Чорним по білому: франківці крізь об’єктив фотографки з Бразилії

О 10:06 мене здригнув різким дзвінком смартфон, і м’який чоловічий голос поцікавився, чим я сьогодні зайнята… Справи, звісно, були, але ж питав він не просто так… 

А вже через кілька годин я тримала бокал із сухим червоним, дивилася у вікно виставкового залу Івано-Франківської ратуші та насолоджувалася загальною атмосферою фотовиставки бразильської фотографки, яка живе мандруючи.

Консейсао Праун з відкритими обіймами й усмішкою зустрічає гостей, пропонуючи їм бокали. Вона невисокого зросту, у голубій сукні, з відкритим поглядом та широкою усмішкою. Кружляє залом, моментами зупиняючись, щоб обійнятись, познайомитися чи сфотографуватися з кимось з гостей. Робить це так, наче знає їх усе життя. Вік жінки складно вгадати, і це не те, про що хочеться її питати. 

Консейсао —  бразилійка, вона мандрує світом і показує все, що бачить та відчуває крізь призму свого об’єктива. Робить тільки чорно-білі світлини…. Мабуть, тому, що так краще зчитати емоції героїв фото.

У маленькому виставковому залі приблизно 20 чорно-білих світлин, унизу кожної — дивні підписи, які робили самі герої світлин, бо фотографка української не знає.

Консейсао у Франківську тиждень. Вона заприятелювала з працівницею готелю, у якому зупинилася, Мар’яною Олексюк. Фотографка попросила дівчину познайомити її з Франківськом, та радо погодила. З того все почалося: 

“Ми гуляли містом, зайшли в ратушу, Консейсао сподобався наш музей, але вона була здивована, що тут мало людей. 
Ми поспілкувалися з директоркою і домовилися про організацію фотовиставки”.

Після цього бразилійка фотографувала франківців та одразу запрошувала їх на свою виставку. Тут герої її світлин зустрілися та познайомилися…

Особливо потішними здалися дві завідувачки. Їхні світлини були розташовані поряд, як і робочі місця, та познайомилися вони тільки на виставці. У жінок багато спільного: вони приблизно одного віку, обидві заввіділу, щоправда, одна бібліотеки медичного університету, інша  — відділу археології краєзнавчого музею. Мали однакову кількість стажу та спільних знайомих. А познайомили їх світлини бразилійки.

“Фотографії поєднали нас”,  —  підсумувала одна із жінок.

Консейсао фотографує понад 20 років, однак її перша виставка відбулася  2005-го. Про себе каже, що вона людина, яка подорожує, досліджує культури, знаходить проблеми, намагається зрозуміти їх та показати крізь призму світлин.

Жінка відвідала безліч країн, останніх два з половиною місяці провела в Білорусі, звідти відправилася в Україну. Тут вона вперше. Знайомство з нашою країною розпочала з Одеси та Києва. У столиці їй порекомендували завітати до Івано-Франківська, а вже тут, гуляючи містом, жінка спонтанно вирішила зобразити побут франківців у світлинах. 

Консейсао не говорить про наступні подорожі, каже тільки, що живе тут і зараз. Нічого не планує, просто подорожує і кайфує від життя, людей та атмосфери. Каже, що найкраща країна  —  це там, де вона тепер.

“Я отримую задоволення не від спогадів, а від того, що маю зараз”.

Журналістка: Оленка Гелетюк

Фотограф: Сергій Чаленко

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду —підписуйся на наш телеграм-канал.