Компостування не шкодить довкіллю та дасть змогу суттєво зменшити кількість відходів, які зазвичай спалюють.
Ми аргументовано розповіли, чому палити траву не варто та чим це небезпечно. Вибір за кожним особисто, але сподіваємося, що ти не палитимеш і не будеш пасивним спостерігачем.
Журналістка: Ірина Блаженко
Дизайнерка: Яна Букреєва
Щоб краще чути серцебиття нашого медіа – підписуйся на наш Telegram-канал.
