“Ми хочемо створити простір, де будуть об’єднуватися громадські організації, містяни, бізнес, влада Івано-Франківська, щоб діяти на користь довкіллю та робити це масштабно, а не точковими проєктами”, — розповідає голова громадської організації “Нуль відходів” Михайло Веклин.
Наприкінці 2021 року Михайло створив в Івано-Франківську сортувальну станцію “RE:space” й кілька років втілює екологічні проєкти. В інтерв’ю ГЛУЗDу він розповідає, що реалізовує тепер та чи є успіхи із сортуванням сміття у франківців.
Змінюючи ставлення до сміття
Михайло пояснює, що зараз розуміє свою діяльність так:
“Починали це робити для себе. Ми, як низова ініціатива (ініціатива місцевих жителів, — ред.), маємо свій внутрішній запит і хочемо реалізувати його для своїх дітей, наступного покоління, щоб вони жили хоча б у такому середовищі, в якому ми народилися. Ми обрали одну нішу, на яку можемо впливати через ставлення громади, — тверді відходи”.
Починалося все це з ініціативи двох людей — Михайла та Олександра. Чотири роки тому у них з’явилася ідея поекспериментувати у новому просторі, так запропонували шлях екосвідомості керівництву Промприладу (інноваційний центр на базі ревіталізованого заводу в Івано-Франківську, — ред.). Інноваційний центр підтримав ідею та профінансував створення перших контейнерів, які Михайло та Олександр самостійно розробили та встановили на території Промприладу і так почали збирати відходи.
“Найпростіше — щоб відходи не потрапили на сміттєзвалище, їх треба сортувати. Люди справді почали розділяти, але папір, наприклад, не був таким чистим, як нам би хотілося. Однак ми зрозуміли, що навіть облаштувавши інфраструктуру, ми вже щось змінюємо. Та це було не так, як ми хотіли, бо треба не просто переробляти сміття, а популяризувати свідоме споживання”, — каже Михайло.
Встановлення контейнерів та сортування — це була боротьба із наслідками, тому за трохи ініціатори вирішили проводити просвітницьку діяльність, щоби боротися з причинами. Спочатку влаштовували події для відвідувачів інноваційного центру, резидентів Промприладу: розповідали про правила сортування, як можна вплинути на зменшення кількості відходів, що ми генеруємо, а також встановили у кількох офісах контейнери та пропонували формат зеленого офісу (правила, які могли впливати на зменшення утворення сміття, — ред.). На просвітніх лекціях розказували містянам про концепцію “нуль відходів” (про Zero Waste ми розповідали тут — ред.), сортування.
“Ми побачили, що лекції є не дуже цікавими для дорослих людей, і почали шукати різні шляхи, щоб привабити більше. Один шлях — через дітей: працювати з дітьми, підлітками, які готові отримувати нові знання. І також я створив майстерню ресайклінгу RE:laboratory. Метою було показати, що сміття є ресурсом, і в простій цікавій формі пояснити, що з нього можна зробити щось корисне”, — каже голова громадської організації “Нуль відходів”.
З відходів робили не нову сировину, а створювали нову річ. Працювали із текстилем, банерами, склом, пластиком — робили з них сумки, гаманці, сувеніри, вази, стакани. Щочетверга до майстерні можна було прийти безкоштовно.
Працювали в такому темпі, поки не почався карантин. Команда не мала можливості розвивати простір та запрошувати відвідувачів майже рік. Щоб продовжувати приносити користь, вирішили розпочати проєкт “Urban green garden” — сад на даху. Це був експериментальний варіант. Почали збирати харчові відходи від закладу, що розташований в інноваційному просторі, й передавати на компост, який надалі використали для висадження саду — стійки із духмяними травами. Проєкт “Urban green garden” був призупинений під час повномасштабного вторгнення, та згодом його відновили і він працює досі.
“Під час карантину ми працювали просто неба, це дозволяли карантинні обмеження, і до нас приходили відвідувачі, яким була цікава діяльність, тож ми знову мали змогу розповідати про відходи”, — розповідає Михайло.
У 2021 році завдяки грантодавцям простір розширили, закупили більше контейнерів та почали проводити більше курсів. Щоб фінансувати екологічні проєкти, спробували створити соціальне підприємство, хотіли вирощувати мікрозелень та гриби, щоб продавати. Але не все вдалося. Займалися цим якийсь час, та виникли проблеми із реалізацією продуктів, тому вирішили використати орендоване приміщення для навчання дітей, проводили майстер-класи з вирощування мікрозелені.
Як працює сортувальня
У жовті 2021 року було багато запитів про те, що в місті для фізичних осіб немає місця, де вони могли б здати відходи і бути впевненими, що їх відправлять на переробку. В той період в Івано-Франківську у Парасольковому цеху Промприладу відкрили дві сортувальні станції — “SortSmart” та “RE:space”.
