Ганна Ощепкова розпочинала улюблену справу, коли її місто було під окупацією. Через повномасштабне вторгнення один із її дитячих закладів зруйновано. Війна змусила її переїхати на Прикарпаття, але, як вона розповідає, “криза” та “можливість” китайською пишуться однаково, тож за півтора року вона відкрила приватний садочок “Радість” у Коломиї, “KIDS` UNI” у Калуші й нещодавно ще один в Івано-Франківську та планує у майбутньому масштабувати свій бізнес.
Як для своїх дітей
У 2014 році Ганна вирішила покинути роботу у банку. Разом із колегою-кумою Іриною спланували відкрити власний бізнес. Зупинилися на дитячому центрі, де малюки могли б займатися кілька годин. У січні 2014-го знайшли приміщення і почали його облаштовувати, але тоді трапилася окупація.
“Дітей вивозять, десь стріляють, а ми ремонт робимо, бо була впевненість, що все буде добре”, — каже Ганна.
Наштовхнули на необхідність таких центрів саме діти Ірини та Ганни. За словами жінки, у районі Краматорська, де вони проживали, не було закладів, де діти могли б відвідувати додаткові заняття.
“Мене не дуже влаштовувала державна програма з тим обсягом знань, що вона давала. Загалом, ми робили це для своїх дітей. Бо свою дочку я возила в інший район, це було незручно і йшлося не про той рівень, який би я хотіла, щоб моя дитина отримувала із додаткових занять”, — розповідає жінка.
В липні місто звільнили, у серпні 2014-го відкрилася “Планета знань”, а у вересні мали вже повне завантаження. Основний напрям взяли на розвиток дітей та почали практикувати заняття за методикою японського педагога Макото Шичиди, що спрямована на розвиток правої півкулі, яка домінує у дитини до трьох років. Мали курс швидкісного інтелекту та нейрофітнесу, який, за словами Ганни, корисний не тільки для нормотипових дітей, а особливо із вадами. Загалом було 26 курсів не лише із дітьми, а й з підлітками. Працювали за власними програмами, які розробили методисти.
“Були у нас і міські табори, щоб діти не залишалися вдома на канікулах. За літо проводили шість змін, де могло бути по два-три загони”, — розповідає керівниця дитячих заходів.
Ганна та Ірина не є педагогами і у мережі центрів були керівницями. Співпрацювали із методистами, які склали спеціальні програми для вихователів. Спостерігаючи за тим, що створили, керівниці думали: “Круто!”.
“Наша програма за методикою Шичиди дозволяла працювати з дітками із шести місяців. Ми ставали свідками того, як малюки, які з нами починали, пішли до школи. Щемко бачити, як крихітка, котра колись зайшла у ці двері зовсім маленькою, виросла та сформувалася”, — ділиться Ганна.
Справи йшли добре, і у 2017-му та 2018 році відкрили дві філії центрів у Краматорську, а 2021-го — дитячий садок. У січні орендували приміщення, яке мало вмістити ще один дитсадок та початкову школу. Відкриття планували на березень 2022 року.
Станом на 25 лютого 2022-го усіх вихованців садка евакуювали, за кілька тижнів виїхав майже весь персонал, а сама Ганна з чоловіком залишила місто тільки у квітні.
Про те, як бізнес відійшов на другий план і знову став пріоритетним
У перші дні повномасштабного вторгнення життя зупинилося. Продовжувати займатися тим, що було до 24-го, не могли. Ганна волонтерить із 2014 року, тож, коли садочки перестали працювати, цим і займалася.
“Це дозволяло не думати про те, що коїться. Зранку приїздили у штаб — і аж до вечора. Після 17-ої, бо комендантська година тоді починалася дуже рано, питання вирішували дистанційно. Бізнес і все решта відійшло на другий план”, — ділиться жінка.
18 березня у Краматорську прилетіло у будівлю, де містилася одна із філій центру. Там повністю знищило приміщення та обладнання. Після цього випадку почали перевозити обладнання з інших філій на зберігання в одному місці.
