Сім років тому Оксана Бриндзак заснувала громадську організацію “Старість на радість”, яка активно співпрацює з геріатричними пансіонатами. Організація покращує життя літніх людей — для них проводять уроки комп’ютерної грамотності, кінопокази, влаштовують майстер-класи, щоб підтримували дрібну моторику рук, а також організовують заняття з англійської та інші активності. Згодом, разом із колегами, Оксана зрозуміла, що літнім людям потрібні не тільки розваги, а і джерело додаткового доходу.
Одного дня у геріатричному пансіонаті Львова пані Надія подарувала Оксані та її колезі в’язані шапки. Так і зародилася ідея заснувати соціальне підприємство “Vbrani”, де майстрині поважного віку за допомогою спиць та ниток створюють тепло.
“Vbrani” — одягнені у тепло
Оксана Бриндзак розповідає, що дуже береже зв’язок зі своїми бабусею та дідусем, розуміє, як інколи важко оплачувати комунальні рахунки, купити собі медикаменти та щось смачне. Тож ініціатива “Vbrani” — це спосіб поліпшити літнім людям життя.
“У розмовах бабуся і дідусь часто запитують, чи добре я вбрана. Це означає, що вони переймаються, чи мені не холодно, чи комфортно. Так вони турбуються про мене, тож ім’я для соціальної ініціативи шукати довго не довелося.
“Vbrani” — це про опіку, турботу й тепло, яке дарують майстрині нашим покупцям”, — ділиться Оксана.
У 2021 році ініціативна група із п’яти майстринь отримала перше замовлення — ІТ-компанія оплатила для дитячого будинку шалики, шкарпетки та рукавички.
“Завдяки тому, що «Старість на радість» має чудові джерела комунікації, замовлень ставало ще більше, ми розвивалися, отримували перші гранти. Ми писали оголошення в газети, де нас і знаходили майстрині, або рідні зверталися у соцмережах, пропонуючи допомогу своїх бабусь. Для наших майстринь «Vbrani» — це про тісне коло спілкування, додатковий дохід, про можливість бути потрібними, корисними та займатися улюбленою справою”, — каже Оксана.
“Старість на радість” активно співпрацює із пансіонатами Львова, Прикарпаття, Тернопільщини, Волині. Асортимент виробів ініціативи “Vbrani” поповнюється, а кількість майстринь — зростає.
“До нас долучилося вже понад 25 жінок. Ми покращуємо техніки виготовлення, майстрині вивчають щось нове, а за свою працю отримують стипендію — із кожного виробу 42 або 52 відсотки, залежно від складності роботи. Зараз це п’ять різних видів товарів — капці, шкарпетки, рукавиці, килимки для сервірування столу, а також еко-торбинки, які можна використовувати для прогулянок чи покупок”, — ділиться співзасновниця.
“…щоб підтримувати зв’язок поколінь”
Майстрині здебільшого в’яжуть удома, всі матеріали команда надсилає їм поштою, проте є і такі, що працюють у пансіонаті.
“Щосуботи наша майстриня Наталя приходить у Львівський геріатричний пансіонат і проводить заняття — навчає нового. Вони разом розробляють ескізи, обговорюють роботу, діляться секретами і техніками, а ще весело та цікаво проводять час, маючи змогу розповісти про свої сім’ї, рідних, онуків. Наше соціальне підприємство передусім — це про турботу, і ми працюємо, щоб підтримувати зв’язок поколінь.
Наша команда — це вісім молодих активних проукраїнських людей, і ми всі вважаємо, що старість має бути щасливою. Наша мотивація — це дати змогу літнім людям заробити та відчути себе потрібними для суспільства, відчути свою користь. Зізнаюся, що ми на цьому і не заробляємо, адже половина доходу йде на оплату праці наших майстринь, а половина — на закупівлю матеріалів. Але всі ми — ідейні люди, і гроші — це не головне, що можна отримувати від нашої роботи”, — ділиться Оксана.
Оксана розповідає, що майстрині ініціативи “Vbrani” — це цікаві літні жінки з досвідом та багажем історій, які люблять своє заняття, хочуть вдосконалюватися і вчитися нового.
“Це не просто ділові стосунки, ми спілкуємося як друзі, підтримуємо зв’язок, маємо спільний вайбер-чат, де майстрині діляться життєвими подіями. Часто, коли отримуємо від них пакунки з готовими виробами, знаходимо у них баночки чи то з варенням, чи з грибочками маринованими, а ще шоколадки. Це неймовірно приємно, коли, здавалося б, чужі люди піклуються про тебе”.
