Нещодавно на просторах інтернету почали активно обговорювати закон, який опублікували ще у листопаді минулого року. Він обурив громадськість, а найбільше подружжя, у яких один із партнерів — військовий. Закон стосується забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство. Що не так з ухваленим законом — пояснює ГЛУЗD.
На сторінці медичної адвокатки Олени Бабич у фейсбуці з’явився пост, де вона розповіла про нещодавній запит клієнтки, вдови військовослужбовця. У медичному центрі жінці повідомили, що вона не може отримати біоматеріал свого чоловіка після його загибелі. Незадовго до цього подружжя здало необхідні репродуктивні клітини (сперму) чоловіка на обробку і збереження на той випадок, якщо чоловік втратить свої репродуктивні можливості під час служби.
“От як пояснити вбитій горем жінці, яка буквально пару місяців назад оформлювала з чоловіком документи, аби народити дитину, що, поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?!” — пише Олена Бабич.
У новому законі про забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство, який опублікували ще у листопаді, йдеться про те, що можливість після смерті одного з подружжя народити дитину, використовуючи репродуктивні клітини, буде неможливою.
У законі вказано, що всі репродуктивні клітини, які військові нададуть, за згодою можуть зберігати коштом держави. Але після загибелі людини, яка їх здала, клініка зобов’язана буде знищити всі біологічні матеріали. Це стосується лише тих клітин, зберігання яких оплачуватиметься державним коштом. Людей у коментарях це обурює і їм здається, що влада в такий спосіб намагається зекономити державні кошти та зменшити кількість виплат для дітей, чиї батьки загинули на війні.
“Тобто нас продовжують вбивати навіть після нашої смерті? Якщо влада таким чином заощаджує кошти, тоді ця влада не дбає про майбутнє України, а значить, дбає про майбутнє наших ворогів”, — коментує військовий Олександр Демчук.

Авторка запропонованого закону, депутатка Верховної Ради Оксана Дмитрієва, запевняє, що пункту про знищення репродуктивних клітин у її пропозиції не було.
“Я постійно відвідую лікарні, де лікуються наші поранені, і щомісяця буваю на фронті. Саме після спілкування з військовими виникла ідея написання цього закону. Суть проста: дати можливість нашим захисникам та захисницям зберігати свої репродуктивні клітини за кошти держави. Бо війна — це ризики. На жаль. Ми знаємо, що багато військових зараз самостійно зберігають свої клітини, сплачують за це кошти. Бо розуміють ризики і дбають про продовження роду. Тому ми підготували текст, який передбачав, щоб забір, кріоконсервація та зберігання здійснювалися за рахунок коштів держави. Ми прописали категорії військових і зазначили, що це має бути пілотний проєкт. Текст, який ми з колегами підготували до першого читання, не містить норми про утилізацію. І попри те, що я, як головний автор цього закону, була проти, правку прийняли. Чому в автора правки виникла така ідея — краще запитати у нього”, — розповідає авторка законопроєкту.
Оксана Дмитрієва додала фото-скрін правки, яка була подана до другого читання без її відома.

Також Дмитрієва зауважує, що єдиний, хто може розпоряджатись своїми репродуктивними клітинами, є сам власник клітин.
“Моя позиція: репродуктивні клітини — це власність того, хто їх зберігає. І саме ця людина повинна вирішувати, що з ними робити в разі смерті: утилізувати, передати другому з подружжя чи навіть віддати до загального банку. Тим більше, що це наш найкращий генофонд”.
Авторка законопроєкту заспокоює людей і пояснює, що програма ще не до кінця розроблена.
“Ця правка має стосуватися лише тих, хто зберігає клітини в рамках програми (яка ще не працює), і паралельно я подаю окремий законопроєкт (він уже готовий), який скасує цю антилюдську норму. Буду вдячна за підтримку цього закону, і добре, що в часі ці теми збіглися. Адже понад рік довелося добиватися ухвалення цього закону, і з підтримкою громадськості ми зможемо швидко привести до ладу ці норми. Щоб кожен захисник і захисниця мали право на продовження роду”.
Автор, який додав до закону пункт про утилізацію, — голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. На своїй сторінці у фейсбуку він сказав, що, якщо люди вважають такі правки “неправильними”, то внесуть відповідні зміни.
“Якщо родинам героїв говорять, що існують проблеми зі зберіганням біологічного матеріалу, що він може бути знищений, то до березня ми цю проблему точно приберемо. Верховна Рада без вагань проголосує за необхідні зміни, зокрема до Цивільного кодексу та інших законів”, — зазначив Михайло Радуцький.
А згодом, 26 лютого, голова Комітету написав у своєму телеграм-каналі, що жодних правових підстав для утилізації зараз немає і всі інтереси захисників та їхніх родин будуть захищені.
“Перше і головне: репродуктивні клітини українських захисників у випадку загибелі — не утилізуватимуть.
Друге: ухвалений законопроєкт 3496-IX стосується винятково військовослужбовців, які внаслідок травми втратили можливість мати дітей, а не загиблих воїнів.
Третє: внесення відповідних правок мало винятково процесуальний характер, аби уникнути суперечності закону зі статтею 248 Цивільного кодексу, яка передбачає припинення представництва за довіреності після смерті довірителя.
Четверте: жодних правових підстав для утилізації зараз немає. Закон не набув чинності.
П’яте: задля розв’язання цієї колізії до 23 березня 2024 року (дата набуття чинності законопроєкту) ВР ухвалить зміни до Цивільного кодексу, які враховуватимуть інтереси сімей загиблих воїнів”.
Закон набуде чинності в березні цього року, а збереження сперми почнуть фінансувати із державного бюджету вже у 2025 році.
