Фермотерапія

Жахи війни лікуються, і у цьому допомагають тварини.

Яскравим прикладом стала ферма для реабілітації атовців, яка знаходиться у селі П’ядики Коломийського району. Її створили за підтримки БФ “Карітас Коломия” та ініціативи учасників АТО. Існує як місце реабілітації атовців вже 3 роки.

Роль психологів для військових виконують тварини і, схоже,  в них не зле виходить. Редакція Глуzду сьогодні це побачила на власні очі. Ми побували в місці, де спілкування з тваринами й турбота про них лікують душу.  

Роман – керівник господарства – є учасником бойових дій. Догляд за тваринами і допомога побратимам зараз є справою його життя:

«Після майдану я поїхав воювати. Пізніше зрозумів, що всі наші хлопці мусять триматись разом. З’явилася ідея. Ми планували, щоб  справа, яку ми будемо робити, приносила користь і хоча б мінімальний дохід. Поки це єдине, що нам вдається», – ділиться військовий.

Сьогодні на фермі, окрім Романа, живуть ще два працівники – Ігор та Анатолій. Вони  доглядають за кількома сотнями тварин. За це отримують зарплатню, їжу і домівку.

Чоловіки живуть в облаштованій кімнаті, там ми і познайомились. Невеличкі ліжка, саморобна пічка, стіл, посуд та інші необхідні речі створюють домашню атмосферу.  Кошенята Миколка та його подружка додають атмосфері затишку. Хлопці, граючись з ними, розповідають, що справді живуть, як вдома. А котики є повноцінними членами сім`ї.  Я спробувала попестити малих – через це вони були моїми супутниками під час подорожі фермою.

Сніданок в тварин вже минув, але Ігор та Анатолій пішли за добавкою.  Годуючи, поділились з нами як проходять їх будні.

Загалом на господарстві є кілька сотень тварин. Декілька видів свиней, качки, телята, куріпки, цапи, вівці, нутрії, собаки і кінь.  Улюбленці не агресивні, помітно, що отримують увагу та любов від годувальників:

«Працювати неважко навіть при такій кількості тварин. Ми цим живемо. Багато з них є членами сім`ї», – сміється Ігор.

«Нам цікаво працювати. Найважливіше – любити, вони це відчувають. А ми їх любимо!», – ділиться  Анатолій.

 Чоловік  ділиться, що багато тварин мають імена, наприклад  кабанів-старожителів звуть Юра і Боря, породистого, бородатого цапа – Вася,  а коня вишуканої масті кличуть Вітром.

На території ферми є невеличке озеро, там водиться багато риб: щуки, коропи, лящі. Роман каже, що озеро по-особливому красиве влітку, там і відпочивають військові. Біля озера ми попрощались.

Я відчула всю ту турботу, яку хлопці віддають тваринкам. А ще вдячність і любов, яку отримують навзаєм. Залишаючи територію, я обернулась – і побачила Ігоря та Анатолія, що проводжали мене дружніми поглядами. А кошенята ще не могли мене відпустити і бігли слідом. Хоч день був морозним, але видався начсиченим і дуже теплим.