Війна створює не тільки внутрішню та зовнішню напругу в людини, а й, зокрема, поміж людьми. Усе частіше як у соцмережах, так і наживо можна почути в різних контекстах слово “ухилянт”. А поліграфічний бізнес вирішив “скреативити” й навіть розробив мерч із цим словом. Що відчують військові чи ветерани, зустрівши на вулиці чи у громадському транспорті людину з написом “ухилянт” на футболці? І чи не є це неповагою та знеціненням героїв, які сьогодні відстоюють нашу суверенність?
Хто такі ухилянти і чи є це поняття юридичним терміном, про що свідчать такі “тенденції моди” та які вони мають /можуть мати наслідки — усе це ми з’ясовуємо у лонгріді.
Нова “усна народна творчість”
Сьогодні зовсім не складно замовити в інста-магазинах футболку чи горнятко з написом “ухилянт”. Ціна такого “оригінального” подарунка становить кілька сотень гривень. Іноді рекламу такого товару магазини публікують із музикою: “опа, ухилянт, чиназес”. Чиназес — це синонім до слова “відпочинок” і вираз задоволення на жаргоні. Зазвичай слово використовують, щоб підкреслити свою успішність, крутість і статус. Також “#чиназес” — популярний хештег в інстаграмі, де люди публікують фото й відео, що демонструють їхнє щасливе життя. У ТікТоку навіть утворився новий тренд під назвою “Будні ухилянта”, а згодом і пісня “Я ухилянт”. У цьому додатку можна знайти безліч відео, де чоловіки хваляться подорожами, ресторанами, прогулянками, підписуючи свій контент “Будні ухилянта”. На що військові почали записувати відео з написами: “Будні, коли не ухилився”. У ютубі можна знайти навіть кілька варіантів гімну ухилянта, а також пісню зі словами: “Мамо, я ухилянт. Я проснувся — ухильнувся”. Про ухилняство з’явилися й вірші. Таку “усну народну творчіть” користувачі соцмереж оцінюють дуже по-різному: від “Це краще у сто разів, ніж “Антитіла”, “Мені здається, що краще бути ухилянтом, ніж буде написано на пам’ятнику “Герої не вмирають”. У мене вже стільки друзів і знайомих загинуло…”, до “ІПСО за 20 гривень”, “Почули б це хлопці в окопах. Жах, чим ми пишаємося?!”
Про ухилянтський мерч
Я написала кільком інста-магазинам та поцікавилася вартістю й популярністю футболки “ухилянт”, а також чим вони надихалися, створюючи таку продукцію. Оскільки я не була впевнена у тому, що мені дадуть відповідь як журналістці, то вела комунікацію як людина, що цікавиться товаром.
Власниця одного з таких магазинів написала, що першу футболку замовив чоловік і загалом продали всього кілька штук. Мовляв, футболки не стали популярними і зазвичай їх замовляють самі військові для жарту. За словами власниці магазину, дехто із військових надсилав фотографії з фронту в таких футболках.
Інший магазин пропонує купити горнятко із написом “ухилянт” за 180 гривень, термогорнятко за 300 гривень. Також ще можна придбати таку подушку і навіть годинник. Тут мене переконували, що це чудовий жартівливий подарунок.
Третій магазин, який відповів на моє запитання, наголосив, що кожне четверте замовлення у них із таким написом.
Нещодавно активне обговорення викликав допис українського політика Сергія Хланя, який опублікував світлину, зроблену, за його словами, у київському метрополітені. На ній — чоловік у футболці з написом “ухилянт”.
“Скажіть, а як так сталось, що на початку війни це було неможливо, ніхто в здоровому розумі такого би не вдягнув. Зараз — привід для гордості. Зараз пісню поють — ухилянт!” — написав нардеп.
Після обурення в соціальних мережах деякі магазини прибрали продукцію “ухилянтів” із продажу.
У коментарях під дописом державного Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки про те, чому бути ухилянтом — не смішно та чому такі відео з футболками — це російська пропаганда, коментатори розділилися на три табори: одні переконані, що не варто називати ухилянтами усіх, хто не воює, адже це розділення суспільства, інші — що наша держава довела до таких дій чоловіків, останні вважають, що воювати на фронті мають усі, а такі написи на одязі — це ганебно.
Протилежні світи: військові й ті, що пишаються “ухилянтством”
У соціальних мережах люди почали дискутувати та обговорювати футболки із цими скандальними написами. І якщо одним такий тренд на футболки видається жартом, то інших обурює, що в той час, коли одні воюють, є чоловіки, які хваляться тим, що вони не на фронті.
