Як підтримати себе, коли чоловік чи дружина на фронті, як зберегти стосунки на відстані та чим допомагає Український ветеранський фонд людям, які чекають на рідних з війни. Про це ГЛУЗDу розповіла Олена Лашко — кандидатка психологічних наук, головна психологиня гарячої лінії підтримки Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів України.
“У людини, яка перебуває на війні, кардинально змінюється оточення й умови життя. Я вже мовчу про небезпеку, що там існує. Зазвичай те середовище стає для неї другою сім’єю, тому і називають одне одного побратимами та посестрами. Вони стають наче рідні по крові, бо стільки всього переживають разом.
Може бути складно підтримувати стосунки з родиною, яка в цивільному житті, але це не означає, що відбувається заміна одних сенсів іншими. Ми чуємо від захисників, що родина є для них зв’язком з нормальним світом і спілкування дуже цінне.
Важливо в стосунках на відстані покладатися на попередній досвід. Ми всі змінюємося, особливо в цей час, але люди були об’єднані почуттями, планами, разом виношували й виховували дитину — це міцний ґрунт, щоб зберегти стосунки”.
“Якщо гойдає ззовні, то гойдає і зсередини”
Психологиня Олена каже, що емоційні гойдалки під час війни — це природно, і в кожної людини вони проявляються по-своєму.
“Якщо гойдає ззовні, то гойдає і зсередини. Емоційні гойдалки — це відгук нашої психіки на те, що відбувається, часто вони працюють як захисна функція. Проте якщо такі стани тривають довго і значно впливають на якість життя, то варто звернутися до спеціалістів”.
Український ветеранський фонд заснував цілодобову гарячу лінію для ветеранів, їхніх родин та всіх українців. За словами Олени Лашко, запити, з якими звертаються до них, змінюються відповідно до ситуації в країні.
“Коли почалися масовані обстріли 10 жовтня 2022 року, багато людей телефонувало до нас під час повітряної тривоги. Ми додатково залучили фахівців, щоб підтримати якнайбільше людей. Згодом люди адаптувалися, і під час тривог уже немає такої кількості дзвінків. Коли відбулась масштабна деокупація, до нас зверталися люди з тих територій, які були окуповані. Потім почалася хвиля дзвінків від близьких, у яких загинули захисники”, — розповідає Олена.
Групи підтримки
Також Український ветеранський фонд має декілька груп підтримки офлайн та онлайн:
- для ветеранів та їхніх близьких. Зустріч відбувається щонеділі, її проводить ветеран та психологи, які мають досвід комунікації в повсякденному житті з ветеранами;
- для людей, які нещодавно втратили близьких;
- для людей, які втратили близьку людину більше ніж чотири місяці тому. Це закрита група, зустрічі відбуваються раз на два тижні.
“Ми бачимо, що ця підтримка є надзвичайно ефективною, люди дають позитивний і теплий зворотний зв’язок. На лінію до нас звертається багато людей, які чекають на рідних з війни. У них різні запити: не знають, чи жива близька людина, довго не виходить на зв’язок, хоче розірвати стосунки. Точкова підтримка в складному процесі очікування є рятівною. Щоб стабілізувати їхній стан, використовуємо інструменти світової практики. Усі психологи на лінії мають вищу психологічну освіту, деякі — кандидати психологічних наук. У них чималий досвід роботи.
Заспокоювати людину в цьому стані не завжди добре, бо відбуваються певні психологічні процеси, які мають під собою підґрунтя, їх не варто ігнорувати. Як ми можемо заспокоювати людину, якщо не знаємо, коли закінчиться війна і чи жива її близька людина? Ми часом допомагаємо людині скласти план, що робити далі і що вона вже робить. Так людина отримує опору і розуміння, як рухатися далі”.
Ветерани та їхні близькі часто звертаються на гарячу лінію щодо складнощів комунікації та реінтеграції в цивільне життя.
“По підтримку завжди можна звернутися на лінію повторно. Кожному з нас час до часу потрібна підтримка, ми соціальні істоти. Так, ми вміємо знайти в собі внутрішню опору, ресурси та попіклуватися про себе, проте буває, що людині потрібна людина. Тоді це привід шукати підтримку серед друзів, родини, колег, знайомих, побратимів, посестер. На гарячій лінії тебе точно вислухають, почують та поспілкуються”.
15 червня команда психологів організовує в Києві захід про те, як шукати ресурс в умовах війни.
“Не нехтувати доступною психологічною допомогою”
“Варто бути уважними до самих себе, піклуватися про своє ментальне та фізичне здоров’я — нормально спати, збалансовано їсти. Якщо не задовольнити первинних потреб, дуже складно почуватися добре психічно. Також важливо не ігнорувати потреби спілкуватися з іншими людьми, отримувати їхню підтримку, не нехтувати доступною психологічною допомогою”.
Олена наголошує також на підтримці дітей, коли їхній батько чи мати на війні.
“Не варто недооцінювати дітей: у них психіка в деяких випадках більш ефективно захищається, ніж у дорослих. Коли батько чи матір дитини на фронті, вона потребує контакту та підтримки дорослої людини. Може бути складно пояснювати якісь речі, але їх варто доносити, бо діти відчувають обман. Часто дітям транслюють не ті відчуття, які є, наприклад, мама знервована, плаче, а говорить, що все добре. Невідповідність того, що дитина бачить і чує від дорослого, який є опорою для неї, може викликати в дитини тривогу. Важливо бути чесними зі своїми дітьми, підтримувати їх і себе”, — ділиться Олена Лашко.
Ветерани, їхні родини та всі українці в складних ситуаціях можуть отримати психологічну допомогу на цілодобовій гарячій лінії кризової підтримки за номером: 0 800 33 20 29.
Читай також: “Психологічна реабілітація військових: інтерв’ю з нейробіологом та військовою психологинею”
Журналістка: Юлія Варчук
Дизайн: Ірина Блаженко
Фото: архів Олени Лашко
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
