ГЛУЗД

Днями трапився прецедент, що знову сколихнув соціальні мережі. Військовому, який зайшов в електричку зі своїм собакою, не дозволили їхати у вагоні з улюбленцем, адже зріст лабрадора більш ніж 45 сантиметрів. Мовляв, щоб подорожувати з такою домашньою твариною, потрібно викупити усе купе.  Про це у своєму інстаграмі написала пасажирка Дарія Рубан, яка також їхала цією електричкою. У підсумку військовий усю дорогу їхав у тамбурі разом зі своїм собакою. Це і стало приводом для дискусії. 

Укрзалізниця має правила, які стосуються громадян усієї країни, не зважаючи на статус, однак чи не варто бути адаптивними у питаннях із військовослужбовцями та ветеранами? Чи не має тепер суспільство подбати про їхній комфорт та безпеку? ГЛУЗD з’ясував, які правила перевезення великих собак, як можна було вирішити цю ситуацію та що варто змінити на рівні держави та ставлення.

“Мені соромно, що в країні війна, а військовий зі своїм хвостатим другом не можуть проїхати із пункту А до пункту Б з усіма зручностями у вагоні”

Дарія Рубан — одна з пасажирів, яка їхала електричкою Київ-Чернігів. Саме вона зауважила військового з лабрадором у тамбурі та написала про це допис у своєму інстаграмі.

“Військового я побачила в тамбурі, коли вирішила піти у вагон-кафе придбати чай. Перше, що я запитала у воїна, — чому він тут із речами та собакою. На що він мені відповів: “От так… Не дозволяють”. Я була настільки здивована, що навіть не стримала сліз. Людина, яка нас захищає, і її службовий собака мають їхати в тамбурі! Я взяла чай, поверталася знову до свого місця попри них. Ми обмінялися кількома фразами, і я запропонувала йому піти на моє місце хоча б посидіти, але він відмовився. І я можу його зрозуміти, адже військовий не хотів залишати свого песика Ермі — так звуть чотирилапого друга військового Валерія. Ермі також у Нацгвардії. Валерій поділився, що разом із собакою вони виконують різні бойові завдання по всій Україні ще з початку повномасштабного вторгнення.

Коли я повернулася на своє місце, зрозуміла, що не можу залишити цю ситуацію просто так. Вирішила поділитися цією історією в інстаграмі. Мені соромно, що в країні війна, а військовий зі своїм хвостатим другом не можуть проїхати із пункту А до пункту Б з усіма зручностями у вагоні”, — розповідає дівчина.

Пасажирка поцікавилася в одного з провідників електрички, чому виникла така ситуація з військовим та собакою. Виявилося, що правилами не дозволено їхати в загальному вагоні, якщо це великий собака.

“Один із провідників відповів, що собаки вище 45 сантиметрів не можуть просто так їхати, тому власник повинен викупити усе купе. Мене здивувало ставлення цього працівника до ситуації: по-перше, перед ним воїн, який їде по службі. По-друге, дівчина зі сльозами на очах запитує, чому так (це я про себе, бо мене дуже розлучила ця ситуація). Провідник сказав також, що в них камери спостереження і вони не можуть йти проти правил. Я його теж розумію, але невже суто по-людськи не можна було щось придумати?

Зауважу, що я їхала в новій електричці, де було дуже багато місця. Невже не знайшлося б для них місця та кутка хоча би біля полиці з валізами? Я багато подорожувала світом і зауважувала, що там тварини разом зі своїми власниками мають всюди доступ, де їм потрібно. Але, на жаль, не в Україні. Чому в нас таке ставлення до братів менших? Пригадаймо лише ситуації, коли на початку повномасштабного вторгнення не дозволялося брати тварин в укриття”, — розповідає Дарія.

Ситуація набула розголосу, допис дівчини переглянуло більше як 152 тисячі людей. Дарія Рубан сподівається, що завдяки цьому інциденту Укрзалізниця перегляне свої правила щодо тварин.

