ГЛУЗД

От уже два місяці українці живуть в умовах пандемії коронавірусу. Деякі люди пристосувалися до ізоляції й повернення до активного життя в них викликає тривогу за своє здоров’я. Іншим, навпаки, набридли карантинні правила. Тож ми запитали психотерапевтку Уляну Андрусів, як підготуватися до життя після карантину.

Без різких рухів

Вихід із карантину буде поступовим: неможливо в один момент забути про коронавірус і повернутися до попереднього життя. Заходів безпеки потрібно буде дотримуватися й надалі. 

“Життя триває, воно й не зупинялось, просто змінився формат.


Ми повернемось іншими у світ, де все по-іншому функціонуватиме. Різко стрибнути у звичне життя буде складно. Може навіть виникнути прокрастинація ( схильність людини відкладати неприємні завдання на потім —  ред.). 
Що повільніше ми звикаємо до чогось, то легше це переживає наша психіка. Вона не любить різних змін”.

Якщо навчитися застосовувати навички, здобуті під час карантину, то повернення до звичного життя буде безболісним. 

“Щоб перехід був м’яким, запитайте себе, які ритуали можете взяти із собою в післякарантинне життя. Наприклад, залишіть хоча б одну спільну трапезу із сім’єю (не у всіх раніше був на це час). Подумайте, як  зробити під час робочого дня паузи на відпочинок. Так ми можемо повернутися до більш динамічного життя з новим досвідом”.

Я стану соціофобом?

Живе спілкування — це базова потреба людей. Через двомісячний карантин у нас брак соціальних контактів. 

“Після завершення карантинного періоду, найімовірніше, ми станемо емоційно ближчими один до одного. 
Є таке поняття, як “соціальний кокон”. Ми скучили за контактами й захочемо зануритися в цей кокон та почати більше спілкуватися. Можливо, зменшиться кількість людей, із якими буде бажання комунікувати. Наше коло спілкування стане якіснішим. За час карантину прояснилося, хто для нас важливий, за ким скучаємо”.

Нові цінності

Люди звикли до іншого режиму дня та постійного перебування вдома, натомість відвикли від зустрічей. Після карантину захочеться більше справ робити наживо.

“Зараз помешкання —  це і робочий кабінет, і кафе, і спортзал, і спальня. Психологічно складно, що все це в одному приміщенні”.

Люди зрозуміли, наскільки віртуальне життя відрізняється від живого спілкування, їм потрібна соціальна активність. Звісно, можна робити віртуальні покупки, “відвідувати” банк в інтернеті, “бачитися” з друзями в соцмережах, але це не замінить нам реальних зустрічей.

Плюс карантину в тому, що люди навчилися відпочивати та жити не поспішаючи. Подивилися під іншим кутом на такі буденні речі, як прогулянка, сон, час із сім’єю, перегляд фільмів. 

“Тепер ми будемо більш сповільнені, цінуватимемо речі, що навколо. Будемо  якісніше планувати свій день, а не бігти по життю”.

Як вплине карантин на психіку людини

Усе залежить від того, як ти сприймаєш і переживаєш карантин. 

Якщо під час ізоляції ти відчуваєш тривогу, роздратування, агресію, то це може мати негативні для здоров’я  наслідки.

“Багатьом парам непросто переживати карантин. Їм емоційно складно бути цілодобово разом. Деяким сім’ям доведеться відновлювати стосунки. 


Коли діти чують сварки батьків, їм передаються емоції дорослих. Якщо в сім’ї багато агресії, тривоги, страху —  це погано впливає на дітей. Вони можуть замкнутися в собі чи почати гірше вчитися”.

Якщо люди зосереджуються на перевагах ізоляції,  багато відпочивають та проводять час із родиною, то з карантину вони вийдуть з новими силами, енергією та впевненістю в собі.

“Повертайся до активного та соціального життя повільними кроками. Це забезпечить тобі й психічне, і фізичне здоров’я”.

Журналістка: Таня Куліковська

Фото: Джерело

Щоб краще чути серцебиття нашого медіа – підписуйся на наш Telegram-канал.

Наші партнери