ГЛУЗД

1991 року в Коломиї створили театр танцю під назвою “Астрей”, колектив якого став великою дружньою сім’єю. У їхньому репертуарі, окрім звичайних танцювальних номерів, були навіть театральні вистави. Мабуть, я не помилюся, коли скажу, що учасники колективу проводять на сцені більшу частину свого життя. 

За ці роки вони пережили сльози, розчарування, змагання між собою, злети, славу, кохання. Це загартувало їх і назавжди прикувало до театру. Тут кожен з учасників черпає натхнення і сили на майбутнє. 

Ми поспілкувалися з двома викладачками театру танцю, щоб відтворити хронологію подій.

Тетяна Чичук від перших днів була очевидицею всього, що відбувалося в колективі, спочатку як учасниця “Астрею”, а згодом як його наставниця та хореографиня-постановниця. Вона й розповіла Глузду, чому колектив розділився.

“1991 року народився танцювальний колектив “Астрей”, де займалася понад сотня дітей. Його керівниками були Неля та Володимир Портнягіни. Однак з особистих причин подружжя покинуло Коломию. Тоді театр танцю поділився: декілька його учасників поїхали з подружжям Портнягіних і продовжили свою діяльність в Івано-Франківську, інші залишилися в Коломиї. 
Коли ми брали участь у фестивалях, оголошували два “Астреї”. Ми були ніби одним цілим, але водночас і конкурентами. Тому виникла ідея створити новий колектив, у якому учасники та я, засновниця, прагнули до свободи самовираження.”, —  ділиться Тетяна Чичук.

Тоді коломийський театр сучасного танцю “Астрей” перейменували на “Ерідан”, що означає зіркова річка. 

“Назвали так, бо в моєму колективі було дуже багато зірок. Недарма ж кажуть, як назвеш свій човен, так він попливе”, — сміючись каже Тетяна Чичук.

Із цією назвою вперше колектив поїхав на фестиваль “Чорноморські ігри”, що відбувався 2001 року за межами області. Перші виступи були примітивними, та згодом усе змінилося: колектив доопрацював постановки, композиції, костюми, ідеї номерів. Здобули велику славу й перші нагороди. 

Згодом “Ерідан” запрошували на обласні концерти високого рівня, приватні виступи, Всеукраїнські та Міжнародні фестивалі. Театр танцю “Ерідан” має безліч здобутків. 

“Перед виступами ми завжди ловилися за руки та передавали енергію, якої нам мало вистачити для перемоги”

Займатися танцями може практично кожен, для цього потрібне бажання постійно працювати. Наймолодші учасники — діти 6 років, інших вікових обмежень немає. Заняття в початкових групах відбувається два рази на тиждень. Після двох років тренувань діти переходять в основну групу.  Коли готуються до  конкурсу — репетицій більше.

“Колектив впливає на формування кожної дитини, яка приходить в “Ерідан”, і в хореографічному, і у виховному сенсі. Дитина, яку не заставляють до танців, яка має внутрішнє бажання, віддає всю себе”,  —   ділиться Тетяна.

Попри згуртованість, яку вибудувала керівниця, учасники колективу часто змагалися між собою. Майже кожен хотів “стрибнути вище”, показати, що він кращий за іншого. 

“Суспільство побудоване на дусі змагання, однак до дітей я ставилась однаково. Улюбленики були за межами “Ерідану”, а в колективі я доносила практично кожному, що ми одне нерозривне ціле”,  —   згадує Таня Чичук.

Діти йшли на репетиції не тільки побачити ровесників, друзів, розважатися чи просто вчитися танцювати, це була своєрідна підготовка до дорослого життя. 

“Я завжди старалася згуртувати дітей. Репетицію розпочинала зі слів, що ми одна велика та дружня сім’я, яка йде до спільної мрії та мети. 
А мріяли ми про великий автобус, яким би подорожували на різні фестивалі і який вмістив би всі наші нагороди”, — усміхаючись каже Таня.

Колектив мріяв і про те, щоб “Ерідан” був у всіх на вустах. 

“Перед виступами ми завжди ставали в коло, ловилися за руки та передавали енергію, якої нам мало вистачити для перемоги. 
За час роботи в колективі багато чого для себе почерпнула й чимало навчилася. Біля дітей я не хотіла старіти, намагалася бути, як вони”,  —   ділиться Тетяна.

На крок вище

2001 року театр сучасного танцю “Ерідан” надали звання «Народний аматорський колектив». Відтоді кожних 5 років колектив підтверджує своє звання. 

Та для колективу настав важкий період: його керівниця Тетяна переїхала до Києва. Поговорювали навіть, що це кінець діяльності “Ерідану”. 

Тоді дітей під свій покров узяла учасниця колективу, хореографка народних танців Надія Чаленко. Тепер вона є керівницею народного аматорського театру сучасного танцю «Ерідан». При колективі також працює платний гурток сучасної хореографії, керівницею якого є Ірина Басараба-Семенчук. Вони спільно навчають юних хореографів.

Надія займається танцями від 5 класу. Робота з колективом  — її   покликання.

“Відколи себе пам’ятаю, завжди танцювала. Окрім любові до танців, я зустріла тут любов усього свого життя. Спочатку ми танцювали в парі, а згодом стали подружжям. У нас є донечка, яка також танцює і є часткою “Ерідану” та “Дивограю”,  —  ділиться Надія.

Затанцюй мені онлайн

Під час карантину з дітьми працювали онлайн: танцювали вдома, записували все на відео. Брали участь у дистанційних виступах, надсилаючи відео з Танцювальними постановками.

Грандіозними було два: всеукраїнський дистанційний фестиваль-конкурс “Талановитий Я” в Києві та 5 конкурс багатожанрового мистецтва « Квіти Зимцерли» в Харкові. Там “Ерідан” був серед лідерів.

Не менш феєричним був один з недавніх виступів — під час Міжнародного мульти-жанрового фестивалю “Sea stars” у Болгарії, де колектив виборов Гран-прі з номером “Безстрашні амазонки”. Старша група з номером “Без обмежень” посіла перше місце. Діти працювали в посиленому режимі, підготувалися до конкурсу за два тижні.

Колектив має заняття з акторства, часто до виступу залучають батьків. Працюють у колективі і над командним відпочинком: перед Новим роком організовують колективну дискотеку для молодших та середніх учасників, запрошують аніматорів, організовують конкурси. А в кінці навчального року виїжджають на природу.  

Для “Ерідану” головне — якість та драматургія в танці, а одним з головних завдань — тішити глядача феєричними постановками та яскравими костюмами.

“Люди завжди нас радо зустрічали. Говорили між собою, що як вийде Ерідан, це буде щось грандіозне”,  —   зауважує Надія Чаленко. 

Двері театру танцю “Ерідан” відкриті для всіх, хто прагне вчитися та проявити одну зі своїх граней. Тепер у темпі “Ерідану” виростає  третє покоління учасників.

Незабаром колектив відсвяткує свою 30-ту річницю. Еріданці, і учасники, і золотий склад, представлять грандіозну танцювальну програму. Щоб не пропустити, читай Глузд, ми анонсуємо.

Журналістка: Оксана Мельничук
Фотографка: Анастасія Шеремета та архів викладачок

А щоб у твоєму житті було більше Глузду —підписуйся на наш телеграм-канал.

Наші партнери