Позбуваємося мовної окупації: нові норми Закону

Сьогодні, 16 липня 2022 року, набирають чинності окремі норми Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовують як інтернет-представництва, зокрема інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, що завантажуватиметься в Україні за замовчуванням. Від 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови може накладати стягнення на фізичних осіб за порушення Закону. Про це йдеться на сайті мовного омбудсмена.

6 етапів Закону

Століттями росія організовувала лінгвоцид щодо української, який призвів до мовної російської окупації України. Дія Закону про державну мову поетапно поширювалася на різні галузі публічного життя:

16 липня 2019 року, коли набрав чинності Закон, зміни торкнулися державної та комунальної галузі, освіти, публічного простору та публічних комунікацій;
16 січня 2020 року набрали чинності норми Закону, що стосуються реклами;
16 липня 2020 року норми закону поширилися на галузь охорони здоров’я, науки, застосування мови в технічній та проєктній документації, листування та звітність юридичних осіб, формування назв транспортної інфраструктури (аеропортів, портів, вокзалів, станцій, зупинок тощо);
16 січня 2021 року українська мова стала обов’язковою при обслуговуванні громадян, наданні інформації про товари та послуги;
16 липня 2021 року Закон поширився на галузь культури, туризму, книговидання і книгорозповсюдження. Іспит на знання української мови став обов’язковим для посадовців та кандидатів на громадянство;
16 січня 2022 року газети і журнали в Україні почали виходити українською.

Кожний етап Закону розпочинався запланованої дати та сприяв поширенню державної мови.

Нові норми

Будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму — від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки — має містити українськомовний інтерфейс, незалежно, чи він з електронним екраном, чи зі звичайними кнопками.
Державною мовою повинні вести інтернет-представництва (зокрема вебсайти, сторінки в соціальних мережах):

органів державної влади;
органів місцевого самоврядування;
підприємств;
установ;
організацій державної й комунальної форм власності;
засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні;
суб’єктів господарювання, які зареєстровані в Україні та реалізують товари і послуги тут.

Інтернет-представництва можуть мати версії й іншими мовами, однак українська має містити не менше за обсягом та змістом інформації і завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.
Іноземні суб’єкти господарювання, які надають послуги в Україні та мають дочірні підприємства, філії, представництва, у версії вебсайту державною мовою повинні подавати достатньо інформації для зрозумілої навігації та розкриття мети своєї діяльності. Українськомовна версія має завантажуватися за замовчуванням.
Ще від 16 січня 2021 року інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо зобов’язані розміщувати на інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Відтепер вони повинні мати основну повноцінну версію українською мовою, яка завантажується за замовчуванням. Якщо її немає, це може означати свідоме порушення вимог Закону про державну мову або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.

Штрафи

Уповноважений із захисту державної мови може накладати штраф на таких людей:

посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування;
керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон.

На порушників складатимуть протоколи про адміністративні правопорушення. Після розгляду справи Уповноважений може ухвалити рішення про стягнення у вигляді попередження або штрафу:

за порушення, яке вчинено вперше: від 3 400 до 8 500 грн;
за повторне порушення — від 8 500 до 11 900 грн.

Уповноважений закликає “владу, всі державні органи та інституції, ЗМІ, лідерів думок, громадськість та всіх людей доброї волі підтримати інформаційну кампанію, публічні обговорення та поширювати інформацію щодо нових норм закону про мову, їх важливість та про необхідність їх дотримання”.