Існує стереотип, що все (окрім здоров’я) продається і купується. Невже це стосується і шлюбу? Хіба можна ось так просто, як продукти, чи техніку, купити шлюб?
З соціальних мереж я обрала дев’ять неодружених кандидатів. Це були юнаки різного віку, професії та віросповідання. Окремі з них – добре фінансово забезпечені. Кожному з них я запропонувала укласти фіктивний шлюб за винагороду. За легендою, нібито я маю їхати працювати до США, робота дуже кльова, але є одне “АЛЕ” – сімейний стан. Тобто, я маю бути одруженою.
Всі кандидати відповіли на моє повідомлення, хтось одразу, хтось впродовж декількох годин. Реакції були різні. Деякі хлопці відмовлялися в перші хвилини спілкування, а дехто говорив, що йому потрібно подумати і зникав з поля зору на декілька днів. Були й такі, що погоджувались одразу. Запитання у всіх кандидатів були майже однакові: “для чого тобі цей шлюб?”, “який гонорар пропонуєш?”, “скільки триватиме шлюб?”, “як все це буде відбуватись?”. Половина з обраних кандидатів одразу питала суму винагороди, іншим я говорила сама, щоб вплинути на позитивне рішення.
Задля збереження конфіденційності, я змінила імена учасників.
Тарас, 29 років.
– Привіт. Шукаю чоловіка для фіктивного шлюбу. Цікавить? – запитую я
– Це як? – відповідає Тарас, а через декілька секунд продовжує, – Можливо і цікавить!
В цей момент я розумію, що юнаку тема цікава. Щоб утримати його, я мотивую винагородою.
– Сума винагороди цікавить? – запитую Тараса
– Так.
– 1000 доларів за 3-5 міс.
– Я згідний. Що від мене потрібно? І для чого це взагалі?
Далі я розказала навіщо мені шлюб, і ми домовилися про зустріч. Він погодився. Звісно, справа до цього не дійшла, це потрібно було для експерименту. Та, схоже, чоловік таки вирішив підзаробити, бо про зустріч нагадав мені уже сам. Я скромно відповіла, що свою проблему уже вирішила і подякувала за таке настирливе бажання допомогти.
Чесно кажучи, після першого кандидата, я була впевнена, що всі наступні будуть відправляти мене «за горизонт»! Я очікувала негативних реакцій, але отримала зовсім протилежне. Мабуть, їхня цікавість та азарт перемагали і вони таки вступали в процес переговорів. Та й, зрештою, не кожного дня чоловіку роблять пропозицію руки і серця, та ще й гонорари при цьому платять.
Мені стало цікаво, що буде далі. Я продовжила. Обрала солідного і серйозного кандидата. Була впевнена, що він навіть не відповість на моє повідомлення. Але таки відгукнувся.
Іван, 32 роки
– Привіт. Потрібен чоловік для фіктивного шлюбу за винагороду. Цікавить?
– Привіт. Яка мета шлюбу?
– Працевлаштування в США. Одна з умов вакансії – перебування в шлюбі.
– Шлюб з вами?
– Так. Зі мною.
– На який період цей шлюб повинен бути?
– 4-8 місяців
– Чому саме зі мною? Я ж зовсім незнайома людина.
– Потрібна серйозна і відповідальна особа. По вашому фото бачу, що ви саме такий! Те, що ми не знайомі – не так важливо. Мова йде про угоду: ні сексуальних, ані будь-яких інших відносин не передбачається.
– Це я розумію. Але є певні фінансові ризики.
– Що ви маєте на увазі? Укладається шлюбний договір. А за шлюб є винагорода, тому не бачу жодних ризиків.
– Ну якщо шлюбний контракт тоді ризиків нема. А винагорода у якій сумі?
– 1000-2000 доларів, в залежності від тривалості шлюбу
– Зрозуміло.
– Якщо надумаєте – пишіть.
– Гаразд.
Ви, мабуть, помітили, що одному кандидату я запропонувала суму, у розмірі 1000 доларів, а іншому сказала про 1000-2000 доларів. Пояснюю: я оцінювала соціальний статус кандидатів. Іван – юрист, в той час, як Тарас, скоріше, – заробітчанин (так я припустила. Зараз він за кордоном, і судячи з нашого листування, не на відпочинку).
Відповіді від Івана (того, що юрист) я так і не дочекалася.
Після спілкування з останнім кандидатом, я прийшла до думки, що чоловіки геть непередбачувані. І що ними рухає при ухваленні таких рішень не можу збагнути. Невже це тільки гроші?
Залучаю до експерименту психолога Наталію Федорук:
– Чи може фіктивний шлюб частково знецінити (підірвати авторитетність) шлюбу в цілому?
– Може. Все залежить від того, яку цінність у свідомості людини несуть такі поняття, як сім’я, шлюб, чоловік, дружина. Якщо для людини це важливе, наповнене змістом, то вона, навряд чи, погодиться на фіктивний шлюб.
Та на коментарі психолога я не зупинилася, поспілкувалася ще зі священиком та дізналася як ставиться до фіктивного шлюбу церква. Чи вважається це гріхом?
“Є заповідь, яка говорить: “не свідчи ложно, не говори неправду”. Фіктивний шлюб є тяжким гріхом, бо це обман, церква такий шлюб засуджує”, – каже отець Сергій Триф’як.
Отець, як і психолог, сказав про те, що схожі угоди підривають авторитет традиційного шлюбу та сім’ї в цілому.
За декілька днів я поспілкувалась з дев’ятьма чоловіками, чотири з яких погодились на шлюб.
Чи говорить це, що цінність шлюбу для чоловіка є номінальною чи це просто добре оплачувана угода, я не знаю. Але факт залишається фактом. Є частина чоловіків, які готові укласти фіктивний шлюб за винагороду.
Журналістка: Іванна Гнатюк
Дизайнерське оформлення: Арсен Вітенко
