Веселкове божевілля

Вісім веселок у Коломиї – сенсаційний фейк, який став вірусним та “прославив” Коломию далеко за межами міста.

17 липня коломиянка опублікувала на своїй сторінці у Facebook фото з багатьма веселками та підписала його: “В Коломиї після дощу сталося таке диво”. Усе б нічого, але такої кількості веселок в житті бути не може – це ламає всі закони фізики. Саме це фото з’явилось у мережі Інтернет ще у 2016 році, буцімто таке явище спостерігали у Пенсильванії, США. Цю заяву спростували (Джерело), а оригінальне фото було опубліковано ще у 2014 році на сайті Imgur .

Глуzд спробував зв’язатися з авторкою посту, проте на наше повідомлення не відповіли. Також коломиянка не відповіла на коментарі обурених псевдо-фотографією людей. Дивно, адже користувачка Facebook є активною і дуже часто ділиться інформацією з іншими.

Можна було б посміятися з наївності людей, якби публікація не стала “вірусною”: станом на 20 липня це фото поширило понад 56 тисяч користувачів. “Коломийські веселки” вийшли далеко за межі міста. Так, відома українська спільнота “Баба і кіт” опублікувала скріншот публікації коломиянки з підписом: “Фотошоп веселок з підписом, що це в Коломиї, зібрав на цей час 46 тисяч репостів. Це все, що ви хотіли знати про критичне мислення.”

Прокоментував фото фізик Олексій Масловський: “Це нереально. Веселка – це оптичне явище, яке можливе тільки з однієї точки. Люди бачать відбиття сонячного світла у краплях води, зважених у повітрі, під кутом 41°. Веселка відбивається від одного краю горизонту до іншого. Райдуги, які “дивляться” в різні боки, фізично неможливі.”

То чому картинка стала “вірусною”? Чому люди так легко повірили у фейк і як вберегтись від подібних новин? За коментарем Глуzд звернувся до голови ГО “Освіта для нас” Віталія Жилака, який спеціалізується на критичному мисленні:

“Я би виділив декілька основних причин:

Перша – це  відсутність базових знань про наш світ, тобто елементарних наукових знань.  Люди не цікавляться дійсністю, справжньою красою природи та справжніми дивами.

Друге – люди шукають специфічних чудес, для яких не потрібно прикладати зусиль, тобто люди чекають фокусу.

Третя – елементарне небажання і невміння перевірити інформацію. У випадку з картинками – це зробити дуже просто: достатньо закинути їх для перевірки в Google і подивитись чи є схожі, а вже у схожих є посилання на першоджерело. Можна піти складнішим шляхом і використати Photoshop, але для цього потрібні певні навички. Наприклад, коли змінюєш експозицію, то явні втручання стають помітними. У випадку текстової  інформації, то: по-перше, потрібно перевірити першоджерело. По-друге, перевіряється автор, чи людина збирається відповідати за свої слова, коли вона щось написала і запостила. По-третє, перевірити компетентність автора, тобто його освіту і/або досвід. Кажу і/або, тому що є люди, які не мають профільної освіти, але мають в тій чи іншій сфері дуже великий досвід. Після того, як ви перевірили компетенцію автора, слід перевірити, де він публікувався, чи це є рецензоване джерело. Рецензоване джерело – це ресурс, який перевіряють спеціалісти. Наприклад, у журналі про програмування перед публікацією інформацію перевіряють програмісти, тому можливість побачити якусь дурницю у цьому журналі дуже мала. Останній критерій – це відтворюваність. Тобто якщо є якесь неймовірне явище, відкриття чи дослід, то чи можуть його відтворити інші люди  в інших куточках світу, це важливо.

Чому ця картинка стала вірусною? Тому, що вона виглядає дивовижно. Якби дійсно люди цікавились фотографіями Габбла (американський оптичний телескоп, розташований на навколоземній орбіті з 1990 року – ред.) чи National Geographic, їх би ця фотографія навіть не зацікавила. У такому випадку головне не поспішати. Не поспішати та перевіряти інформацію.”

Без фейкових новин, на жаль, не обійтись. Проте можна критично мислити та не засмічувати свою та чужі голови “сміттям”. Сподіваємось, цей приклад все ж чогось навчить оточуючих та в майбутньому застереже від можливості попастись “на гачок”.