Казкові роботи з дерева, багато дитячих малюнків та картин художників, мурал на старій будівлі пошти міста, фаєр-шоу, загадкові міми, театральні та музичні виступи та вулична їжа – всім цим насолоджувалися коломияни цієї неділі під час уже традиційного фестивалю вуличних мистецтв “Арт-візія”.
За словами організаторів, фестивалю чотири роки, але відбувається він всьоме, адже були роки, коли «Арт-візія» відбувалася двічі на рік. Цього року бюджет фесту склав 80 тис гривень, було п’ять локацій все це реалізували шість організаторів, звісно не без активної допомоги волонтерів.
«Цього року всі артисти та люди, які брали участь у фестивалі, повністю нові. Із традиційного залишився тільки мурал», – каже одна із організаторів Мар’яна Кодіна.
Фестиваль розпочався з параду. Люди в різних театральних костюмах пройшлися центральною вулицею Коломиї – стометрівкою. Містяни мистецький парад зустрічали в більшості з усмішкою. Не щодня зустрінеш коло Писанки клоуна на ходулях чи даму з XIX cт.
Після параду цих всіх людей можна було бачити на стометрівці, з деякими я навіть поспілкувалася. Мені впала в око дівчина, яка жонглювала і говорила надзвичайно красивою та милозвучною мовою:
“Я взяла участь у “Арт-візії”, бо цікавлюся культурно-масовими заходами, показую тут своє циркове мистецтво, свої вміння жонглювати”.
У нашу розмову втрутилася колега-акторка моєї співрозмовниці:
“А от я сюди, як то кажуть, приїхала на людей подивитись і себе показати. Заохочуємо людей до циркового мистецтва. Займаємося творчістю, мотивуємо себе та інших своєю майстерністю.”
-Звідки ви?
-З прекрасного міста Лева, запрошуємо вас туди!
Цікава і думка коломиян про це шумне мистецьке дійство:
«Я тут вже вдруге, і цього року все ще яскравіше, багато нових людей та локацій, – захоплено ділиться коломиянка Оля.
– Мені сподобалася локація з картинами: я закінчила художню школу, тому це місце мені найближче. До речі, я навіть побачила одну свою картинку, якій приблизно 6 років, уявляєте?
Ну а найбільше мене вразив мурал».
Щодо муралу, то він і справді казковий. Кожна “Арт-візія” залишає після себе яскраве відображення на стінах окремих сірих будинків міста. Цьогорічна “Арт-візія” залишила мурал на будівлі пошти, а намалювали його Андрій та Богдана Бойчуки. На ньому зображена дівчина, яка тримає Кобзар в руках. Виконаний малюнок у кольорах фестивалю. Так тішить, що завдяки таким заходам наша Коломия може заграти різними фарбами і дати нове життя старим будинкам.
Після знайомства з муралом я вирушила до площі Відродження, дорогою помітила дівчину, яка була одягнена у клоуна і заохочувала людей переодягатися у театральний одяг та фотографуватись у ньому. Я намагалася з нею поспілкуватися, але вона одразу мене відправила до своєї керівниці, пані Люби Липовської:
– Добрий день, звідки ви та чому вирішили взяти участь у фестивалі?
– У нас молодіжний театр «Любарт», але ми товаришуємо з вашим Коломийським театром «Соломія», його керівниця Мар’яна Кодіна запросила нас. Ми приїхали і маємо тут грати виставу. Взяли з собою театральні костюми для людей, щоб вони могли сфотографуватися. Пройшлися на параді, показали себе та свої образи.
Далі вулицею були розташовані малюнки та різні вироби. Окремі художники малюють для себе та представляють свою творчість на схожих фестивалях, інші – навпаки: мають відповідну освіту. Були картини, написані сімейною парою. Всі ці роботи можна було не тільки побачити, а й придбати.
Наступним я побачила поле для брейк-дансу, де танцювали діти. Обличчя дітей, які очікують свого виступу, особливо радісні, думаю, для окремих це буде перший виступ. Щасливі батьки, сестрички і братики з цукровою ватою, які прийшли підтримати, нетерпляче чекають початку виступу.
Але я тут довго не затримуюся, далі іду стометрівкою, бо вона сьогодні особливо переповнена мистецтвом і не тільки.
Вирішила підійти до оркестру, мені здавалося, що там найбільше людей. Та це й не дивно, адже сьогодні звучить якась особливо казкова музика. Слухаючи їх, я не помічала людей, ця музика заставила зануритися в себе, через неї шкірою пробігали мурашки, особливо під час сольної партії однієї зі скрипок.
Та темпи Арт-візії такі ж шалені і різноманітні, як музичні жанри, тому, розплющивши очі, я побачила дерев’яні будки з їжею, прикрасами, іграшками. Помічаю будку, на якій пише «ЕкоГВАЛТ», всередині розташовані ящики, де розсортоване сміття. Дещо незвично, як на мене, це на фестивалі мистецтв:
– З якою метою ви тут?
– Ми популяризуємо ідею сортування сміття, реалізовуємо правильний сервіс, вивозимо сміття, допомагаємо людям сортувати. Існує наша організація 4 роки, на фестивалі були ще у 2017 році, того року були, але тільки варили мило. Рік у нас діє система сортування, впродовж цього часу до нас долучилося понад 120 сімей.
Наша мета – залучити якомога більше людей до сортування сміття. А фестиваль – хороша можливість для цього.
– Успіху вам у цьому!
А ще сьогодні відбувся випускний шостої Фотошколи, яка проходила у Space Up. Тому окреме місце у мистецькій ідилії займала локація зі світлинами випускників.
Ідучи вулицею в цей день, відчула себе, як в дитинстві, коли все здавалося таким яскравим. Усе це ще можна порівняти з якимось фентезі фільмом: всі дивні, щасливі, і це здається нереальним.
Справді, треба вміти відриватися від буденного життя та знаходити яскравість, а коли вона ще й мистецька, то все набирає зовсім іншої реальності.
Журналістка: Ірина Рибчук
Фото: Оксана Санагурська
