Як допомогти собі впоратися з емоціями та тривожністю, пов’язаними з річницею вторгнення в Україну, ми запитали психологиню Анну Кондратюк.
“Синдром річниці”
Дехто відчуває, що лютий 2022-го так і не завершився, хтось переконаний, що в лютому цього року має статися щось ще гірше.
У психології відомий такий термін, як “синдром річниці”. Він є природним, але водночас складним, схожим до горювання. Може тривати декілька днів або навіть тижнів. Це стосується не тільки війни, а будь-якої травматичної події.
24 лютого в кожного буде індивідуальна реакція. Хтось проживе цей день, як ще один під час війни, а в когось з’явиться розпач, адже було сподівання, що війна не триватиме рік. Однак для більшості людей це нова спіраль, завершення певного етапу. Потрібно проаналізувати, як можна собі допомогти, що зробити, щоб покращити ситуацію, у якій перебуваєш, бо наша боротьба все ще триває…
Чи є лютий найважчим місяцем року?
Лютий — один з найскладніших місяців через імовірність сезонного афективного розладу (далі САР — ред.), коли люди з нормальним психічним здоров’ям мають симптоми депресії. Він виникає зазвичай узимку через зниження сонячного світла, відповідно, браку вітаміну D, необхідного компонента для артеріального тиску, імунітету і психологічного здоровʼя.
Окрім цього, саме в лютому українці пережили чимало болючого: кроваві події Революції Гідності, початок окупації Криму 2014 року, поширення інформації про карантин 2019-го і широкомасштабне вторгнення минулого року.
Робота мозку в стресі
Війна тримає людину в постійному стресі, незрозуміло, коли це все завершиться. Це як фонова тривога.
Стрес — не завжди погано. Він може стимулювати додаткову енергію, яка допомагає нам, коли потрібно сфокусуватися і швидко вирішити якусь проблему. Проте якщо стрес довготривалий, то завдає шкоди організму, оскільки мозок отримує дуже багато кортизолу, у зоні гіпокампа починає зменшуватися в об’ємі. Також відбувається зменшення префронтальної кори, що регулює концентрацію, прийняття рішень та соціальну взаємодію. Через це людина має проблеми із запамʼятовуванням та відтворенням інформації. Нижчим стає поріг чутливості до будь-яких подразників.
Що робити?
- Шукати, те, що надихає. У новинах на початку війни було дуже багато позитивних історій (про банку помідорів, і про привида Києва… і тд)
- Важливо дбати про своє тіло: харчування, сон, кількість води.
- Збільшити фізичне навантаження, використовувати медитаційні техніки.
- Варто дозволяти собі проживати емоції. Якщо хочеш плакати — плач, хочеш мовчати — мовчи, хочеш кричати — кричи.
- Вести графіки, планувати наступний день, щоб зменшити рівень невизначеності й тривоги. Людині легше, коли вона знає, що в майбутньому в неї щось є.
- Розбивати великі завдання на менші.
- Скоротити кількість тригерів.
- Важливо висловлювати все, що непокоїть, однак не всі мають таку змогу. Альтернативою може бути щоденник, але важливо все описувати там.
- Подумай, як хочеш провести день річниці, наодинці чи з кимось, і як будеш святкувати день перемоги: що зробиш, кому першому зателефонуєш. Візуалізуй все, щоб у голові була картинка, якої прагнеш.
Читай також:
Що робити під час панічної атаки та ажитації?
Що коїться з психікою під час війни?
Як підтримати близьких, які перебувають в небезпеці
Екстрено та безкоштовно: як отримати психологічну допомогу
Журналістка: Уляна Сторощук
Ілюстрація: Діма Коваленко
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
