Писанка… У Коломиї цей великодній атрибут посідає не останнє місце, більше того – місто подекуди так і називають: писанковим. У нас відбувається щорічний фестиваль “Писанка”, місто прикрашають декілька фігур-писанок, впродовж року тут відбувається чимало майстер-класів із розпису. Ну і окреме поважне місце у середмісті Коломиї займає великий музей у формі розписаного яйця, який збирає тисячі туристів впродовж року. Аналогів музею немає ніде, він є унікальним. Його ми і відвідали, щоб дізнатись про особливості писанок.
Екскурсію нам провела наукова праціниця Ірина Блонська. Вона розповіла всі цікавинки про невід`ємні атрибути Великодня: що означають різноманітні розписи, як відрізняються писанки в різних регіонах та чим їх наносять:
«У писанці закладений весь зміст нового життя, тому їх і пишуть на сирому яйці.
Кожен візерунок несе якесь значення, навчання розпису писанок – процес доволі довгий».
Почалась наша екскурсія з загальних фактів про писанку.
Здивування розпочалися з самого початку: як виявилося, не всі писанки є справжніми. Справжня повинна бути розписана на живому яйці, важливо, щоб це яйце було з господарства, в якому є півень. Тобто всередині має бути зародок курчати. Писанку, яка виготовлена з інших матеріалів, називають декоративним яйцем. Наносять малюнок воском за допомогою спеціального інструмента, який називається писачок. Це дерев`яна ручка з трубочкою. Вони можуть бути різні за величиною, є прості примітивні писачки, а також більш сучасні – електричні.
До речі, як виявилось, розбиту писанку можна реставрувати, і роблять це тільки в коломийському музеї.
Пані Ірина розповідає, що все на писанці є символічним: саме яйце символізує початок життя, кожен орнамент щось розповідає, навіть кольорова гама є символічною. Загальний малюнок розфарбованого яйця, тобто кінцевий результат, який ми бачимо, завжди виглядає яскраво. Писанки неповторні ще й тому, що в кожного майстра-писанкаря є свій почерк.
Далі я відправилась вивчати, що ж означають орнаменти на писанках, в чому їхня особливість та як їх поєднують майстрині.
Кольорова гама на писанках часто перегукувалася з вишивкою, яка притаманна тій чи іншій місцевості. На покутській писанці можна побачити багато чорного кольору, який символізує землю. Оскільки Покуття – це передгір`я, тут починаються чорноземи і люди багато працюють на землі.
Ми часто не звертаємо уваги на маленькі деталі, але вони дуже важливі та цінні. Писанок це теж стосується. Далі Ірина мені розповіла детально, що ж означають дрібненькі малюночки.
Сонечко
На всій території України традиційним символом є сонечко, в деяких селах називають рожа, ружа, зірка або штерн. Його зображують у вигляді кола або восьмикутної зірки.
Вода
Іншим символом є вода. Її зображують, як хвилеподібний орнамент або знак безкінечності. Написання безкінечника часто називають екзаменом для писанкарок. До символів води ще відносять грабельки або гребінці та хмаринки і крапельки води. Ці символи можна побачити на писанках з Воскресінців, які пише майстриня Катерина Стефанців.
Берегиня
Наступний символ – берегиня, на Тернопільщині називають її княгинею. Цей символ вважається прародителькою всього, що є на землі. Зображають її, ніби Богородицю Оранту, з піднятими вверх руками, яка просить добра. Але тут, у нас, пишуть 4 або 6 рук, щоб краще оберігала.
Оленики або коники
Це теж традиційний орнамент, пов`язаний із сонцем. За давньою легендою розповідається, що бог сонця мав сина-коня, який досвіта вставав і возив свого батька по небу, щоб зійшло сонце. В нашій місцевості ще кажуть, що олені возять сонце по небу.
Хрест
Цей знак у християнстві означає страждання та радість від Воскресіння Христового, спокуту гріхів.
40 клинців
Це невеличкі квадратики, які називають клинчики, вони символізують поле. Заштриховані клинчики – зоране поле, а з крапочками – засіяне. Писанку, на якій присутній цей орнамент, треба писати 22 березня на свято 40 святих і загадувати бажання. За повір`ям, воно обов`язково збудеться.
Пташка
Зображують пташок на писанці, бо вважають, що вони є найближчими до Бога і можуть найшвидше донести якісь прохання. Пташка і приносить яйце, на якому пишуть писанки.
Є і багато інших тваринних та рослинних символів: квіти, листочки, качині лапки, коні тощо.
Ірина каже, що між регіонами немає якихось суттєвих відмінностей: кожна місцевість користується загальними принципами, але додає щось своє, бо, як вище згадано, у кожного свій почерк.
Та все ж окремі відмінності присутні. Наприклад, на писанці Чорного потоку, на відміну від покутської, орнаменти дуже тоненькі, там є один-два символи. А на гуцульській орнаментів багато, а їх елементи товсті.
У музеї є багато унікальних писанок, декоративних яєць і композицій з писанок. Тут можна побачити роботи відомих писанкарів, наприклад Олега Кіращука.
Моя екскурсоводка розповіла, що відома дизайнерська компанія Gucci, побачивши фото писанок цього майстра в інтернеті, перейняла орнамент та використала його в одній із колекцій.
Також є дві вітрини, присвячені українській діаспорі в Канаді, тут розміщені фото пам`ятника писанці, роботи, які написала правнучка Івана Франка Галини Ключко, роботи дочки письменника Гната Хоткевича – Галини Козакевич-Хоткевич та срібні монети-писанки.
Не менш цікавим експонатом є кіндер-сюрприз. Це писанка-шкатулка, яку придумав українець з Мишина Василь Петрук. Майстер виїхав з України до Німеччини, і його ідею використали німецькі підприємці, її реалізовують до сьогодні.
Від себе додам, що писанкарство це не просто автономне ремесло, а цілий світ. У ньому можна краще пізнати наших предків, культуру різних регіонів та навіть їхні мрії, адже кожен писав на писанці те, про що мріяв, чого бажав собі та своїм близьким.
Закінчення Великодніх свят аж ніяк не свідчить про те, що потрібно припиняти вивчати це ремесло, та й самі писанки фарбувати можна впродовж року. Цьому сприяє як музей, так і його працівники, які з захопленням вам розкажуть чимало цікавинок про писанкарство, проведуть майстер-клас і не тільки.
