Децентралізація дала місцевим бюджетам більше коштів за рахунок того, що податки залишаються на місцях. Податок, який сплачують військові, також надходить у місцевий бюджет. Коли цю частину заберуть із громад, то у місцевих бюджетах стане менше коштів, відтак керівництво органів місцевого самоврядування виступало проти вилучення військового податку та пояснювало, що допомагають армії. Натомість громадські активісти стверджують протилежне. Святослав Літинський розпочав у Львові публічні акції, оскільки вважає, що на місцях кошти використовують не за призначенням.
Місцеві громади у новому році не дорахуються значних коштів у своїх бюджетах, а все тому, що кошти із військового податку вилучили до держбюджету. Пропозиція спрямувати кошти із місцевих бюджетів — до державного, аби фінансувати армію, вперше прозвучала у вересні минулого року. Бюджетний комітет підтримав законопроєкт №10037 щодо переспрямування військового ПДФО у державний бюджет, а також про зарахування коштів Дорожнього фонду в загальний фонд держбюджету.
ПДФО — 18% від зарплати, які роботодавець сплачує за кожного найманого працівника. Йдеться не тільки про зарплати, а й стипендії, преміальні виплати, а також оплату послуг за цивільно-правовим договором. Податок сплачують також військовослужбовці. Як зазначено у статті видання Deutsche Welle, у 2023-му загальна сума податку у країні сягнула 745 мільярдів гривень — і 64% із нього спрямовують до громади, де зареєстрована військова частина захисника чи захисниці.
У законі від 12 вересня 2023 року йдеться, що у період воєнного стану кошти мають спрямовувати у таких пропорціях та за такими напрямами:
- 50 відсотків — Адміністрації Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України для закупівлі дронів;
- 50 відсотків — Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на розвиток оборонно-промислового комплексу.
8 листопада Верховна Рада України у другому читанні підтримала законопроєкт №10037. Голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа повідомила ключові норми законопроєкту:
– військовий ПДФО із 1 жовтня 2023 року до 31 грудня року, в якому буде завершено воєнний стан, зараховується до державного бюджету;
– із 1 жовтня по 31 грудня 2023 року військовий ПДФО спрямовують Держспецзв’язку на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн);
– із 1 січня і до 31 грудня року військовий ПДФО розподілятимуть у таких пропорціях:
- 45% — Держспецзв’язку на дрони (прогноз — 43+ млрд грн);
- 45% — Мінстратегпрому — для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (43+ млрд грн);
- 10% — розпорядникам сектора безпеки та оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд грн);
– громадам залишається 64% звичайного податку (при цьому не менш як 4% податку мають бути спрямовані на проведення розрахунків при виробництві теплової енергії, а також на підтримку підприємств із виробництва, постачання теплової енергії, а також централізованого постачання холодної води та водовідведення);
– у 2024 році реверс (частина податків у місцевому бюджеті, яку вилучають у державний бюджет на розвиток інших територій, — ред.) не вилучатимуть з усіх громад;
– у 2024 році всі громади дотягують до рівня доходів 2021 року дотаціями від держави;
– села та селища отримають можливість здійснювати внутрішні та зовнішні запозичення за погодженням із Мінфіном (зараз запозичення можуть здійснювати тільки міські громади);
– залишки на рахунках органів місцевого самоврядування можна буде використовувати лише на пріоритетні видатки: соціальні, підтримку оборони, лікування та реабілітацію постраждалих від російської агресії тощо. Жодного будівництва.
Нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк повідомив, що за поточний і наступний рік 214,7 мільярда гривень із місцевих бюджетів спрямують на армію.
Чи впливає вилучення коштів із громад на децентралізацію?
У 2015 році в Україні розпочалася реформа децентралізації, в результаті якої органи місцевого самоврядування отримали більше повноважень. Бюджетні надходження ставали ресурсом для покращення громади. Через вилучення військового ПДФО основна ідея децентралізації не постраждає, оскільки в держбюджет скерують тільки податки із зарплати військових, а решта лишається у бюджетах громад.
Чи можна допомагати, не забираючи податку з місцевих бюджетів?
За інформацією Львівської ОВА, до державного бюджету вилучили понад мільярд податку на доходи фізичних осіб із військових, а у 2024-му вилучена сума перевищить вісім мільярдів гривень. Моніторивши витрати у Львівській області, громадський діяч Святослав Літинський помітив витрати, що не є критичними під час повномасштабного вторгнення. Тому у червні створив петицію до уряду, щоби зупинити некритичні витрати та перенаправляти гроші для потреб армії.