“Це звичайна історія, але завдяки герою-військовому та людям, які поширювали, коментували мій допис, відбулося масове розголошення цього інциденту. Найгірше те, що я побачила в очах військового біль від цієї ситуації. Мені було прикро, а як було йому, я навіть не уявляю. Служити Україні, їхати по роботі з “напарником”, а натомість мати таке ставлення до себе! На поступки ніхто не пішов…” — зазначає авторка допису. 

 “Ми розуміємо, що правила уже застарілі, на даний момент команда працює над їхнім оновленням”

Дарія Рубан також написала звернення  на сторінку Укрзалізниці в інстаграмі, на що отримала відповідь, що є правила перевезень для тварин, затверджені Міністерством інфраструктури України, яких необхідно дотримуватися.

“Тварини, висота в холці яких більше 45 сантиметрів, можуть подорожувати без переноски, але за умови викупу усіх місць в купе, а також із собою у власника має бути необхідне спорядження: повідець та намордник. В інтерсіті, на жаль, такі песики подорожувати не можуть. Водночас дрібні кімнатні тварини розміщуються у спеціальних засобах для перевезення (не більше ніж дві тварини) на місцях, призначених для ручної поклажі, на руках у пасажира або під місцями для сидіння”, — зазначають в повідомленні.

Укрзалізниця також додала в повідомленні:

“Ми розуміємо, що правила вже застарілі, на даний момент команда працює над їхнім оновленням”

“Правила мають бути адаптованими до реалій сьогодення”

Відреагував на ситуацію і керівник з комунікацій пасажирського напрямку Укрзалізниці Олександр Шевченко.

“По-перше, для  перевезення службових собак є спецвагони. Військові в курсі, ми перевозимо їх із тваринами регулярно. По-друге, для перевезення домашніх улюбленців є чіткі правила, зокрема для вагонів інтерсіті, про які йде мова. До речі, в цій ситуації наша стюард пустила воїна із собакою в тамбур (за що ми їй дорікати не плануємо). І тут важливо зауважити: не “військового виставили в тамбур”, а військовий попросився їхати у тамбурі, бо знав, що вчиняє не за протоколом”, — пояснює Олександр.

Керівник із комунікацій пасажирського напрямку Укрзалізниці також зазначає, що цей інцидент підштовхнув і суспільство, і саму залізницю до змін.

“Ми самі для себе не поставили крапку. Правила мають бути адаптованими до реалій сьогодення. Ми як залізниця евакуювали 120 тисяч улюбленців (бог із ними, з собаками,  — ми крокодилів та ігуан везли на евакорейсах). Так, у випадку зі службовими собаками та поїздами інтерсіті все ж є чіткі норми, продиктовані безпекою та комфортом всіх у салоні, включно з дітьми, алергіками і т.д. Але є й кілька сліпих плям у правилах, де прийняття рішення по факту перекладено на провідника, тому зміни назріли і громадянське суспільство справедливо нам про них нагадує. Може, навіть до pet-friendly купе дійдемо, адже досвід із вокзалами у нас вже є ( у 2023 році Укрзалізниця та бренд корму для тварин CLUB 4 PAWS від українського виробника забезпечили 11 найбільших вокзалів країни зручними дозаторами питної води для тварин, що подорожують потягами)”, — зазначає Олександр Шевченко.

Що каже про це Нацгвардія?

Керівник пресслужби Нацгвардії Руслан Музичук в коментарі для hromadske пояснив, що вони мають спеціальний транспорт, щоб уникати таких ситуацій, яка трапилася у вагоні Укрзалізниці: формування має спецвагони та автомобілі, призначені для перевезення собак. Як стало відомо Музичуку, цей випадок — збіг обставин, і військовий сам сказав провіднику, що їхатиме в тамбурі, оскільки діють правила, які не дозволяють заводити службових собак «у такі місця».

Однак у пресслужбі Нацгвардії вважають, що питання правил перевезення тварин у поїздах — радше цивільне, ніж військове.

“Мені як дівчині значно страшніше було їздити в купе з трьома пʼяними чоловіками, ніж було б з одним чи двома собаками”

Користувачі соцмереж пропонують створити альтернативні вагони для зручного перевезення тварин, щоб такі випадки більше не траплялися, та діляться своїм досвідом подорожей із собаками.

