Чи знайомі вам неконтрольовані повторювальні думки або дії? Люди можуть мати певні ритуали, які заспокоюють їх під час стресу. Пандемія та широкомасштабне вторгнення сильно вплинули на людей. У декого зменшується рівень напруги, коли з’являються нав’язливі думки чи/та дії. Ми можемо зациклюватися на чистоті, порядку, часто перевіряємо, чи вимкнені електроприлади.
Психологиня Валерія Худзіцька розповіла, що таке обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), коли варто звертатися по допомогу та як його лікувати.
“Обсесії — це нав’язливі думки, які має людина, компульсії — це нав’язливі дії або поведінка. Сукупність цих проявів називають обсесивно-компульсивним розладом (ОКР), або іншими словами — невроз нав’язливих станів. При ОКР людина може мати нав’язливі думки та дії (або щось одне)”.
Психологиня каже, що ОКР виникає через загальну тривожність. У людини є якісь реальні речі, які її тригерять, але з якихось причин тривога переходить у ритуалізовані та нав’язливі процеси.
“ОКР не повністю демонструє природу тривоги людини, наприклад, нав’язливі думки про смерть чи хвороби проявляються у тривозі про не вимкнену праску чи не зачинені двері. Насправді ці речі не є коренем тривоги, але справжню тривогу заміщають такі процеси”, — ділиться психологиня.
Людина з ОКР може прокрутити певну кількість разів ключ у замку, відчинити та знову зачинити двері. За словами Валерії, цей ритуал щоразу стабільний та повторювальний. Так людина відчуває зменшення напруги і тривоги.
“ОКР значно погіршує якість життя людини, але вона виконує ці ритуали, бо інакше не витримує напруження і тривоги. При цьому людина розуміє, що дії, які вона робить, та нав’язливі думки — нереалістичні”.
Під час лекції з психіатрії Валерія аналізувала клінічний випадок, коли дівчина, перш ніж вимовити будь-яке слово, обдумувала його та будувала так, щоб не було певних чотирьох літер. За словами психологині, вона уникала саме цих літер, бо вони є в імені її матері. На думку дівчини, якщо вона їх вимовить, мати помре.
“Якщо запитати таку людину, чи справді вона вірить у те, що мати загине через ці літери у слові, вона відповість, що ні. Дівчина розуміє нереалістичність своїх думок, але не може по-іншому, бо страждає від напруги, яку здатна знизити тільки так. Вона знайшла свій спосіб подолати тривогу, яка виникає, через щось інше. Хтось може наводити лад у домі, складати речі в певній послідовності, а інший — не вживати деякі літери у словах”.
Психологиня каже, до ОКР більше схильні тривожні, стурбовані та невпевнені люди, задумливі й ті, які мають багато внутрішньої напруги.
“Коли людина почувається слабкою, нездатною вплинути на обставини та справжні причини внутрішньої напруги, з’являються ось такі ритуалізовані та нав’язливі процеси, які допомагають їй впоратися. Причина виникнення ОКР — це значні стресові події, з якими людина не може справитися, бо розуміє своє безсилля”.
Чим відрізняється ОКР від обсесивно-компульсивного розладу особистості?
Окрім ОКР, є ще обсесивно-компульсивний розлад особистості (ОКРО). Це два різні діагнози, у яких відрізняються симптоми та лікування. Людина з ОКРО надмірно стривожена, вона за все переймається, усе планує та організовує. Якщо у людини з обсесивно-компульсивним розладом особистості щось іде не за планом, вона сильно стресуватиме.
“При ОКР людина виконує певні ритуали, а при ОКРО є швидше риси характеру, від яких немає лікування, але можлива корекція поведінки. Обсесивно-компульсивний розлад особистості залишиться з людиною назавжди, така в неї структура особистості”, — розповідає Валерія.
Психологиня каже: якщо ви помітили за собою певні ознаки ОКР, це не означає, що у вас цей розлад, адже його має діагностувати психіатр.
