Олексію Хріновському 27. Із п’яти років коломиянин займається шахами: бере участь у турнірах і викладає у власній школі “YesChess”, яку відкрив минулого року.
Я присвячую все своє життя шахам
Грати в шахи мене навчив мій дідусь Теодозій. На жаль, згодом він помер. Мама привела мене у шаховий клуб, там я грав із дідусями: вчився на власних програшах, а у 12 років став чемпіоном Коломиї серед дорослих.
Я навчався у Києві за спеціальністю міжнародна економіка та менеджмент, ближче до кінця навчання почав працювати тренером шахів, а з часом став учителем в одній із трьох найкращих шахових шкіл України. З початком повномасштабного вторгнення повернувся до Коломиї і минулого вересня вирішив створити тут школу такого ж рівня, як у Києві.
Ще з дитинства я присвячую все своє життя шахам. Тепер це моя основна діяльність. Увесь вільний час я треную дітей з Коломиї та з різних частин світу.
Тільки в Коломиї 100 учнів займаються офлайн. Наша школа функціонує на базі Коломийського ліцею №9. Приблизно стільки ж учнів маю онлайн.
Із початку вторгнення багато учнів поїхало з батьками за кордон. На які чемпіонати вони б там не йшли, постійно вигравали: в Києві була висока конкуренція, і наші, українські, змагання за складністю десь такі ж, як їхні чемпіонати країни. Відповідно, мною як тренером почали цікавитися й батьки з інших країн, тож маю онлайн-заняття не лише з українцями. Найцікавіше для мене зараз — це робота із маленькими дітьми, вони англомовні (з Великої Британії, Америки та Канади). Тепер є багато програм, за допомогою яких можна проводити ефективні заняття в зумі чи скайпі. Більшість занять маю саме онлайн: проводжу по вісім-дев’ять уроків на день.
Наймолодші учні — віком 4 роки, найстарший — 60-річний дідусь із Нової Зеландії. Він знайшов мене на англомовному сайті репетиторів: хотів мати саме українського тренера.
Бути наставниками, до яких діти дослухатимуться
З кожним роком я по-новому вчу дітей: що більше ми працюємо разом, то легше налагодити особистий підхід. Гра в шахи допомагає легко скласти психологічний портрет дитини. Все також залежить і від мети, яку ставлять перед собою батьки та їхні діти. Хтось використовує шахи для загального розвитку й займається раз на тиждень, хтось приходить двічі на тиждень, а є й ті, що мають серйозні плани на шахи, — підготовка тоді теж відповідна.
Наприклад, мій учень Гліб, який виїхав до Польщі, брав участь переважно у дорослих турнірах, бо у всіх дитячих вигравав, але недавно він став учасником Чемпіонату Польщі серед дітей. Було 138 поляків і двоє українців, Гліб зайняв перше місце, став чемпіоном Польщі — і зараз ми з ним готуємося до Чемпіонату Європи.
Хтось з учнів стане хорошим шахістом, хтось уже є призером Чемпіонату України чи міжнародних турнірів, але насамперед я хочу, щоб усі ці діти виросли розумними, вміли рахувати свої кроки наперед і в майбутньому зважено ухвалювали важливі рішення. У нашій школі ми знаємо, як правильно подати навчання, стараємося розвивати шахи не просто як гру, а як спосіб мислення. Разом з іншими тренерами докладаємо зусиль, щоб бути наставниками, до яких діти дослухатимуться.
Шахи як маленька модель життя
Усе свідоме життя віддав шахам: я не тільки гравець, а й тренер, сам навчаюсь, маю результати. Проте зараз для мене головні результати моїх учнів, а не мої. Кожного дня до нас звертаються нові люди, і для мене це показник, що ми робимо нашу справу добре.
Я вважаю, що кожна людина має вміти грати в шахи. Це як маленька модель життя, а тепер це ще мій спосіб відпочити: граючи, я відключаюся від усього світу. Після десятигодинного безперервного говоріння на уроках я йду на вулицю і слухаю музику або граю шахи онлайн.
Є стереотип, що у всіх, хто займається шахами, немає проблем з математикою. Насправді математика у грі зовсім мінімальна, треба знати лише силу кожної фігури. Проте вони все ж приносять користь у навчанні: у школі шахи допомагали мені швидше робити уроки, я запам’ятовував усе, що казали вчителі. Також ця гра розвиває уважність та допомагає зберегти концентрацію. У шахах є ще багато корисних сторін: нові знайомства, подорожі на турніри, а хто вправно вчиться — може заробляти шахами й на життя.
Журналістка: Каміла Чернєцова
Фотографка: Оксана Санагурська
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
