Зламані акаунти в соціальних мережах, телефоні дзвінки від фірм, які обіцяють високу зарплатню, прохання проголосувати за дитину родича в конкурсі, легкий заробіток в інтернеті (майже без особистих вкладень) — і це далеко не весь список ідей від аферистів у всесвітній мережі. Як уберегтися від кібератаки та що робити, коли з вашої картки вкрали кошти, — розповідаємо в матеріалі.
Згідно зі звітом Оперативного центру реагування на кіберінциденти, 2023 року кількість зареєстрованих кіберінцидентів у порівнянні з минулим зросла на 62,5%. Також виявлено 133 млн підозрілих подій інформаційної безпеки, опрацьовано 148 тис. критичних подій інформаційної безпеки.
У цьому матеріалі ГЛУЗD розповість, які небезпеки можуть очікувати на пересічну людину в інтернеті та що потрібно зробити, аби вберегтися від аферистів.
“Для кожної з будь-якої груп населення аферисти придумують схеми”
Оперуповноважений Департаменту кіберполіції Тарас Мочернюк пояснює, що аферисти в інтернеті чудові психологи.
“Зазвичай немає якоїсь цільової аудиторії, яка стає жертвою шахрайства. Для кожної з будь-якої груп населення аферисти придумують свої конкретні схеми. Наприклад, для студентів дуже поширений вид шахрайства, коли їм пропонують якусь роботу: займатися копірайтом чи рерайтом. Але для цього студентам необхідно оплатити страховий внесок за цю вакансію. Якщо говорити про старших людей, часто аферисти пропонують їм підробіток: розіслати повідомлення, продати банківську картку чи дати її в оренду на деякий час. Також доволі часто продають товар, якого фізично не існує. На жаль, люди в це вірять”, — пояснює Тарас Мочернюк.
Ще одним популярним способом виманити кошти є стосунки в соціальних мережах із незнайомцями.
“У нас є випадки, коли громадяни в пошуках відносин знаходять начебто свою людину в інтернеті, спілкуються з нею. І часто під приводом хвороби, аварії або зі словами “я хочу приїхати до тебе” — виманюють кошти. Найчастіше в такі історії потрапляють саме жінки. Я не відкидаю того факту, що чоловікам може бути соромно звертатися із схожими заявами до кіберполіції”, — акцентує оперуповноважений Департаменту кіберполіції.
Тарас Мочернюк пояснює, що найважливіше будь-якому користувачеві інтернету та соціальних мереж усвідомити, що саме у всесвітній мережі людина може видавати себе не за того, ким вона є в реальному житті.
“Під час тренінгів із кібербезпеки ми з колегами завжди наголошуємо на базовому правилі: бути критичними до будь-якої інформації. Наприклад, до вас телефонують і пропонують класну роботу з високою заробітною платою, потрібно тільки надіслати на рахунок страховий внесок. Але для чого цій компанії брати невідому людину з вулиці, якщо можна знайти експерта з досвідом? Або коли люди бачать оголошення про легку роботу, варто замислитися: а чи насправді все буває так просто? Наприклад, бували випадки, коли шахраї шукали людей нібито для сортування фломастерів удома. Потрібно було тільки заплатити певну суму — і, мовляв, одразу після цього людина отримає легкий заробіток. І траплялося навіть, що справді присилали кілька фломастерів”, — розповідає спеціаліст із кібербезпеки.
Також ніколи не варто вірити, що за лайки та репости можна отримати кошти.
“Минулого року був популярним обман, коли користувачам розсилали повідомлення з текстом, що потрібно пролайкати якісь відео в Тік Ток чи на Ютуб або в Фейсбук— і ви, мовляв, отримаєте за лайк 20-30 гривень. Це відбувається зазвичай за такою схемою, що людина лайкає, висилає скріншоти своїх дій і їй аферисти кажуть, що потрібно заплатити страховий внесок або оплатити наступний тариф, де можна заробити ще більше. Зазвичай після того шахраї зникають або пробують ще декілька днів виманювати в користувачів кошти”, — наголошує Тарас Мочернюк.
