Двері, через які входила і виходила історія, вимагають реставрації

Старовинні двері Музею історії міста Коломиї потребують негайної реставрації. За словами директора музею Михайла Арсака, вони автентичні.  У зв`язку з необхідністю їх відновити, працівники, разом із керівником музею, 18 квітня розпочали акцію за принципом «з миру – по нитці, бідному –  сорочка», вона триває й досі.

Директор музею детальніше розповів про те, що штовхнуло його та команду на такий крок:

«Вхідні двері закриті вже більше року, і причин на це декілька: ґанок,  з якого випадає декорована штукатурка, у 2000 році пережив ремонт, але зроблений він був неякісно, і через погодні умови фасад почав обвалюватись.

Другою причиною є підземні води, які провокують заміну гідроізоляції. Вони змінюють свої русла і почали активно збиратись під ґанком. Будинок музею побудований не на цементному фундаменті, а на цегляному; гідроізоляція, давно зроблена смолою, вже своє віджила. Це в сукупності і руйнує ґанок.

Ну і остання причина – самі двері. Будинок збудований 1875 року, і з того часу вхідні двері не мінялись. Через те, що двері просідали, їх якісь «добрі ґазди» підпилювали і дуже неохайно змінювали завіси, тому є багато шарів фарби, і двері втратили здатність виконувати своє призначення».

Зараз двері із зовнішньої сторони огороджені, а всередині зачинені шторою, яку прикрашає портрет владики Петра Василика.

“Це не є унікальні двері зі складною різьбою, і можна  замінити їх на нові, пластикові, це було б швидше і дешевше. Але перш за все це історична цінність, через них входила і виходила історія нашого міста”, – додає керівник.

Пан Арсак зараз не може сказати, що саме чекає двері і яку суму потрібно зібрати, бо без коштів вони не можуть звертатись до майстрів, які оцінять вартість реставрації. Але за допомогою акції по збору коштів для реставрації дверей музею на даний момент вже зібрали 10 тисяч гривень. До акції активно долучились: ліцей №9 та інші школи міста, чиновники, «фейсбучні» друзі працівників і музею. До акції долучився  внук Степана Бандери – Степан Андрійович Бандера.

Відвідувачі проходять залами музею оглядовими екскурсіями і жертвують символічну плату, деякі приходять двічі. Працівники в свою чергу все занотовують, виписують подяки і дуже вдячні всім небайдужим.

Фото: Оксана Санагурська