ГЛУЗД

Звуки оплесків замінив людський гамір, сценічний образ — зручний одяг, а звичні репетиції тепер чергуються з повітряними тривогами та допомогою внутрішньо переміщеним людям. Театр трансформувався в одну з найпотужніших волонтерських спільнот в Івано-Франківську під назвою “Рух опору — Рух допомоги”.

Адаптація до сьогодення

У перший день вторгнення працівники театру згуртувалися та вирішили, що потрібно щось робити, оскільки в розпорядженні мають велике приміщення.

На камерній сцені — пункт видачі допомоги. Він працює щодня від 10 до 19, а якщо приїздить вантажівка, то і вночі. За кілька тижнів з усієї Європи передали тонни медикаментів та гуманітарної допомоги. Актори відправляють листи з потребами певного міста іноземним компаніям і так отримують сформовані посилки. 

У цеху для шиття відкрили виробництво подушок для сидіння та сумок воїнам. Щоб годувати переселенців та волонтерів, на третій день широкомасштабного вторгнення вирішили відновити кафе, яке пустувало в театрі. Допомагає там актор Андрій Мельник, який має освіту кухаря.

Також фахову допомогу в драмтеатрі надаватимуть психологи з Києва.

“Приходила одного разу жінка, щось запитувала, а за якийсь час повертається і питає те саме. Видно, що обставини її зламали. Наше завдання — зробити все, щоб вона почувалася, як удома”, — розповідає балетмейстер Дмитро Лека.

Для дітей у драмтеатрі створили окрему творчу кімнату, яка працює від 12 до 14 щодня. Тут стараються продумати інтерактивність — запрошують фокусників, проводять заняття з творчої майстерності, хореографії, а також терапії.

Як працює пункт видачі

Актриса Надія Левченко — головна координаторка пункту кооперації приймання і надання допомоги на базі театру. Все, що сюди прибуває, замовляє вона. За час інтерв’ювання до неї підходили переселенці, яких вона реєструвала, близько 20 людей отримали харчові та гігієнічні набори. За день, розповідає жінка, приходить понад сотня людей, вони беруть не лише собі, а й членам родини. Тут можуть знайти ліки, одяг, іграшки, корм для тварин тощо.

“Ми комунікуємо із Харківською та Сумською областю і відправляємо вантажівки туди. Маємо парк автомобілів та водіїв, які розвозять необхідні речі в гарячі точки. А також центр працює на Івано-Франківськ”, — розповідає Надія Левченко.

За словами акторки, потреби в одязі немає. Приносять достатньо, на базах його вистачає. Потреба є в харчах, особливо в продуктах тривалого зберігання й дитячому харчуванні, а також у найнеобхіднішому для бійців — амуніції.

“Нам треба тяжко працювати тут, щоб пришвидшити перемогу”

Ще актори поділилися своїми гримерками з переселенцями. Там є місце, щоб поспати, умивальник, а на кожному поверсі — вбиральня та душові. Здебільшого зупиняються тут на кілька днів, щоб знайти житло чи поїхати в інші міста.

Деякі актори живуть тут від 24 лютого, щоб заощадити час та допомагати поза графіком. Зокрема, Іван Бліндар, який шукає батальйони та населені пункти, яким необхідна допомога, і за отриманим запитом формує й відправляє речі. 

Усе реалізують за кошт доброчинців. Про потреби Іван пише у своїх соцмережах. Розповідає, що допомагають великі прикарпатські компанії та підприємці. Так вдалося придбати 4 хороші тепловізори, вартість одного — понад 50 тис. грн. 

“Моя основна діяльність зараз — збір амуніції. У мене є товариш Женя, співвласник “Госту” (місцевий бар — ред.), він мені дуже допомагає із цим. Через його товаришів за кордоном намагаємося дістати те, чого в країні зараз нема”, — розповідає актор.

Іван має 3 бригади, які хоче максимально укомплектувати, і після цього допомагати іншим.

Разом з Іваном забезпеченням амуніцією займається Дмитро Лека, він також комплектує медикаменти для відправлення на фронт. Медики батальйонів повідомляють, чого потребують, або ж він самостійно шукає, кому необхідна допомога.

“На жаль, ми не можемо виконати всі запити. Працюємо тільки за офіційними, де є акт приймання-передавання. Ми забезпечуємо базовими речами 20 бійців щоденно. Нам треба тяжко працювати тут, щоб пришвидшити перемогу. Я дуже хочу займатися своєю роботою, але зараз не можу про це думати”, — пояснює Дмитро.

Драматургія в бомбосховищі

Того тижня в драмтеатрі відновили покази вистав. Тричі на тиждень актори грають постановки зі свого репертуару, проте сценою тепер є бомбосховище. 

Внутрішньо переміщені особи можуть відвідати виставу безкоштовно,  мешканці міста квитки купують. Зароблені кошти передають на допомогу Збройним силам України.

Журналістка: Ірина Блаженко
Фото: архів драмтеатру

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:

🔸телеграмі 

🔸вайбері

🔸вацапі

🔸фейсбуці

🔸інстаграмі

🔸твіттері