Четверо норвежців пригнали в Україну машини для військових. ГЛУЗDу вдалося поспілкуватися з Томом, який залишився, щоб допомогти громадській організації “Сильно” в Коломиї.
Томові 57 років. В Україні він удруге. 1994-го працював на одному з кораблів в Одесі, який забирав газ.
“Дуже велика різниця, у позитивному сенсі, між Україною тоді і тепер. Норвежці дуже хочуть, щоб ви перемогли. Ви дуже доброзичливі та душевні люди. Таке горе прийшло до вашої країни… Я приїхав, щоб вас підтримати”, — ділиться Том.
Як норвежці почали співпрацювати з коломийськими волонтерами?
У Норвегії ще до широкомасштабного вторгнення діяла організація “Friends of Ukraine”. Її голова — харків’янин Олександр Альохін, який у Норвегії працює лікарем. З Томом вони були друзями у фейсбуці. Коли почалося вторгнення, норвежець написав:
— Олександре, ми повинні більше спілкуватися, щоб я мав змогу допомагати вашій країні.
Олександр був знайомий з коломиянином Ігорем, який теж перебував у Норвегії.
“На початку широкомасштабного вторгнення телефонує мій брат Ігор, який уже багато часу живе в Норвегії, та каже, що хотів би допомогти Україні. Я подзвонила до Сергія Поспєлова, і ми домовилися, що брат передаватиме допомогу їхній організації”, — розповідає коломиянка Оксана.
Ось таке плетиво контактів об’єднало незнайомих людей, які налагодили ефективну співпрацю заради допомоги військовим.
Перший десяток машин Том сам чистив та фарбував у камуфляж. На кораблі він був спеціалістом з фарбування. Останнім часом їздив фурою, але потрапив в аварію й отримав серйозну травму. Тепер перебуває на лікарняному, проте не втомлюється ремонтувати та фарбувати машини для наших військових. Попри травмовану руку три дні їхав за кермом в Україну.
“Ми не розуміли, чи то в Норвегії вже готові машини в камуфляжі, чи хтось фарбує. Подзвонили до Олександра, а він каже, що Том усе сам робить.
На вихідних він разом з нами розвантажував ящики, але я вже не дам йому це робити, не знав, що в нього така серйозна травма”, — розповідає голова коломийської ГО “Сильно” Сергій Поспєлов.
Усю оптику Том закуповує особисто. Він є учасником мисливського клубу і добре на цьому знається.
Чимало норвежців гуманітарну допомогу передають “Укрпоштою”.
“Нещодавно через відеозв’язок Том говорив зі своєю колежанкою Мар’яною, яка збирала кошти на машину для військових. Їхня розмова дуже зворушила. Жінка теж з Норвегії і від щирого серця допомагає, а тепер мала змогу побачити кому саме”, — ділиться Оксана.
Том планує ще раз приїхати в Україну, але передати машину хлопцям хоче вже на передовій, щоб поспілкуватися й побачити ситуацію наживо. Чоловік теж учасник бойових дій: 1999 року був миротворцем у Косово, і ситуація в Україні його не лякає.
“Повернулися в оточене місто”
Інший Олександр, Назаров, 10 років працював у Норвегії. Під час відпустки, у лютому, приїхав в Україну. Коли почалося вторгнення, став волонтером. Чоловік добре знає норвезьку, тож допоміг ГЛУЗDу та ГО “Сильно” з перекладом.
“Довіра норвежців до нас — це велика відповідальність. Я багато часу жив і працював у Норвегії, наша діаспора не забуває свого коріння за кордоном.
У лютому я потрапив під окупацію в Сумській області. Коли звільнили місто, почав співпрацювати з багатьма волонтерами, щоб допомагати військовим та цивільним. У нас уже налагоджений процес. Потихеньку, цілеспрямовано намагаюся робити те, що в моїх силах. Нещодавно гнав машину для бійців під Вугледар. Том сам ремонтував її і фарбував, а Сергій Поспєлов допоміг з трансфером”, — розповідає Олександр.
Щоб допомогти ГО “Сильно” та забрати машину, яку норвежці пригнали для військових у Мар’їнці, чоловік у Коломию приїхав разом з Віталієм Коваленком.
