Енергетики Івано-Франківської області спільно з колегами, які брали участь у бойових діях, переобладнують старі мотоцикли з люлькою (коляскою — ред.) на евакуаційні моделі. Вони полегшать військовим виконання завдань на фронті. Такими мотоциклами можна транспортувати поранених, доставляти боєприпаси або продукти.
Мотоцикл, який рятує життя
Там, де не проходять джипи та броньована техніка, військові їздитимуть на перероблених мотоциклах. Їхня основна перевага — можливість евакуювати пораненого з поля бою, розповідає ветеран війни та енергетик Володимир. Переробляти транспорт разом із колегами розпочали близько місяця тому.
“Енергетична компанія ДТЕК для своїх працівників-ветеранів війни організувала поїздку у Саудівську Аравію на підтримку Олександра Усика. Там ми познайомилися з колегами з інших станцій. Один із ветеранів, який працює з київськими електромережами, розповів, що зараз у 54-ї бригади є запит на мотоцикли, на яких можна вивозити поранених з поля бою, де на авто важко заїхати. Ми вирішили, що маємо з цим допомогти. Мотоцикли, які готуємо, легкі і компактні, не будуть грузнути в болоті, а в разі чогось його можна навіть руками витягнути”, — розповідає Володимир.
Наразі виконали два замовлення військових. Власноруч зварили коробки, які поставили замість колясок у старенькі, але потужні мотоцикли. Пофарбували та перевірили технічну справність, аби байки добре працювали та не підвели військових у критичний момент.
“Ширина коробки — 65 см. Хотіли більше, але по-іншому не виходить, бо тут мотор треба поставити, а з іншого боку — колесо. Довжину коробки зробили два метри. Дивимося, щоб кутів загострених не було. З ремонтом Ігор і Андрій допомагають найбільше. Вони на совість роблять, щоб там хлопці не мучилися. Як кажуть, завів і поїхав”, — каже ветеран війни енергетик Степан.
“На війні нелегко, але ще важче ходити на похорони побратимів”
Володимир і Степан — обидва ветерани російсько-української війни. У тилу продовжують робити усе можливе для порятунку побратимів.
“У 14-му році я був у першій хвилі мобілізації. Воював у 5-му батальйоні, виходили з котла… Ми в Донецьку область їхали шкільними автобусами без зброї, без нічого. Стояли в Амвросіївці. Я там підірвався на міні і отримав сильну контузію, через це у голові утворилася гематома. Потім зробили операцію і я отримав групу інвалідності. Але тоді було в рази легше, ніж хлопцям тепер. Зараз складніша війна. По нас москалі градами, мінометами працювали, а зараз ракети, авіація”, — каже Степан.
Із 2014 року Володимир поєднував роботу на Бурштинській ТЕС із волонтерськими поїздками у зону бойових дій. А в лютому 2022 року приєднався до ЗСУ. Пригадує, тоді вирішив одразу їхати власним авто до столиці України:
“Дорогою я зустрів військових з розвідки, яких знав із 2014 року. Сказали, що сам я під Києвом нічого не зроблю і дурно загину. Я передав авто хлопцям, а сам повернувся, щоб записатися у 10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду, яка саме вирушала у повному складі на Київщину. Пізніше хлопці подякували і вибачилися за машину, бо її спалили окупанти. Але я про це ніяк не жалію — вона врятувала життя, а значить, виконала свою місію”.
Під час виконання бойових завдань на сході країни у Володимира погіршився стан здоров’я. Він переніс кілька складних операцій, а згодом повернувся до цивільної професії. Зараз допомагає ветеранам адаптуватися після повернення. А також разом з іншими волонтерами закриває потреби захисників і захисниць.
“Ми не зупиняємося, робимо тут усе, що можемо. На війні нелегко, але ще важче ходити на похорони побратимів… Дивитися в очі рідних загиблого, коли ти стоїш здоровий. Є відчуття вини, що так сталося”, — ділиться Володимир.
“Друга зміна” енергетиків
Майстерню облаштували у дворі будинку одного з енергетиків. Тут розбирають, ремонтують і фарбують мотоцикли. Чоловіки жартуючи кажуть, що після роботи на ТЕС у них починається друга зміна уже тут — задля допомоги військовим.
У черзі на ремонт майже десяток старих мотоциклів у різному стані.
“По селах у людей залишилося багато старих мотоциклів, вони стоять без діла. І небайдужі віддають задарма, коли чують, що це для військових. Днями їхали у Рожнятівський район і забрали три мотоцикли з колясками. Ми їх перебираємо, при потребі змінюємо запчастини, доварюємо коробки. Перевіряємо повністю технічний стан”, — розповідає Володимир.
Усі мотоцикли уже розписані по бригадах. І замовлень від військових більшає.
“Такі легкі мотоцикли використовують на передовій і для зв’язку між підрозділами, от зараз є таке замовлення для розвідників. Треба мотоцикли марки “Мінськ”. Для них в літній період це якраз оптимальний варіант: транспорт не потребує значних витрат і простий в експлуатації. Та й автомобілі набагато дорожчі, як і запчастини для їхнього ремонту. А ще більше палива споживають у порівнянні з мотоциклами”, — додає Володимир.
Наразі енергетики переобладнують мотоцикли за власні гроші. Тож просять людей долучитись до ініціативи.
“Ми отримуємо металобрухт, а в кінцевому результаті виходить хороший евакуаційний мотоцикл. Беремо їх у будь-якому стані, тому кожен мотор розбираємо. Є мотоцикли, які по десять років стояли в гаражах. Беремо запчастини з одного, другого — і так докупи робимо один. Треба збирати по пару копійок, щоб кожен чим може допоміг: грошима чи, може, мають свічки, карбюратор. Колеса треба. Ми цим врятуємо життя хлопців. Будемо допомагати — і їм буде простіше виконувати бойові завдання. Як не ми, то хто поможе?” — наголошує один із енергетиків-волонтерів Ігор.
Небайдужі люди, які готові віддати старий мотоцикл, запчастини або ж долучитися до ремонту чи допомогти коштами, можуть написати на сторінку Бурштинської ТЕС у фейсбуці. Там їх сконтактують з енергетиками.
Журналістка: Таня Куліковська
Фото: архів героїв
