Звук столярки вже чути, коли рухаєшся переходом з Промприладу до Парасольки. Йду на “дзззз”.
У відкритому цеху працює троє хлопців з Краматорська. Майже два місяці тому сюди переїхало соціальне підприємництво молодіжної платформи “ВІЛЬна ХАта” — “Нормальна столярка”.
Перші в місті
2014-го в Краматорськ приїжджав БУР (волонтерська організація “Будуємо Україну Разом” — ред.), щоб відновити помешкання, пошкоджені внаслідок бойових дій. Тоді й сформувалася спільнота волонтерської молоді, яка хотіла продовжувати змінювати місто. Так 6 грудня 2014 року в Краматорську з’явилася перша в місті молодіжна платформа — ВІЛЬна ХАта (скорочено “Вільха”).
Крім цього з’явилося ще кілька проєктів, серед яких соціальна ініціатива, соціальний бізнес, музична студія та театральна лабораторія.
— Це був перший молодіжний простір у Донецькій області, можливо, навіть один з перших в Україні. Наш приклад потім застосували й інші міста. За ці 8 років у нас запрацювали різні напрями. В Івано-Франківську хочемо відновити музичну студію і театральну лабораторію, — розповідає голова платформи Микола Дорохов. Робить павзу й додає: — Перепрошую. Мені трохи важко говорити. Тільки-но дізнався, що “ВІЛЬної ХАти” більше нема…
— Мені шкода… — не знаю, що більше сказати.
Примітка: 19 липня росія завдала удару по центру Краматорська, зокрема обстріляли багатоповерхівку, де містилася молодіжна платформа.
Перебратися соціальному підприємству на Промприлад запропонував директор Юрій Филюк. У Франківську команда колись була за програмою від ООН, потім франківці їздили в Краматорськ.
— Франківськ за своїми контекстами дуже схожий на Краматорськ, Промприлад став хабом для релокованого бізнесу та організацій. Резиденти Парасольки також допомагають нашим працівникам, — каже Микола.
На початку переїхав Микола, він переформатував проєкт та запросив інших працівників допомагати переміщеним людям. До 24 лютого в команді було 10 осіб, в Івано-Франківськ переїхало четверо, один із хлопців вступив у лави ЗСУ, а три тижні тому до них долучився ще один працівник.
Поширюючи добросусідство
Ще до відкриття “Вільхи” Євген з товаришем Артуром приходили туди волонтерити. Після відкриття приходили в простір, долучалися до проєктів. 2016-го на БУРLAB команда “ВІЛЬної ХАти” отримала невеликий грант, після чого Євгенові запропонували працювати в платформі .
Один з напрямів “Вільхи” — соціально-волонтерський. Програма “Добрий сусід” безкоштовно допомагає з ремонтом помешкання сім’ям в складних життєвих обставинах (далі СЖО — ред.), багатодітним сім’ям.
— “Добрий сусід” почався з того, що ми допомагали дітям з інтернату, багатодітним сім’ям, родинам у СЖО. Праці вистачало, бо хоч у нас невелике місто, таких сімей було кілька тисяч, — каже координатор соціального проєкту Євген Бойко.
Покращуючи житлові умови, вони допомагають дітям лишатися в сім’ї. Минулого року працівники “Доброго сусіда” допомогли 10 сім’ям, та цього року взяли курс на розвинення столярки.
Хлопці розуміли, що грантові кошти колись закінчаться, тому потрібно шукати рішення. Рік тому були на ще одній школі БУРLAB і отримали фінансування, яке вклали в соціальний бізнес “Нормальна столярка”, зкупивши необхідні матеріали та обладнання. На початку виконували різні замовлення, реставрували меблі. З прибутку від столярки 30 % використовували на підтримку “Добрий сусід”.
Зокрема, мали проєкт, що допомагав сиротам та дітям, які випускаються з дитячого будинку:
— Місто таким дітям до певного віку має купити якесь житло. Воно не завжди в хорошому стані, тому ми залучали їх до майстерні, надавали матеріали, майстра, щоб вони навчилися та самі зробили меблі, яких потребують, — розповідає Євген.
“Хто цим буде займатися, як не ми?”
Час до часу хлопці волонтерять як водії та відвозять гуманітарну допомогу до Краматорська. А на зворотному напрямку, щоб не їхати пустими, одного разу завантажили інструменти та студію. Вивезти деревину не вийшло, тому закупляють в Івано-Франківську за кошт фонду “Ginger”, від якого минулого року “Добрий сусід” отримав фінансування. Він підтримує сиріт, та через нинішні реалії погоджено перенаправити призначення столярки на допомогу переселенцям.
Коли переїхали до Івано-Франківська, то побачили, що багато сімей зіткнулися або із житловим питанням, коли пропонують помешкання за захмарні суми, або з браком меблів.
— Ми вирішили допомогти таким, як ми, — каже Микола Дорохов.
У цеху зробили окремий стіл та почали працювати. 3 тижні тому в Івано-Франківськ приїхав ще один працівник молодіжної платформи — Артур. Він разом з Євгеном займається меблями, у команді “Вільхи” від 2019-го, спершу як адміністратор, згодом як виконувач обов’язків голови.
За два місяці “Нормальна столярка” допомогла двом сім’ям, загалом виготовили дві кухні, стіл, два табурети та стелаж. Розраховують, що місяць потрібен на одну сім’ю. Стандартний набір складається зі столу, табуретів, кухонних модулів і стелажу, проте все індивідуально. Виготовляють здебільшого з брусів та фанери, що дає змогу швидше збирати меблі, хоча в рідному місті віддавали перевагу деревині.
— Ми самі переселенці, тому розуміємо, як це складно. За перший тиждень в Івано-Франківську не знайшли житла за адекватну ціну. Нам запропонували пусту квартиру, де спати не було на чому. Із цим стикається багато людей, тому важливо надати таку допомогу, щоб людям надалі було трохи легше.
Найперше в Івано-Франківську допомогли знайомому з Краматорська та його бабусі. Вони приїхали в пусту кімнату без жодних меблів.
— Це мінімально, але якщо купляти самому всі ці речі, то доволі велика сума виходить, — каже Євген
— Ми не розглядаємо це як роботу, а як нашу відповідальність. Хто цим буде займатися, як не ми? — додає Артур.
Журналістка: Ірина Блаженко
Фотографка: Уляна Сторощук
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