“Уряд сказав, що Міноборони постійно просить гроші, вони шукають — і дали Мінфіну розпорядження, аби знайти ті гроші, а фактично ніяких обмежень не запровадили. Більше того, на 2022 рік були набагато суворіші обмеження щодо витрачання державних грошей з місцевих бюджетів, а вже у 2023-му їх забрали. Власне, як відповідь на петицію я чекав, що уряд ухвалить заборону на некритичні видатки, але він не зреагував, і тоді я звернув увагу на журналістські розслідування про те, що ми зараз фінансуємо. На Львівщині була лижоролерна траса. Її хотіли відновити, купити й облаштувати навколо неї ліхтарі і засніжувачі. У грудні 2022 року із бюджету області на це витратили 8 млн, а 2023 року хотіли ще 10”, — розповідає Святослав Літинський.
Після того, як громадський активіст про це дізнався, спробував з’ясувати, хто ухвалює рішення, аби обмежити некритичні видатки задля підвищення обороноздатності армії. За словами Святослава, це не принесло результату, тому він вирішив висловлювати своє обурення публічно. Ухвалення рішень про обмеження видатків від обласної ради перебрала військова адміністрація, тож комунікувати з органами із ради він не бачив сенсу, а з військовою адміністрацією не вдалося.
Святослав Літинський пояснює, що на цільові програми з обласного бюджету зараз використовують 3 мільярди гривень. Ця сума зросла після повномасштабного вторгнення, бо збільшились надходження військового податку.
“Військовий ПДФО збільшив бюджет: почали будувати дороги і все підряд. При тому допомога армії не зросла: 96 млн із 7 мільярдів бюджету. Це навіть не 1%”.
Святослав розповідає, що питання про вилучення ПДФО ніколи не порушували на акціях, які він ініціював, оскільки вважає, що ця тема складна. Якщо на місцях використовують їх не на критичні витрати, то у центральному бюджеті проконтролювати буде важче.
“Якщо ми хочемо створювати велику кількість дронів заводським способом і будувати лінії з виробництва боєприпасів, то очевидно, що одне місто чи одна громада не зможе цього зробити, потрібно сумарно скинутися всім, тобто централізація тут ніби і потрібна. З іншого боку — з’являються історії з хабарями. І тут, як на вазі: тут витрачають на лижоролерну трасу, там будуть красти, скажімо, 10% чи 20% — але все ж побудують заводи, де робитимуть дрони. Що краще — щоб 100% витратили на місцях і 0% на армію пішло — чи з тих, що держава вилучить із місцевих бюджетів, якийсь відсоток все ж піде на армію? Але, з іншого боку, там тяжко проконтролювати, як розпоряджаються грошима з держбюджету”, — відповів громадський активіст.
14 листопада активісти отримали рішення Львівської обласної ради про пріоритетність витрат — що можна і не можна робити. Використовувати кошти зобов’язуються на захищеність, подолання наслідків після прильотів, критичні ситуації. Ремонти, які не є критичними, Львівська обласна рада заборонила.
“Військова адміністрація, на противагу цьому, пробує все одно проштовхувати тендери. Причому хочуть виділяти на потреби церкви, сподіваючись, що авторитет церкви не дозволить нам протестувати проти таких витрат. Але якщо ми раз пропустимо, то будуть наступні тендери, які знову пройдуть. А там купа некритичних витрат. Із 2017 року в селі Нижня Яблуниця будують школу. Спочатку вона мала коштувати 60 мільйонів, тепер загальний бюджет хочуть збільшити до 80-ти. Тобто шукають будь-який об’єкт, який складно публічно судити, бо спробуйте церкву або школу лишити без ремонту. Не отримали остаточних результатів, але отримали позитивні: ухвалено рішення, що 75% залишку коштів на кінець року буде скеровано на армію, а обмеження витрат дозволить збільшити той залишок на кінець року. Власне, що цікаво, ПДФО у нас заберуть, а допомога армії має збільшитися коштом скорочення витрат”, — каже Святослав Літинський.
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «Strategic Media Support Program». Його реалізує Львівський медіафорум за підтримки NED
Журналістка: Іра Блаженко
Фото: Оксана Санагурська
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
