День ніжності і краси чи прав та рівності?

Існує чимало стереотипів, які тиснуть на жінок. Це і сформувало феміністичні погляди Юлії Сінкевич. Її не задовольняє стан речей, що є сьогодні в суспільстві, тому дівчина вирішила змінювати це й розпочала свою активістську діяльність.

Тепер Юлія — тренерка з гендерної рівності, займається інформаційною діяльністю та проводить освітні тренінги.  

Жінка має фарбуватися та робити манікюр

Один зі стереотипів, що привів Юлю у фемінізм, стосується краси жінки. У суспільстві є ідеали краси обох статей, але дуже багато фокусу на тому, як має виглядати жінка. Це перевершує очікування щодо зовнішності чоловіків. 

“Якщо жінка не голить ніг, то її сприймають як недоглянуту. Але чи стосується це гігієни? 
Чи стає жінка менш красивою, якщо не робить манікюру? Суспільство нав’язує обов’язковість бюті-практик. Я сама їх дотримуюся, але вважаю, що тиск суспільства несправедливий. Жінки витрачають значно більше коштів на все це, але чи заробляють вони більше від чоловіків?”.

Образ берегині в суспільстві визначає певні обов’язки жінки. Вона має куховарити, народжувати дітей та доглядати їх…

“Ніхто не питає жінку, чи хоче вона народити дитину. А якщо хоче, то чи це не через культуру, яка вплинула на світогляд? У суспільстві усталено, що саме має подобатися чоловіку чи жінці. Наша культура багато чого нав’язує, не враховуючи індивідуальних особливостей, орієнтуються на ефемерну більшість, а не конкретну людину”.

Права жінки та чоловіка рівні

Конституція України гарантує рівні права чоловіка та жінки, проте на практиці досі спостерігаємо нерівність: це, зокрема, стосується зарплати, представництва на певних посадах. Це пов’язано не з біологічними, а соціокультурними чинниками та суспільством, яке очікує традиційної  моделі поведінки.

На менш оплачуваних роботах більше представників жіночої статі, на більш оплачуваних  —  чоловічої.

На тих самих посадах у чоловіка та жінки майже 19 %  різниці в зарплаті. Це стосується не прямих обов’язків, а статі. Про це свідчать статистичні дані.

Що з фемінітивами?

Новий правопис викликав фурор у суспільстві. Українці виявилися неготовими до депутаток чи психологинь. Фемінітиви властиві  українській мові, але через русифікацію, яка відбувалася минулого століття, вони зникли з ужитку, адже в російській мові немає суфіксів, що утворюють фемінітиви.

Мова — це інструмент, яким ми користуємося щодня. Завдяки їй ми можемо доносити важливі меседжі. Коли використовуємо фемінітиви, то підтверджуємо, що жінка є в різних галузях і на різних посадах.

Чому феміністок не люблять?

Суть фемінізму — у досягненні рівності прав. У будь-якому русі більш та менш радикальні представники. Медіа найчастіше показує перших, бо вони цікавіші громадськості. 

“Нікому не цікаво дивитися на звичайну людину, яка ходить на роботу і дотримується феміністичних цінностей. Це надто нормально, а от люди, які голосно заявляють, завжди будуть на видноті”,  —  каже Юлія.

Медіа транслюють марші жінок, часто зміщуючи фокуси на питання ЛГБТ, буцімто це головне в русі. Тому спотворюються справжні цінності маршу: боротьба проти насилля, демонстрація солідарності, підтримка жінок та ратифікація Стамбульської конвенції (більше про це читай тут), яку підписали ще кілька років тому, але не висунули на голосування у Верховній Раді.

“Радикальні феміністки говорять про свої права гучно, тому їх  помічають частіше”.

8 березня  —  не свято жіночності та краси

Це день боротьби жінок за свої права. Про це потрібно нагадувати, бо досі жінки мають не всі права.

Через радянський бекґраунд в Україні фемінізм виник неприродно: була політика рівності, але чи було соціокультурне усвідомлення?

“У Європі фемінізм зароджувався із зернини, тоді як нам його прищепили в радянський час. Однак багато хто вважає, що гендерну ідеологію нам нав’язав Захід”.

Тепер в Україні рух розвивається добре, цьому сприяє демократія. Хоча він ще виглядає неприродно. 

Чи може чоловік бути феміністом?

Чимало чоловіків виступає за права жінок. У певному розумінні так вони захищають і свої права, бо система патріархату негативно впливає не тільки на жінок, а й накладає багато очікувань на чоловіків. 

“На мою думку, чоловіку правильно було б називатися профеміністом, тобто той, хто сприяє фемінізму. 
Фемінізм — рух жінок за права жінок, тому називатися чоловіку феміністом трохи дивно. Але так, чоловіки можуть мати такі погляди й бути частиною цього руху. У ньому зацікавлені всі”.

Що почитати про фемінізм?

Щоб краще зрозуміти фемінізм, Юлія радить почитати:

  • Тамара Марценюк “Чому не варто боятися фемінізму”
  • Сімон де Бовуар “Друга стать”
  • праці української науковиці Оксани Кісь. 

Журналістка: Ірина Блаженко

Фото: архів Юлії Сінкевич

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду —підписуйся на наш телеграм-канал.