“Ми із Сашком знайомі понад 20 років. Багато часу не бачилися, життя нас розкинуло в різні боки, але від лютого почали разом працювати на перемогу. Містечко Лебедин було майже повністю оточене, залишився один виїзд. Ми евакуювали свої сім’ї і повернулися з гуманітарною допомогою. Забезпечували умови для військових та цивільних. Тепер допомагаємо бійцям на нулі, бо бачимо, скільки крадуть і перепродують. Скоти! Ми ж намагаємось передати з рук у руки, щоб нікуди не ділось, контролюємо до останнього етапу”, — розповідає Віталій.
Крім цього він волонтер у громадській організації “Окремий добровольчий загін батька Махна”, який допомагає шукати і транспортувати тіла загиблих військових. У них є спецпроєкт “На щиті”, який працює під егідою ЗСУ.
“Ми займаємося пошуковою діяльністю на деокупованих та прифронтових територіях. Знаходимо тіла загиблих військових та повертаємо їх додому, бо кожний має бути гідно похований на своїй землі. Ця робота неприємна, але дуже важлива.
Складно знайти людей, які від душі хочуть допомогти. У нас війна, а вони про бабки думають”, — ділиться Віталій Коваленко.
“З миру по ниточці”
Сергій Поспєлов — коломийський підприємець, президент футбольного клубу “Покуття” та голова ГО “Сильно”, яка допомагає не лише військовим, а й внутрішньо переміщеним особам.
“У перший день війни багато дівчат і хлопців не знали, що робити. Мені подзвонили з Києва, що потрібні коктейлі Молотова. Я переробив свій меблевий цех, люди почали сходитися і допомагати. Кожного дня близько 50–60 осіб волонтерили. Потім ми почали забезпечувати тероборону дровами. Від першого місяця вторгнення, завдяки Оксані, співпрацюємо з норвежцями”, — розповідає Сергій.
Від лютого 2022 року ГО “Сильно” передала військовим понад 30 машин, більше ніж 300 генераторів, приблизно 600 ліжок натівського зразка.
“Щоб закрити потреби військових, ми збирали сувеніри, вишиті сорочки і передавали їх у Норвегію. Українці, які там проживають, організовували концерти, під час яких продавали цю продукцію, а на вторговані кошти закуповували необхідне. Кожна машина, яка приїздить з Норвегії, завантажена гуманітарною допомогою, отримуємо генератори, оптику, квадрокоптери, приціли”, — ділиться Сергій.
“Збираємо з миру по ниточці. Бійці хотіли віддячити норвежцям за те, що вони допомагають, і передали їм шеврони українських бригад та трофеї з війни, натомість норвежці, яких це дуже вразило, зібрали гроші і купили їм авто”, — розповідає Сергій Поспєлов.
Щоб допомогти нашим бійцям, Сергій налагодив співпрацю з місцевими підприємцями. У Коломиї є СТО “Семавто”, де безкоштовно ремонтують машини для військових, які закуповує ГО “Сильно”. Магазин запчастин “Автоплюс” замінює безкоштовно мастило, а інколи й запчастини дає. “Бусцентр” здійснив ремонт, який коштував би 1000 євро.
Також ГО “Сильно” співпрацює з ЮНІСЕФ, виграли кілька грантів для допомоги внутрішньо переміщеним особам та місцевим мешканцям.
“За перший грант ми закуповували в школи, садки, шелтери меблі, матраци, постільну білизну для переселенців. Потім возили тимчасово переміщених жінок та дітей у Буковель, Яремче на екскурсії. У кожній поїздці було 50–60 осіб”.
Сергій розповідає, що в укриття Івано-Франківської області їхня організація передала понад дві тисячі коробок від ЮНІСЕФ, де були засоби гігієни, медикаменти та багато інших необхідних речей, також надала спортивні набори для шкіл області.
“Тепер з ЮНІСЕФ у нас співпраця на 9 місяців. Наша волонтерська група буде проводити арттерапію для дітей Івано-Франківської області, а також розповідатиме про цікаві сучасні професії”.
Волонтери кажуть, що такою злагодженою командою будуть працювати до перемоги.
Журналістка: Юлія Варчук
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
