ГЛУЗД

Чуєш, морпіху, Христос воскрес! Смерть не змогла Його здолати, бо Він залишився вірним до кінця! А вірність  —  то любов, що не минає. Хто ж може здолати саму Любов? Навіть смерті не під силу.

Чуєш, морпіху, Христос воскрес! Його гріб  —  порожній, Його серце б’ється! Він смертю своєю переміг саму смерть  —  твою і мою. У ньому і твоя звитяга у кожній твоїй боротьбі.

Найзапекліші бої воїна  —  у нетрях власного серця. Найвища перемога  — над самим собою. Обрій безмежний, шлях безкраїй, попереду  —  життя. І за нього варто боротися. Сьогодні, тут, негайно! Як варто боротися за свою свободу та гідність. За гідність вільного і нескореного, вірного і нездоланного! Гідність воїна! І боротьба твоя, морпіху, не марна, і сльози твої, і піт твій, і кров  —  не даремні! Бо Христос воскрес, а значить  —  перемога твоя неминуча. Про це сьогодні всесвіт голосно гримить блакиттю небесною, ланом широким і хвилею морською: Христос воістину воскрес! І кожна ніч обов’язково мине, й настане світанок, темряву розсіє перший промінь нового дня, і світ стане кращим. Тільки ти будь вірним, будь справжнім! Будь мужнім! Будь відданим! Будь силою свого народу! Будь мудрим вільним воїном! Будь захисником честі твоїх пращурів і майбуття твоїх нащадків! Не зупиняйся. Чуєш, морпіху, не зупиняйся! Остаточне воскресіння ще попереду. Життя не толерує тих, хто зупиняється. Дорога  —  твоя, і шлях воїна  —  це твій шлях! Стань нестримним рухом, йди до перемоги. Ти не один, твій Побратим воскрес сьогодні на світанку, щоб бути завжди поруч, щоби плече Його опорою тобі було, а Його воскресіння  —  воскресінням для кожного, хто залишився вірним до кінця.

Чуєш, Морпіху? Христос воскрес!

Воістину воскрес!

16. 04. 2017

* * *

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Справжня любов сильніша навіть за смерть: за смуток розпачу, за темряву зневіри, за втому й страх, за нездоланний біль втрати, за банальність і брутальність, за жорстоку неосяжність у печальній пустелі самотностей.

Справжня любов дарує надію, освітлює шлях, укріплює віру, окрилює творчою небайдужістю, виривається із найглибших пасток і котлів, малює нові світанки й творить нові обрії, не замикається в собі, а обіймає цілий світ, шукає не лише себе, а кожного.

Любов, навіть якщо й умирає на мить, то лише для того, аби дарувати життя на віки!

Коли любов справжня…

01.05. 2016

Автор: Військовий капелан Андрій Зелінський, уривок із книги “Моя мандрівка у Країну морпіхів. Із щоденника капелана”

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
🔸телеграмі 
🔸 вайбері
🔸 вацапі
🔸 фейсбуці
🔸 інстаграмі
🔸 твіттері