Модульні контейнерні помешкання — це тип тимчасового житла, що обладнане всім необхідним для проживання. Здебільшого вони компактні та прості у встановленні, тож стали вирішенням житлового питання для внутрішньо переміщених осіб.
Від початку широкомасштабного вторгнення в Україні з’явилося понад 10 модульних містечок. Ми побували в тому, яке розташоване за 15 км від Львова і створити яке ініціювали переселенці.
Переселенці для переселенців
У березні 2022-го на території комплексу Garden.Prostir у Хоросно, що на Львівщині, почали зводити модульне містечко Leo States.
Станіслав Луцкович, засновник фонду “Фундація друзів України”, на початку вторгнення виїхав з Київщини та зауважив, що умови для переселенців здебільшого не дуже комфортні. Разом зі знайомим, власником івент-простору, дослідили, як розв’язують цю проблему у світі, й за трохи почали збирати кошти на перший квартал містечка.

Проживання з триразовим харчуванням тут повністю безкоштовне. За бажання переселенці можуть працювати на території комплексу та містечка, а також брати участь у будівництві кварталів, прибиранні чи поранні на кухні.
Мешканці містечка мають змогу отримати психологічну та юридичну допомогу. Його засновники співпрацюють з фондом “Рокада”, який надає навчальні програми для переселенців.
“Ми розуміємо, що можуть бути проблеми, як ВПО мешкатимуть тут кілька років, отримуючи кошти й харчування, тому є ідея створити виробництво”, — розповідає проєктний координатор Іван Скитиба.

Одна з візій ініціативи — допомогти людям, які живуть у спортзалах, школах. У Солонці, що неподалік від модульного містечка, 12 переселенців проживали в школі. 8 з них тепер мають прихисток тут. Перевагу під час заселення надають сім’ям ЗСУ, жінкам з дітьми та людям похилого віку.
Як розповідає Іван Скитиба, багато грантових можливостей є недоступними, оскільки модульне містечко Leo States є приватною ініціативою.
“Наприклад, є програма для відшкодування витрат на електроенергію для тих, хто безкоштовно надає прихисток ВПО, але ці будиночки не є об’єктом нерухомості, а товаром, і на них немає права власності, а такий документ потрібен, щоб отримати дотацію”, — розповідає проєктний координатор.

З плюсів такої ініціативи проєктний координатор виокремив відсутність бюрократії. Мінуси в тому, що нема доступу до державних програм та до частини великих грантів від міжнародних організацій.
Правила містечка
Хтось приїздить у містечко на кілька днів, а хтось живе тут довго. Єдиний оголошений термін — завершення війни і стільки часу опісля, скільки потрібно, щоб люди знайшли альтернативу.
Перед в’їздом підписують договір оренди, де описано стан майна та правила проживання.
“Неофіційно тут можна отримати кілька попереджень. Офіційно — жодного. Ми цінуємо особистий комфорт спільноти, яка тут живе, тому правила є важливими”, — каже Іван.

Доступ до інфраструктури трохи ускладнений, та поряд з модульним містечком є село. Від повороту до комплексу що п’ятнадцять хвилин їздять маршрутки до Львова.
Які умови?
Зараз уже функціонує 4 квартали і завершили 5-й. У містечку десяток контейнерів українського виробництва, решта турецького. Українські — дерев’яні, турецькі — металеві.
“Металеві важче пошкодити, але мають гірший теплообмін. Дерев’яні тепліші, та їм шкодить волога. В Україні немає виробників, які можуть забезпечити великою кількістю — десь по 10 штук протягом місяця, натомість турки готові доставляти по 500 штук одразу ”, — каже Іван.

Вартість одного будиночка становить 10 тисяч євро. У кожному міститься:
– 2 двоповерхові ліжка зі змінною постільною білизною;
– санвузол з пральною машинкою та бойлером;
– невеличка кухня із холодильником;
– телевізор та необхідні меблі.
У кількох останніх кварталах вирішили економити місце, тому в окремий контейнер помістили 4 пральні машинки для загального користування. Кількість таких контейнерів планують збільшити з розширенням.

Підігрівають будиночки кондиціонерами й електрообігрівачами. У разі відключення електроенергії використовують генератори.
“До нас приїздив представник головного комісара ООН з питань прав біженців України. Він сказав, що це найкраще містечко в країні, оскільки кожен контейнер наповнений усім необхідним на відміну від інших модульних містечок країни”.
Що далі?
“Ще є варіант будувати такі будиночки у дворах зруйнованих будинків, щоб сім’я мала де жити, поки триває ремонт її помешкання”, — ділиться Іван Скитиба.
Окрім нових кварталів у Хоросно, аналогічне поселення планують створити ще в одному місті Львівської області, у Закарпатській, Тернопільській та Київській областях.

Журналістка: Ірина Блаженко
Фотографка: Софія Дмитрів
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у: