В Івано-Франківську відбулася публічна дискусія “Куди прямує архітектура міста?”. Говорили про те, як пройти шлях від активізму до збереження архітектурної спадщини та залучення мешканців до співфінансування, проєктування інфраструктури в Івано-Франківську.
Серед спікерів:
– Артур Прокіпчук — заступник директора Департаменту містобудування та архітектури;
– Володимир Ідак — керівник Відділу з питань охорони історичної спадщини;
– Андрій Коман — архітектор, директор проєктно-консалтингової компанії Urban Progress;
– Марія Козакевич — засновниця ініціативи “Франківськ, який треба берегти”;
– Ірина Чолій — архітекторка, дизайнерка CholiyIraDesign.
ГЛУЗD побував на цій дискусії та занотував основні моменти.
Як залучити активних мешканців до збереження?
“Франківськ, який треба берегти” займається збереженням історичної спадщини. На ліку ініціативи понад 40 відреставрованих дверей. Ініціаторка Марія Козакевич каже, що мешканців історичних пам’яток потрібно залучати до процесу збереження.
“Дуже часто мешканці шкодять: викидають старі двері, вікна, заліплюють ліпнину пінопластом або збивають. Я бачу вихід у співфінансуванні: частину дають мешканці, частину міська влада. З практики ініціативи можу сказати, що коли люди фінансово долучаються, то вони потім уважніше ставляться до тих дверей. Також культуру бережного ставлення потрібно розвивати і багато говорити про це, бо за радянського часу відчуття того, що ми господарі у своєму місті, нам просто стерли”, — сказала Марія Козакевич.
Задля популяризації бережного ставлення ініціатива за минулий рік провела понад 80 екскурсій Івано-Франківськом. Щоб виховати свідомого містянина, на думку Марії, потрібно впроваджувати штрафи за шкоду пам’яткам архітектури, програму співфінансування, соціальну рекламу.
Як має виглядати дитячий простір?
Ірина Чолій вважає, що дитячі простори мають бути щонайменше в кожному спальному районі. Водночас гойдалки та металеві гірки — це те, що застаріле. На думку Ірини, придбати готовий майданчик — це неправильно.
“Сучасний дитячий простір має виконувати такі функції: допомагати навчати та досліджувати, а також фізично розвивати. Взагалі для проектування дитячих майданчиків рекомендують залучати дітей різного віку. Також важливо, щоб на дитячому майданчику мали можливість гратися діти з інклюзією. Не можна їх розділяти, це неетично”, — зазначила Ірина Чолій.
Для сучасного майданчика важливий простір з доступом до природи, щоб забезпечити функцію навчання.
“Може зі мною не погодяться, але дитячі майданчики не потрібно робити повністю безпечними, тому що дітки мають навчитися стрибати і падати. Зрозуміло, що до певного рівня, у цьому є межі. Це про досвід”, — сказала Ірина.
Що робити, коли бачиш руйнацію пам’ятки архітектури?
Володимир Ідак зауважив, що передовсім треба звертатися до їхньої структури — Відділу з питань охорони історичної спадщини. Формат звернення може бути будь-яким.
«Далі запускається механізм притягнення до відповідальності, штрафні санкції… Порушники як правило уникають зустрічей, а з протоколами мають ознайомитися та підписати. Відповідальність настає. У нашому місті є досвід роботи служби “Добродій”, яка включається в моніторинг порушень. Відповідальність настає згідно з адміністративним кодексом», — сказав Володимир Ідак.
Люди, які нашкодять пам’ятці, за словами керівника відділу з питань охорони історичної спадщини, не зможуть потім її продати (йдеться про приватну власність — ред.), виникатиме багато нюансів з нотаріальними документами.
Про межі відповідальності місцевої влади
Заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Артур Прокіпчук поділився: якщо будинок не є пам’яткою архітектури і його немає в реєстрі (навіть якщо він несе історичну цінність), то в суді не можна довести, що приватну власність не можна знести.
Тому 2019 року в Івано-Франківську поряд з генеральним планом затвердили історико-архітектурний опорний план, у якому є перелік узаконених пам’яток.
“Як би це не звучало образливо, але все ж таки, якщо будинок приватний і його немає в реєстрі, то з ним можуть зробити що завгодно”, — сказав Артур Прокіпчук.
Департамент архітектури і головний архітектор підписує будівельні паспорти та містобудівні умовні обмеження.
Якщо це багатоквартирна забудова, то в містобудівних умовах вписують щільність забудови і висоту. Все решта падає на плечі архітектора та проектанта, який співпрацює із забудовником. Колись фасад потрібно було погоджувати в головного архітектора міста, якщо це значущий об’єкт, будівля в середмісті. Питання виносили на розгляд містобудівної ради. Тепер у законі прописано, що інституція, яка видає містобудівні умови, чи головний архітектор не має права втручатися в стилістику.
«Ми не маємо права втручатися у стилістичні моменти, але є громадянське суспільство. Приклад зі Львовом: нещодавно в історичній частини міста планували побудувати модерний готель, який не “вписувався”. Громадськість підняла хвилю — і замовник не посмів суперечити цьому. Тому я звертаюся до громадських активістів, щоб вони включалися та тиснули на забудовників», — доповнив Володимир Ідак.
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
