Попри декомунізацію, деякі українці досі вважають 23 лютого святом. Пояснюємо, що треба знати про цю дату.
Що вкладено у 23 лютого?
23 лютого стало святковим днем у Радянському Союзі. Спершу мало назву “День Червоної Армії”, а потім — “День захисника Вітчизни”.
“Окрім міфу навколо цієї дати, ніяких історичних подій, які могли б бути підґрунтям важливого святкування не було. Все це підігнано заднім числом, прив’язано до подій створення так званої робітничо-селянської Червоної армії, це 1918 рік, але після успішної революції 1917 року. Наказ про створення армії вийшов у січні. В лютому відбувалися бойові дії, ультиматуми, переговори, німецькі капітуляції, що ніяк не виходило на визначну якусь дату, придатну для святкування, тому почали придумувати міфи: бої біля Нарви і т. п. Так само свято закріпилося за совка, оскільки вихідний день, привід подарувати якусь чергову пару шкарпеток… Свято на побутовому рівні досить так потужно закріпилося”, — розповів історик Володимир Половський.
Коли вітати українських захисників та захисниць?
У кількох колишніх радянських республіках свято 23 лютого зберегли. В Україні законодавчо воно було закріплене до 2014 року.
5-й президент України Петро Порошенко підписав указ, у якому йшлося про встановлення щорічного святкування Дня захисників та захисниць України 14 жовтня, що було одним з етапів декомунізації. Це також День українського козацтва та День створення УПА.
В преамбулі до указу зазначено:
“З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості”.
У нову дату вкладено інші змісти, що пов’язані з нашою державою, а не із чужим підґрунтям та звеличенням спадку окупаційної армії!
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