Якщо людина зауважила в себе прояви тривожності, вона має причини на це, пояснює Валерія. Наприклад, тривожиться за майбутнє своє чи дітей. Психологиня рекомендує ставити собі уточнювальні запитання: “Що саме в майбутньому дітей мене тривожить?”. Може бути відповідь: “Я тривожуся, бо вони погано вчаться і не зможуть реалізувати себе в професії”.
“Якщо людина з ОКР не виконала якогось ритуалу, наприклад, не пофотографувала усі вимкнені електроприлади, вона приходить на роботу і, розуміючи, що не зробила цього, починає напружуватись і тривожитись. Вона мусить фотографувати, бо інакше важко перенесе цей день. Однак пояснити причини своєї реальної тривожності людина не зможе”, — пояснює Валерія.
Як зрозуміти, що час звертатись по допомогу?
“Людина може помічати певні прояви ОКР у нестабільній та стресовій життєвій ситуації. Наприклад, я заклопотана, розсіяна, йду на роботу й маю нав’язливу думку, чи вимкнула плойку. Я вже на роботі, та все ще думаю про це. Згодом ситуація стала стабільнішою, я уважніша й нав’язливі думки чи дії зникають — це нормально, так буває з багатьма”.
Звертатися до лікаря-психіатра пора, якщо нав’язливі думки та дії заважають людині жити. Валерія каже: якщо конфлікти з членами сім’ї відбуваються, бо предмети розташовані не в такому порядку, як людині потрібно, і вона не може без цього заснути — це значно впливає на якість життя. І якщо конфлікту не уникнути, варто звертатися до спеціаліста.
“Діагностикою ОКР займається лікар-психіатр. Він призначає медикаменти, зазвичай антидепресанти та протитривожні засоби. Також доказову ефективність у лікуванні ОКР має когнітивно-поведінкова терапія. Завдяки їй нав’язливі думки та дії зникають. Психіатр працює зі справжньою тривогою, а не з тим, що людина заміщає думками чи ритуалами”, — розповідає Валерія.
Найчастіші форми ОКР
Психологиня наводить поширені дії та думки людини з ОКР:
- ритуал вставання з певної ноги;
- не наступати на тріщини у плитці;
- стукати по предметах певного кольору чи матеріалу;
- специфічне закривання дверей;
- фотографування всіх електроприладів, які вимкнені з розетки;
- нав’язливі думки про власну смерть або близьких;
- думки про секс і богохульні, які людина вважає ганебними та неприпустимими.
“Також можуть бути ревнощі з нав’язливим сюжетом. Наприклад, дружина та чоловік ідуть на роботу. У жінки виникає нав’язлива думка, що сусідка з сусіднього офісу спеціально щодня заходить до її чоловіка.
При ОКР не може бути лише одна нав’язлива думка чи дія. Зазвичай є кілька, і проявлятися вони можуть у різних сферах”.
Валерія наводить ще одну яскраву форму нав’язливості — це чистота. Постійна обробка рук, повне знезараження їжі, специфічний захисний одяг у буденному житті. Бували випадки, що миття рук ставало настільки частим і агресивним, що призводило до дерматитів та інших шкірних проблем.
“Інколи люди не маркують свою поведінку чи страждання як щось серйозне та варте уваги. Психічне здоров’я — це не тільки про відсутність страждань, а й про хорошу якість життя. Дивно говорити під час війни про такі речі, але я думаю, вони доречні завжди. Досі є стигма, що психічні розлади потрібно приховувати, про це соромно говорити. Є така думка, що медикаменти роблять з людини овоч. За такі уявлення ми «вдячні» каральній психіатрії радянського союзу та відсутності нормальних медикаментів. Завдяки сучасному лікуванню людина може покращити якість свого життя”, — розповідає Валерія Худзіцька.
Журналістка: Юлія Варчук
Дизайн: Ірина Блаженко
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