Наприклад, пасажирка Анна Шевченко зазначає, що зауважує різницю у ставленні до тварин в Україні та Польщі.

“Маю  терапевтичну собаку, заспокоює у стресових ситуаціях. У нас щодо таких законів немає, тож завжди вожу її в наморднику, вона має чип, міжнародний паспорт, усі щеплення. І мене стюарт Віталій Лепетайло не пустив навіть у тамбур інтерсіті. Мені потрібно було терміново повернутися до Києва, а викупити усе купе я не мала коштів. У результаті я ридала на пероні, благала пустити мене хоча б у тамбур (бо інших варіантів так само швидко доїхати не було), мала панічну атаку. Собака дресирована, з усіма документами і в наморднику. Але вона ж вища за 40 см. Нуль розуміння і людськості. Також їздила з нею Польщею: намордник і квиток — і все, ніяких проблем. А в нас ставлення, в першу чергу, до людей жахливе”, — зазначає Анна. 

Інша пасажирка — Інеса Чумак, яка часто подорожує залізницею зі своїми двома собаками, підтримала ідею Олександра Шевченка із вагонами для тварин та додала власних пропозицій.

“Було би круто в додатку Укрзалізниці при купівлі квитка додати галочки: наприклад, “люблю тварин”, “не хочу їхати із твариною”. Мені здається, що короткі поїздки до 3-х годин цілком можна дозволити у вагонах загального типу. Там зазвичай можна піти на інше місце, якщо боїшся собак, або провідник може пересадити власника із собакою в інше місце. А взагалі мені як дівчині значно страшніше було їздити в купе з трьома пʼяними чоловіками, ніж було б з одним чи двома собаками. Жіночі купе наразі не можу оцінити, бо викуповую повні і частіше їжджу з чоловіком, але якщо у нас вже є жіночі вагони, то можна зробити і вагони для тварин”, — переконана жінка. 

Були й такі, хто писав, що правила є для всіх, тому їх не можна порушувати. А дехто пропонував тримати в клітках усіх тварин незалежно від розміру. Більшість коментарів все ж про те, що провідники не зробили достатньо, щоб допомогти військовому Валерію та його другові Ермі.

Світлана Пономаренко написала:

“Вони (військові) проходять через пекло, а ви не можете зробити винятки? Ви спите щоночі в ліжку, а вони — в окопах. У такі часи повинна бути адаптація до умов. Працівники Укрзалізниці багато зробили для людей та тварин, але можуть ще більше. Саме завдяки військовим ви ще можете їздити теренами в Україні, тому воїни та їхній комфорт мають бути в пріоритеті”. 

Ірина Ротанова додала свою думку:

“Коли ці собаки дістають людей з-під завалів чи шукають зниклих, то щось ні в кого ні алергій, ні страху до «великих» собак немає”.

Український журналіст, публіцист, письменник, історик Вахтанг Кіпіані, який зараз служить в ЗСУ,  переконаний, що цієї прикрої ситуації можна було б уникнути.

“Чому собака повинна мати менше 45 сантиметрів, а не 40 чи 50, питання цікаве, але не зараз. Уявляючи, як пишуться рапорти і як підписуються, — можу тільки уявити, що сказали б командир і фінслужба на ідею оплатити ціле купе. У перекладі на просту мову  — “це твої проблеми, їдь і не компостуй мізки”. І тому стояння в тамбурі для вояка і собаки — це не ексцес, так запрограмовано — це і про повагу до людини у формі, і про процедури. Ну і про гнучкість системи. Впевнений, що можна було пересадити одну людину на початку чи в кінці вагону інтерсіті — там, де трохи більше місця, і цієї прикрої історії не було би”, — вважає Вахтанг.

У коментарях під своїм дописом Вахтанг Кіпіані також додав, що не завжди Національна гвардія  може забезпечити військовим безкоштовний проїзд із собаками у спеціальних для цього вагонах. І ми не знаємо, чому цьому військовому було потрібно потрапити разом зі своїм собакою до Чернігів, але провідники могли б зарадити їм у такій ситуації.

Журналістка: Мар’яна Гнот

Дизайн: Ірина Ясінська

Фото: Дарія Рубан

Наші партнери