У квітні лінія фронту стала ближчою до міста й на Донеччині оголосили масову евакуацію. Тоді чоловік Ганни сказав, що потрібно виїздити і їм. Молодша дочка поїхала ще раніше із родичами, а жінка разом із старшим сином та матір’ю подалася у Дніпро.
“Якраз по приїзді мені волонтерки дзвонять і кажуть що треба гіпсові бинти. Надіслали кошти — і я скупила все, що знайшла тоді в аптеках. То було 8 квітня, коли росіяни завдали ракетного удару по залізничному вокзалу, і я перенаправила все на допомогу постраждалим”, — каже Ганна.
У Дніпрі перебували кілька днів. Колега із Коломиї, з якою раніше познайомилися завдяки Всеукраїнському об’єднанню приватних дитячих закладів, покликала їхати до неї. Коли прибули, то очікували, що ось-ось повертатимуться. Чекали місяць, відтак Ганна усвідомила, що фінанси закінчуються. Колега із Коломиї запропонувала відкрити разом дитсадок. Обладнання, яке купували для нового закладу у Краматорську, вирішили перевезти.
Винаймати машину дорого. Спочатку розглядали варіант перевезення того, що зможуть, у Дніпро, а звідти відправляти поштою в Коломию. Та Ганні у фейсбуці трапився допис про програму релокації, і вона подала заявку. Того ж дня передзвонили з Івано-Франківської ОВА: поставили кілька запитань — і наступного дня “Укрзалізниця” запропонувала вантажний вагон. Це скоротило випрати. Замовили машину тільки до Покровська, бо з Краматорська тоді ще не їздили потяги.
“Рекламу про відкриття садочка запустили ще коли обладнання було в дорозі. Приміщення з ремонтом, тому “Радість” відкрили за тиждень, коли прийшло обладнання і все облаштували. 80 % спершу становили діти ВПО, зараз такої різниці немає”, — розповідає керівниця садка.
Кризи та можливості
Садочок у Коломиї запрацював у червні 2022-го, а в лютому цього року відкрили ще один — у Калуші. Торік восени Торгово-промислова палата Івано-Франківська проводила круглі столи, зустрічі із владою, й на одній із них Ганна презентувала свій проєкт. А згодом разом із керівницею економічного департаменту Калуша, яка запросила оглянути їхнє місто, Ганна вже планувала масштабування.
Відкриття планували на січень, та у будівлі садка, що в Коломиї, сталася пожежа: спалахнули електричні дроти на поверсі, що над ними. Приміщення стало непридатним для продовження діяльності.
“Встигли врятувати майже все обладнання. Постраждало лише те, що пожежники залили, гасячи пожежу. Ідея із садком у Калуші посунулася. Ми зберігали вже той бізнес, що є”, — розповідає Ганна.
Зачинятися на ремонт не хотіли. Доклали зусиль — і за два дні знайшли приміщення, перевезли туди меблі й відновили роботу. Орендодавець полагодив постраждале приміщення за місяць, і садочок “Радість” туди повернувся. Й аж тоді взялися за новий садочок і відкрили в Калуші “KIDS` UNI”.
У серпні садок та початкову школу відкрили вже в Івано-Франківську, де набрали групу та перший клас. Зараз підприємиця оформляє державний грант, щоб мати можливість відкрити ще один заклад, і розглядає варіант франшизи як спосіб масштабування.
Проте Краматорськ, ділиться підприємиця, — найкраще для неї місце. Як тільки стане можливо, то відновлюватимуть роботу там. Прикарпатські заклади, які відкриють до повернення у Краматорськ, продовжать працювати й надаватимуть освітні послуги.
“У китайській мові ієрогліф «криза» пишеться так само, як і «можливість». Попри катаклізми, які ми переживаємо, для нас це просто фантастичний досвід. Не знаю, чи хотіла б я його так отримати, якби у мене про це спитали, але ми його вже маємо. У цьому житті немає нічого неможливого”, — каже жінка.
Журналістка: Ірина Блаженко
Фотографка: Софія Дмитрів
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
