Як побороти апатію?

Постійна млявість, брак мотивації щось робити… Це може бути станом апатії. Психологиня Аліна Касілова та арттерапевтка Світлана Клименко розповіли про його причини та наслідки.

“Апатія — це передстан депресії, коли не хочеться нічого робити та байдуже до всього, що раніше цікавило. Це нормально, коли переживаємо втрату близької людини, стрес чи професійне вигорання, проте коли апатія триває довго — починається депресія. Це ще більше відчуття знесилення, тоді людині важко навіть встати з ліжка, не хочеться ні їсти, ні пити. Вона не бачить сенсу чимось займатися, у неї виникає багато запитань, наприклад, чому потрібно їсти — щоб жити, а в чому сенс жити, працювати, спілкуватися і так далі”, — розповідає Аліна.

Психологиня каже: коли виникає апатія, потрібно звертатися до спеціаліста, щоб зрозуміти, у який момент і чому це трапилося, що впливає на твій стан зараз. Також можна:

займатися спортом;
комунікувати з людьми;
піклуватися про себе;
ходити на концерти, вистави, кіно;
малювати;
написати 20 варіантів того, що хотілося б зробити.

“Важливо, щоб навколо були люди, які підтримуватимуть тебе і не залишать на самоті”, — розповідає Аліна Касілова.

Арттерапевтка Світлана Клименко каже:

“Апатія не виникає раптово і не приходить нізвідки. Якщо людина вважає, що світ постійно створює їй проблеми, то буде важко їх вирішити. А коли людина бере на себе відповідальність за те, що в її житті відбувається, то стає його господарем. Апатія виникає, коли людина віддала всю владу й енергію світові, здалася. Якщо керуєш своїм життям, то кажеш: зараз є певні ситуації, які мені не подобаються, я їх приймаю і шукаю свою зону відповідальності. У країні війна, і я обираю своє місце — захистити себе, йти воювати або допомагати в тилу”.

Арттерапевтка наголошує: щоб подолати апатію, потрібне передусім бажання, далі треба подумати, які методи використовувати. Елементарний, який завжди під рукою, — це дихання.

“Затуляєш праву ніздрю і повільно дихаєш лівою. Це запускає праву півкулю мозку, що відповідає за творчу енергію і переключає мозок. Наступний крок — узяти відповідальність за своє життя, адже якщо ти творець своєї реальності, то можеш її змінити”, — розповідає арттерапевтка Світлана Клименко.