Команда “RE:space” зробила спільну толоку: прибрали приміщення, пофарбували, встановили контейнери й вже за тиждень почали приймати відходи. Так тривало до повномасштабного вторгнення.
“Ми не хотіли ставити під загрозу наших відвідувачів та волонтерів, тому чотири місяці громадська сортувальна станція не працювала. Це був складний для нас період, бо ми не могли реалізовувати проєкти, але волонтерили в інших напрямах для країни. Запит на сортувальню був. Ми чи не щодня отримували повідомлення. До нас долучилася волонтерка, яка запитала, що нам треба для відновлення роботи, і запропонувала фінансову підтримку, відтак майже пів року допомагала, поки наша діяльність самоокупилась”, — ділиться Михайло.
У липні 2022-го простір відкрили знову. Для фізичних осіб працюють безкоштовно, для бізнесу — на платній основі. Містяни можуть приходити щосуботи з 11.00 до 17.00. Приймають відходи за кількома правилами: чисті, мають займати якнайменше місця (сплюснуті) і відповідати тим маркуванням, за якими працює сортувальня. Наразі приймають 15 видів вторинної сировини. В інші дні тижня, щоб окупити проєкт, працюють із юридичними особами.
Михайло розповідає, що відвідувачів стає дедалі більше, тому роздумують працювати ще в один день тижня для фізичних осіб. І додає: помітна важливість того, що роблять, оскільки люди почали залишати донати, якими команда може покрити комунальні витрати та компенсації витрат працівникам.
“Транспортування відходів також забруднює довкілля, це незручно і не є економічно вигідно. Ми шукаємо партнерів, які є найближче до нас, але великі заводи зазвичай розташовані на сході та в центрі. Та чимало компаній тепер закрито, і ми працюємо з тими, які релоковані на захід країни. Ми маємо договори також із франківськими партнерами, які накопичують сировину, аби відправляти на переробку одразу 20-30 тонн”.
“Ми дуже не хочемо, щоб нас асоціювали тільки як громадську сортувальну станцію, бо ми насправді більший проєкт. Ми освітній простір із функцією громадської сортувальні. Хоч втілювати інші функції, такі як майстерня з творчої переробки вторинної сировини чи створення ще одного саду на Промприладі, ми поки що не можемо з нашими ресурсами”, — каже екоактивіст.
Екоактивізм під час війни
“Свою роботу у соціальних мережах ми показуємо дуже неактивно, аби не перебивати основну повістку дня. Спочатку волонтерська діяльність, яка пов’язана з обороною країни, а вже далі вирішуємо екологічні проблеми Івано-Франківська”, — каже Михайло.
Проте нові проєкти від ГО “Нуль відходів” були й під час повномасштабного вторгнення. Минулого року, коли була потреба у ресурсах для окопних свічок, волонтери у громадській сортувальні могли безкоштовно взяти металеві банки та картон. Таку опцію, каже Михайло, зберігають й за потреби сюди можна звернутися.
А ще торік, аби не лише залучити франківців до сортування, а й знизити стрес і познайомити між собою, у просторі відкрили соціальне підприємництво “Кафе солідарності”.
“Ми намагалися через їжу показати різноманітність культур, і нам це вдавалося. Проєкт тривав чотири тижні й демонстрував страви інших країн. Ми знайшли партнерів і мали змогу продовжувати проєкт, поки не почалася енергетична криза. Ми маємо на меті продовжити його, можливо, нам навіть вдасться зробити це цього року”, — каже Михайло.
Нещодавно RE:space закупив обладнання для нового проєкту: переробки кавової гущі. Вже зараз із неї виробляють палети, якими можна опалювати приміщення. Михайло анонсує, що незабаром почнеться їхня реалізація.
Із 9 липня 2023 року вдалося відновити проєкт “Зелений офіс” не лише для офісів, а також і для франківців. Цьогоріч відійшли від використання автомобілів із двигуном внутрішнього згоряння, закупивши чотири електровелосипеди, щоб транспортувати відходи по місту. Наразі мають десять бізнесів, з якими співпрацюють на щоденній основі.
Із оновленим простором, що має бути на першому поверсі Парасолькового цеху, команда ініціативи планує відновлення деяких проєктів, розвиток та масштабування саду. Оселитися там зможуть через рік — після реконструкції.
“Наша цінність — це піклування про довкілля і людей у ньому. Зараз усі проєкти створюємо з ініціативи наших відвідувачів. Ми стараємося для людей та робимо все для них”, — підсумовує Михайло Веклин.
Журналістка: Ірина Блаженко
Фото: архів героя матеріалу
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