Спеціаліст із кіберполіції також наголошує, що не варто переходити за підозрілими посиланнями та ділитися особистою інформацією, наприклад, номером карти чи кодом до входу в телеграм.
“Наприклад, ваш далекий родич надсилає вам у соцмережах прохання проголосувати за його доньку. І ви хочете допомогти близькій людині, переходите за посиланням — і тут з’являється найцікавіше: вас перекидає на іншу сторінку, а там прохання ввести код до вашого акаунта в телеграмі. І якщо ви введете цей код, то через 24 години втратите доступ до свого телеграму. Так само, коли в якихось додатках ви продаєте або купуєте речі, ніколи не варто переходити за посиланнями і залишати дані своєї карти, адже є висока ймовірність, що ви не тільки не отримаєте придбану річ, а й втратите кошти”, — наголошує Тарас Мочернюк.
Як протидіяти аферистам?
Експерт із кібербезпеки акцентує, що будь-яку інформацію від незнайомих людей потрібно перевіряти й аналізувати.
“Дуже поширена ситуація, коли до людей телефонують наче з банку і просять назвати дані картки, стан рахунку, доки дійсний рахунок. Мовляв, вони так намагаються допомогти людині не втратити доступ до коштів. Але важливо пам’ятати, що банківські працівники ніколи не телефонують першими і не просять переказати кошти на їхній рахунок. Зазвичай банк сам заблокує вашу карту, якщо помітить підозрілу кількість різних транзакцій”, — наголошує Тарас Мочернюк.
Якщо все ж людина постраждала через кібератаку, важливо одразу про це повідомити кіберполіцію.
“Необхідно негайно телефонувати до кіберполіції України: 0 800 50 51 70. Ця гаряча лінія працює цілодобово і безкоштовно для звернень про кіберзлочини. Можна звернутися через електронну пошту: callcenter@cyberpolice.gov.ua або подати звернення через офіційний сайт кіберполіції. Також можна зателефонувати на номер 102. Після того, як людина залишає заяву, наші спеціалісти сконтактують із нею впродовж найкоротшого терміну.
По-друге, швидке звернення постраждалої людини в банк допоможе “зловити” надіслані кошти і повернути їх власнику. Бо, як показує практика, вкрадені кошти рухаються по банківській системі через кілька рахунків.
Для транзакції необхідний певний час, особливо для міжнародних платіжних систем, саме тому можна заморозити кошти і за певний час повернути законному власнику. Однак важливо вчасно повідомити про шахрайство.
По-третє, завжди потрібно писати заяву, адже що більша кількість звернень користувачів на одну і ту ж людину, то вищий шанс, що її знайдуть”, — пояснює спеціаліст із кіберполіції.
Тарас Морченюк зауважує, що на тренінгах із кібербезпеки чималий відсоток відвідувачів, які вже постраждали від аферистів.
Саме тому він разом із колегами посилено займається просвітницькою діяльністю, зокрема розвитком проєкту “Брама”.
“Із давніх-давен брама — це ворота, які захищають нас від небезпеки та закривають від негативного впливу. Саме тому ми посилено працюємо над проєктом онлайн-варти України, який так само називається. Цим проєктом ми прагнемо протидіяти російським осередкам в інтернеті, шахрайству, запросити якнайбільшу кількість людей на навчання та тренінги із кібербезпеки. Такий додаток допоможе користувачам швидше виявити аферистів у всесвітній павутині”, — розповідає спеціаліст із кібербезпеки.
Також на сторінці “Дія. Освіта” кожен користувач може отримати базові знання із кібергігієни, як захиститися від фішингу, уберегтися від кібербулінгу у школі тощо.
Від редакції: Із кожним роком аферистів в інтернеті стає тільки більше. І наше з вами завдання — робити все можливе, щоб вони не отримали ні наших грошей, ні особистої інформації чи даних до наших акаунтів. Для цього закликаємо відвідувати тренінги із кібербезпеки, не переходити за підозрілими посиланнями, не пересилати кошти незнайомим людям, не оплачувати омріяну роботу навіть невеликим страховим внеском. Завжди перевіряйте отриману інформацію і не вірте в легкий заробіток у соціальних мережах.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Журналістка: Мар’яна Гнот
