Троє іноземців українського походження 18 травня 2022 року заснували благодійний фонд, аби допомогти українцям, які вимушено покинули свої домівки. “Move Ukraine” — так назвали фонд, адже він рухає країною та дає людям другий шанс стати на ноги. Відтоді забезпечили житлом сотні внутрішньо переміщених осіб, облаштувавши 15 прихистків на Львівщині та Прикарпатті.
Засновниками благодійного фонду є Джон Шморгун зі США, його дружина Патриція Шморгун-Гаврилишин зі Швейцарії та Енді Кузіч із Великої Британії.
Джон понад 30 років працював у Києві, де керував міжнародними компаніями по всій Україні. Патриція — підприємиця та партнерка стоматологічних і загалом медичних клінік в Україні. Енді також жив у Києві, де мав власний бізнес.
Адміністраторка проєктів благодійного фонду “Move Ukraine” Мар’яна Думенко розповіла, як іноземці, котрі мешкають в Україні, будують та реконструюють шелтери для тих, кого війна залишила без даху над головою.
“У місті Давос, що у Швейцарії, відбувся форум, де зібралися люди, які готові допомогти в надзвичайних ситуаціях. Там сім’я Шморгун зустрілася з Енді Кузічем, і вони вирішили продовжити свою роботу в Україні та створити благодійний фонд”, — каже Мар’яна Думенко.
На початку широкомасштабного вторгнення Патриція виїхала зі столиці в Івано-Франківськ, тому основна діяльність фонду базувалася на Прикарпатті.
“Співзасновники почали вивчати громади на Івано-Франківщині, їздили з візитами до їхніх голів, щоб дізнатися, яка допомога їм необхідна. Зрозуміли, що основним спрямуванням буде відновлення об’єктів комунальної власності для того, щоб там могли комфортно проживати внутрішньо переміщені особи. З початком війни стратегія діяльності фонду зосереджена на розбудові прихистків для тимчасового перебування людей. Адже вони бачили, що іноді прибулим на захід країни не було де переночувати. Внутрішньо переміщені особи не знали, чи залишитись жити у новій громаді, чи їхати далі. Був хаос”.
За словами Мар’яни, тепер їхній фонд більше акцентований на соціальному житлі, адже такого напливу людей, як раніше, вже немає. Вони хочуть, щоб вимушені переселенці жили в окремому помешканні, а не в колективному прихистку. Люди, які залишилися у громаді, не мають куди повертатися, адже їхні домівки зруйновані або під окупацією.
“Ці люди заслуговують на своє комфортне житло, але воно теж буде тимчасовим. Від початку створення фонду ми завершили 15 об’єктів, ще 3 у роботі. У Дрогобичі відкрили соціальне житло з нуля, там облаштували 12 квартир, у Стрию реконструювали два поверхи гуртожитку для 150 осіб. На Прикарпатті відкрили 5 прихистків. Наші шелтери від початку мали найкращі умови, ми стараємося дотримуватися міжнародних стандартів. У вересні цього року вийшла постанова про покращення умов проживання переселенців. Наші прихистки пройшли всі комісії, адже помешкання забезпечені усім необхідним”, — розповідає Мар’яна.
Приміщення цілком облаштовані, тобто є побутова техніка, кухні, ванни та дитячі майданчики. Внутрішньо переміщені особи можуть безплатно проживати у шелтерах до закінчення війни і потім ще пів року. Зазвичай фонд підписує співпрацю з кожною громадою на п’ять років.
Благодійний фонд “Move Ukraine” зібрав понад 2 мільйони доларів для того, щоб забезпечити українців комфортним помешканням. Кошти надають благодійники, які хочуть залишатися анонімними. Також благодійний фонд співпрацює з місцевою владою та міжнародними організаціями.
“Щоразу, як ми приїжджаємо у прихистки, завжди чуємо слова вдячності та бачимо це в очах мешканців. Ми стараємося налагодити комунікацію між шелтерами, щоб соціалізувати людей та інтегрувати у громаду. У кожного прихистку є комендант, який відповідає за потреби внутрішньо переміщених осіб. 16 грудня на базі одного з прихистків організовуємо відзначення передноворічних і різдвяних свят, туди зможуть приєднатися всі охочі”.
Мар’яна розповідає, що у соціальному помешканні, яке вони нещодавно відкрили у Калуському районі, проживають три сім’ї з Бахмуту. Одна з родин — це люди з інвалідністю, які встигли евакуюватись до окупації міста. Благодійний фонд надає їм гуманітарну допомогу, адже в них із собою не було навіть теплого одягу та взуття.
“Також у Калуському районі завдяки нашій діяльності познайомилися й одружилися жінка з Харкова та чоловік із Сєверодонецька. У подружжя в липці цього року народилася дівчинка. Вони разом живуть у нашому прихистку”.
За словами Мар’яни, люди, які вимушено покинули свій дім, із часом починають соціалізуватися. Фонд, зокрема, допомагає їм знайти роботу. А ще співзасновники фонду разом із командою раз на два-три тижні відвідують кожен їхній прихисток і самі цікавляться потребами тих, хто там мешкає.
“Один чоловік із внутрішньо переміщених осіб працює тепер у міській раді фотографом. Ще в одному з шелтерів є люди, які шиють штори для інших прихистків, а за це мають дохід та зайнятість.
Людина, якій доводилося переселятися з місця на місце, не вірить, що інші готові дати їй хороше помешкання. Також багато з них чули обстріли, тому лише через деякий час вони адаптовуються до того, що тут спокійніше”.
Крім відновлення та реконструкції прихистків, благодійний фонд надає безплатні стоматологічні послуги для внутрішньо переміщених осіб. Поки що вони охопили п’ять шелтерів у Калуському районі, а це 150 людей. Проводять огляди для дітей та дорослих, за потреби лікують.
“Наші програми виникають через необхідність. Ми звернули увагу, що багато переселенців потребують таких послуг, дехто з них жодного разу не звертався до стоматолога. Ще ми гостро відреагували на ситуацію в Херсоні — встановили сім фільтраційних систем для очищення води та попередньо надіслали дві фури питної води”, — каже Мар’яна.
Також благодійний фонд має програму “Kids Connect Ukraine”, завдяки якій діти зі Сполучених Штатів та України спілкуються між собою, вдосконалюють свою англійську та вивчають культурні особливості країн одне одного.
“На 2024 рік в нас уже заплановано чотири проєкти. Хочемо створювати соціальне житло не тільки в Івано-Франківській та Львівській областях, уже почали проєкт на Харківщині. Також у нас є бажання облаштувати реабілітаційний центр для людей, які постраждалих від війни. Ведемо перемовини з місцевою владою та бізнесами, щоби вони долучалися. Заклад буде діяти на базі Центральної лікарні у Калуші, там від початку широкомасштабного вторгнення допомагають людям, які зазнали фізичних та моральних травм”, — розповідає Мар’яна.
На території лікарні є будівля, яку давно не використовували. Благодійний фонд шукає донорів, щоби зробити там ремонт і обладнати приміщення всім необхідним.
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «Strategic Media Support Program», який реалізує Львівський медіафорум за підтримки NED.
Журналістка: Юлія Варчук
Фото: БФ “Move Ukraine”
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