“У нас є майстриня пані Віра із Шацька, у якої дев’ять онуків, і вона часто ділиться сімейними історіями та фото. Дуже її любимо. Ще є пані Галина із Рогатина, яка долучилася до нас за десять днів до війни, а згодом виїхала до доньки в Іспанію, та нещодавно вона повернулася і продовжила в’язати. А ще з нами співпрацює майстриня, якій 88 років, вона є бабусею однієї з відомих блогерок-стилісток. Онучка безкоштовно зробила нам рекламу та запропонувала послуги своєї бабусі. Пані Стефанія дуже активна, часто дзвонить, переживає за якість виробів.
Ми стараємося у кожну посилку додавати листівку з привітом від майстрині, окрім того, на кожному виробі є бірка з QR-кодом, де є відео в’язальниць. Воно дуже позитивне, тож переглядайте його, коли вам сумно”, — із усмішкою розповідає про жінок Оксана.
В’яжуть тепло для ЗСУ та дитячих будинків
Команда “Vbrani” долучається і до благодійності. Разом з IT-компанією “Elex” взялися забезпечувати теплом наших військових.
“Я працюю в цій IT-компанії, і ми разом долучилися до ініціативи, де у кожен рюкзак та аптечки вкладали теплі шкарпетки від наших майстринь. Це добра нагода показати, що ми теж готові бути відповідальними. В’язальниці змогли долучитися до допомоги та потурбуватися про військових”, — каже Оксана.
Окрім допомоги для ЗСУ, майстрині в’яжуть і для дитячих будинків.
“Це були шалики, рукавички, шапочки для діток, і майстрині дуже раді, що можуть дарувати тепло тим, хто цього так потребує”.
Після 24 лютого до команди долучилися і жінки з територій, які нищить Росія, вони в’яжуть прекрасні вироби.
“Це так чудово, що навіть ті люди, які втратили свій дім, змогли знову почати працювати і показують неймовірні результати. Ми дуже раді допомагати усім, хто цього потребує”, — розповідає співзасновниця ініціативи.
“…своїм прикладом підштовхнемо інших”
Команда соціального підприємства “Vbrani” генерує нові ідеї, подає заявки на гранти та інші конкурси. Нещодавно вони стали переможцями глядацьких симпатій у конкурсі “Створено жінками”, що заснований з ініціативи Комітету бізнес-леді франко-української торгово-промислової палати (CCIFU) та відбувається вже п’ятий рік поспіль.
Тут команда виграла 25 тисяч гривень, які витратять на покращення умов праці та залучення нових майстринь.
“Мені було дуже приємно, що нас помітили. Ці кошти скеруємо на масштабування проєкту, укріплення наших позицій, оплату послуг майстринь. Віримо, що своїм прикладом підштовхнемо інших подаватися на такі ініціативи і створювати класні проєкти”, — ділиться Оксана.
“Vbrani” не зупиняються у розвитку, планують розширювати асортимент, активно ведуть соцмережі, показуючи своїх майстринь та їхню роботу.
“Деякі наші майстрині знімаються у відео, які ми публікуємо в мережі, і так радісно потім слухати, що їм дзвонили родичі й казали, які вони молодці. Усе це надихає, і вік — зовсім не перепона для чогось нового”.
Різниця поколінь
Основна команда — це восьмеро молодих людей віком від 20 років із різних професійних сфер, та кожен вбачає якусь глибоку цінність цієї роботи. Оксана каже, що різниця у віці зовсім не лякає, і мета їхнього проєкту — покращити майстриням їхню старість.
“Насправді є різниця у поглядах на деякі речі, але мені легко знайти спільну мову з будь-якою людиною, тож це не перепона і не додає труднощів у роботі. Інколи складно перервати розмову, бо людина хоче почути тебе, твою думку, дізнатися, як у тебе справи, а ти поспішаєш, бо маєш ще купу справ. Боляче від того, що доводиться бути в такому ритмі.
Але з літніми людьми приємно спілкуватися, бо є нагода почерпнути їхню мудрість, побачити життя з іншої перспективи, пройти той шлях, який пройшла ця людина, слухаючи її історії, і, окрім того, поділитися чимось своїм, здобути друга, який буде поруч”, — підсумовує з усмішкою Оксана Бриндзак.
Журналістка: Софія Дмитрів
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