“Я не можу зрозуміти маркетологів ось такого бізнесу, які хайпують на темі та роблять «по приколу» футболочки з подібними назвами. Звісно, за всіма стовпами ринку, попит породжує пропозицію. Але ж можна не відповідати на збочений попит. Такі написи — це не сміло, не смішно, не прикольно та навіть не саркастично. Це тупо, принизливо і з московитським запахом”, — зауважує користувачка мережі Анна Скинданчук.
Цю ситуацію також прокоментував фінансовий експерт та публіцист Сергій Форса:
“Коли людина одягає футболку з «гордим» написом «ухилянт», то що вона хоче цим сказати? Що вона пишається цим? Чи що вона рада поширювати російську пропаганду? А не секрет, що основний удар росіян на інформаційному фронті йде на зрив мобілізації. Це найтонший момент зараз.
Чи це психологічний захист, коли ти втомився боятися і зневажати себе й у відповідь демонстративно вдягаєш таку футболку, починаючи пишатись тим, за що тобі було соромно? Допомагаючи тим самим ворогу поширювати зневіру і зривати мобілізацію? Якщо ти сам боїшся, то чи варто тоді показати всім, що ти пишаєшся? Але коли ти боїшся і ховаєшся, ти принаймні відповідаєш тільки за себе. За свій тихий страх. А коли вдягаєш таку футболку, то ти виходиш на бій на боці ворога. Ти стаєш солдатом російських військ.
А що думає бізнес, який робить і продає такі футболки? Що є суспільний запит негідників і треба його вдовольнити? Що гроші не пахнуть? Що це «прикольно»? Особливо в той момент, коли люди вмирають за тебе, зберігаючи життя і даючи час? Так, можна бути «ухилянтом». Природно боятися. Але не можна цим пишатися. І не можна толерувати тих, хто цим намагається хизуватись”.
В інстаграмі тренд на слово “ухилянт” настільки розкрутився, що за хештегом можна знайти не тільки футболки та горнятка із такими написами, а й замовити торт, нашивки і номерні знаки для машини. Художник-ілюстратор Андрій Данкович зауважує в цьому трагедію для суспільства:
“Від патріотичного крінжу на футболках і машинах «Русскій воєнний корабль іді нах*й» до непатріотичного крінжу з футболками «ухилянт» за неповні 2,5 роки. Прогрес очевидний. Чудова ілюстрація того, як наше суспільство сходить з розуму. Муляла байрактарщина? Ну так зведення до абсурду і глорифікація слова «ухилянт», яким вже називають всіх підряд, мулятиме ще більше. А до чого цей дурдом дійде далі, мені аж страшно уявити. Ніякого єдиного пориву штурмувати заради перемоги більше не буде! Питання тільки, чи встигне війна закінчитися до того моменту, як ми почнемо лінчувати одне одного. Україна одна, велика палата психлікарні, але без санітарів. Ніхто не прийде втихомирити особливо буйних”, — пише художник-ілюстратор.
“Будь-яка стигматизація в суспільстві несе негативні на нього впливи”
Психологиня, авторка проєкту “Мама в Телеграмі” Ірина Тепаленко пояснює, що війна несе хаос в усі царини людського життя. Коли всіх чоловіків називають ухилянтами — це стигматизація, яка є одним із проявів хаосу війни.
“По-перше, нас не готували, не вчили, як реагувати на такі події, як війна. По-друге, у суспільстві схильні давати оцінку певній ситуації, тоді у людей виникає ілюзія контролю. Зрозуміло, що найпростіше рішення — поділити на чорне й біле. Тому всі чоловіки, хто не на фронті, часто для суспільства є ухилянтами. Така оцінка впливає безпосередньо на ментальний стан українців. Це тиск, і цей тиск буде впливати на людей негативно: викликати почуття сорому та провини. І потрібно розуміти: якщо провина та сором тривають довго, тоді людина буде відчувати тривогу, може також виникати стан апатії та депресії. Ось це відчуття осуду не зникає безслідно: почнеться емоційне виснаження, а воно може призвести до фізичної втоми. Такий стан характеризуватиметься постійним стресом та високим рівнем кортизолу в організмі. Тому будь-яка стигматизація в суспільстві несе негативні впливи на нього”, — акцентує психологиня.
Те, що чоловіки свідомо одягають футболки зі схожими написами, також можна пояснити із психологічної точки зору — каже Ірина Тепаленко.
“Це може бути почуття тривоги, сорому, страху. Така людина може мати друзів, які воюють на фронті, і вона може переживати різні емоції — від страху до гніву. Ці всі емоції виникають через стигматизацію в суспільстві, яка тисне на людину. І замість того, щоб висловити усі емоції, які в чоловіків назбиралися, вони вибирають варіант одягнути футболку або придбати якийсь мерч із написом «ухилянт», щоб прикритися штучною іронією, щоб висміяти ситуацію, яка склалася в суспільстві під час війни. З одного боку, ці чоловіки можуть вважати, що вони взяли під контроль цю ситуацію, адже це вони самі придбали футболку, а з іншого боку, можна сказати, що такі футболки — це спосіб взяти паузу для всіх емоцій, які відчувають чоловіки (страх, сором, тривогу, гнів)”, — наголошує психологиня.
