Простір, про який тобі сьогодні розповість ГЛУЗD, — це втілення багаторічної мрії Людмили Михайлової, про яку ми писали раніше. Нещодавно в Коломиї з’явилася територія розвитку “VDOMA”, де можуть навчатися та розвиватися діти. Простір унікальний тим, що працюють тут, також, із дітками, що мають особливі освітні потреби, ще з батьками та педагогами. Простір має на меті стати тим місцем, де діти можуть спілкуватися, розвиватися та просто відчувати себе комфортно, як удома.
Вирішили зробити перший крок
Людмила Михайлова працювала із дітками з особливими освітніми потребами і завжди хотіла створити власний дитячий садочок. Вона неодноразово розповідала про свою мрію подрузі Наталі, а після однієї з таких розмов ідею почали втілювати в життя.
“Колись у інтерв’ю для ГЛУЗDу я ділилася своєю мрією. Насправді це мав би бути дитячий садок, але потім ми вирішили, що його створимо трішки пізніше. А зараз зробимо територію розвитку для дітей, батьків та педагогів”, — ділиться Людмила.
Подруги розуміли, що для заснування садочка потребують більше часу та зусиль, але вирішили зробити перший крок. Вони пройшли навчання “Початок” від застосунку “Дія”, де в чаті познайомились із Юлею. Вона допомогла написати бізнес-план для отримання гранту.
“Це все було дуже швидко. Увесь наш бізнес-план формувався для садочка, ми все закуповували для садка, але в останній момент вирішили, що зупинимося на території розвитку”, — продовжує Людмила.
Назву придумала Наталя, і пояснює її важливістю акцентувати на тому, що вони залишаються вдома, в Україні.
“Після створення території розвитку ми зрозуміли, що вдома — це класно, але розвиватися добре і поза межами дому. Тож коли організовуємо якісь зустрічі, то додаємо до назви ще частку “не” — “неVDOMA”.
“Хочемо, щоб у наших стінах дитина була собою”
Територія розвитку — це місце об’єднання дітей, батьків та педагогів. Вона поділена на різні зони, де насамперед працюють із дітьми, але також на меті — об’єднати дітей з дорослими, допомогти педагогам та батькам зрозуміти своїх дітей.
Навчання охоплює і соціально-емоційний розвиток, оскільки отримують запит від батьків компенсувати комунікацію, яку не завжди вдається налагодити в школі. Також проводять розмовні клуби англійською та польською мовами, нейровправи та завдання на логіку.
“Те, що ми робимо, — вивчаємо дітей на основі їхніх інтересів, запитів, проблем, а далі формуємо заняття з використанням додаткових ігор та вправ. Також із нами працюватиме логопед, щоб покращити вимову дитини, її емоційний стан і, відповідно, комунікацію і соціалізацію”, — каже Людмила.
“Ми маємо на меті подарувати місце, де діти можуть спілкуватися, показати своє зацікавлення чимось іншим, ніж про це всі думають. Ми хочемо, щоб дитина в наших стінах була собою, а ми будемо спостерігати і просто додавати й покращувати її розвиток. Щоб до нас приходили батьки, яким цікаво дізнатися про те, як вони можуть допомогти своїм дітям стати кращими, щоб із нами були поруч люди, які хочуть дізнатися про себе і робити світ кращим”, — підсумовує Наталя.
Кожної п’ятниці проводять зустрічі з психологами, лікарями, адвокатами тощо. У майбутньому планують проводити онлайн-тренінги для вчителів та асистентів не тільки з Коломиї, а й з цілої України.
Заняття відбуваються тричі на тиждень: батьки мають можливість привести дітей на групи продовженого дня (із 13 до 16 години), де працюють два педагоги, що виконують з дітьми домашнє завдання та грають з ними в ігри. Територія розвитку планує залучати дітей віком до 18 років. Влітку провели табір для 10-12-річних, зараз триває медіа-школа для дівчаток віком 13-14 років. Педагогині також планують працювати із маленькими дітьми в дообідній час з 9 до 12 години (деталі — за посиланням). Роботу підлаштовують під батьків: вони телефонують і кажуть, коли їм зручно привести дитину. Тоді педагоги й готові з нею працювати. Одне заняття коштує 150 гривень, можна також придбати абонемент.
“Кожна дитина має мати дитинство”
“Для мене немає різних дітей. Я, водночас, строга та дисциплінована педагогиня до них всіх, але також я захищаю цих дітей, борюся за їхнє місце під сонцем. І я думаю, що мені і тим, хто зі мною, це вдається”, — каже Людмила Михайлова.
Педагогині створюють простір, де немає різниці між дітьми. Для них це не тільки робочий чи професійний принцип, а й життєвий.
Наталія наголошує: “Кожна дитина має мати дитинство, незалежно від того, які обставини навколо — чи це буревій, чи, як зараз, стан війни”.
Наталія і Людмила розглядають проєкт як духовний, для власного піднесення, а не для заробітку. Дівчата вважають: важливо спершу допомогти іншим, а потім вже собі.
“Ми хотіли б, щоб наша територія стала місцем зустрічей і місцем обміну досвідом, де люди почувалися б комфортно. Ми — такий собі проєкт широкої, великої любові. Наш задум — створити територію комфорту, простір, який надає затишок. Намагались не заставляти стіни, не завішувати шторами чи ще чимось, а зробити простір, де було б багато вільного місця”, — додає Наталія.
“Не зважаючи на війну в нашій країні, попри різні обставини — вимикання світла і все решту, у нас є можливість розвиватися, працювати, робити дітей та всіх, хто приходитиме до нас, щасливими,” — завершує Людмила Михайлова.
Журналістка: Каміла Чернєцова
Фотографиня: Оксана Санагурська