Щоб не було розподілу у суспільстві, на думку Ірини Тепаленко, важливо обговорювати такі теми.
“Якось так склалося культурально в нашій країні, що чоловіків завжди зображали сильними та незламними, зокрема козаками. Мені, наприклад, у дитинстві в садочку завжди читали казочку про Котигорошка, і всі хлопчики вдягалися на Новий рік саме в костюми цього героя — хлопчика-воїна, який самостійно подолав триголового Змія. Їм у моїй групі вихователька не дозволяли плакати: «Бо які ж ви тоді Котигорошки…» Злитися, боятися, казати, що тобі не подобається, — це нормально. Важливо обговорювати такі емоції та думки також у родинах, щоб ніхто нікого не оцінював та не знецінював. Якщо ж немає як це обговорити в родині, то варто тоді звернутися до психолога або коуча”, — наголошує психологиня.
“Тільки суд може ухвалити рішення, що ця людина ухиляється від виконання службових обов’язків”
Юристка ГО “Трикутник”, що працює в Коломиї, Інна Колесник пояснює, що з юридичної точки зору неправильно називати усіх чоловіків, які не на фронті, ухилянтами.
“На мою думку, таке поняття, як «ухилянт» — суспільно звинувачувальна назва. Важливо розуміти, що людину, яка порушила військовий облік, не можна назвати ухилянтом. Тобто чоловік, який не оновив своїх військово-облікових даних або не став на військовий облік, — це не ухилянт. Тільки суд може ухвалити рішення, що ця людина ухиляється від виконання службових обов’язків. На законодавчому рівні передбачено відповідальність за ухилення від мобілізації. Це стаття 336 Кримінального кодексу України”, — акцентує юристка Інна Колесник.
За ухилення від військової служби, якщо людина вже пройшла ВЛК та отримала повістку, передбачене кримінальне покарання.
“Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації за призовом осіб із числа резервістів в особливий період ― карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Саме 336 стаття використовує слова «ухилення від військової служби», більше жодна інша”, — пояснює юристка.
Інна Колесник акцентує, що у законах, які стосуються військовозобов’язаних чоловіків, є градація відповідальності, і вона незвична для українського законодавства.
“Якщо людина не з’являється за повісткою, яку їй вручають на вулиці чи в будь-якому іншому громадському місці і де пише “прибути до ТЦК за місцем прописки для постановки на військовий облік” або для уточнення облікових даних, то за таке порушення (згідно із статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення — ред.) передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 1700 до 3400 гривень. Якщо людина не з’являється після того, як виконала виняткове зобов’язання зі сплати штрафу, це повторне правопорушення такого самого характеру — і буде подвійний штраф. Таким чином, за перше порушення від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн), у разі повторного порушення протягом року — від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-8500 грн). У випадку, якщо військовозобовʼязаний отримав повістку на уточнення військово-облікових даних та в заданий час не зʼявився до відділку районного ТЦК та СП може наставати відповідальність передбачена ст.210-1 Кодексу України про адмін правопорушення. Якщо ж відбуваються повторні дії військовозбов’язаних — неявка до ТЦК та вичерпані всі можливості адміністративного покарання, ймовірне кримінальне покарання, притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження розпочинається слідчим органом з моменту, коли стало відомо про ознаки кримінального правопорушення. Тому варто розмежовувати поняття стати на облік і уже перебуваючи на обліку, ухилятися від призову на військову службу”, — акцентує Інна Колесник.
Юристка пояснює: за ігнорування повістки, що видана з метою уточнення військово-облікових даних, також передбачений штраф.
“Може настати адміністративна відповідальність — штраф. Станом на лютий 2023 року це 3400–5100 грн (від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Це стаття 210 КУпАП України. Рішення про накладення штрафу приймають керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Саме вони розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення. Після того, як штраф сплачено, людина повинна з’явитися за повісткою в ТЦК, адже сплата штрафу не звільняє від цього обов’язку”, — пояснює юристка.
Від редакції ГЛУЗDу: За законодавством захищати країну повинен кожен громадянин України.
Важливо усвідомлювати, що мерч “ухилянт” дуже знецінює службу тих людей, які обрали захищати свою країну. 24 лютого 2022 року нікому б і на думку не спало виготовляти чи купувати такий мерч. Що змінилося? І головне — чому?
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Журналістка: Мар’яна Гнот
Дизайн: Ірина Ясінська
