Снопанк-роман “І порву буття сукно” — друга книга Олекси Мельника, письменника, блогера та актора дубляжу, яку він написав, перебуваючи на фронті.
Далі пряма мова Олекси.
Ідея книги виникла ще у 2011 році. У моїй уяві спалахнув образ одного з героїв — і на основі цього образу я написав химерного вірша в дусі Едгара Аллана По. Цей вірш є на початку моєї книги. Він описує образ людини, яка проходить крізь сни і завдає шкоди людям. І пізніше з цього образу в мене виріс цілий альтернативний світ, в якому люди можуть ходити крізь сни і будують на цьому бізнес.
Книга написана в жанрі антиутопії. Снопанк тут виступає лаштунками, сетингом. Якщо ми уявимо собі кіберпанк, то це світ, у якому кібертехнології сильно гіперболізовані і крутіше розвинені, ніж насправді; у стімпанку парові технології перебільшені, так само і у снопанку, технології навколо снів тут також перебільшені — і тому я це перекладаю як “сно-звар’ювалість”. У моїй книзі люди можуть проходити через сни, використовуючи технології. Природа цих технологій досліджується впродовж всього роману, самі ж герої є онейронавтами — людьми, які перші занурюються у простір сну фізично, а суспільство вже десять років снить сни як віртуальну реальність. У цьому світі інтернет так і не трапився, адже у людей замість інтернету є мережа снів.
В цій книзі діє група героїв і кожен із них розкривається повноцінно. Один з персонажів цієї книги з’явився в час, коли я зловживав алкоголем і моя голова була повна таких похмурих образів. На його створення мене надихнув український маніяк Чикатило і його усміхнене обличчя перед смертю. Він повпливав на створення цього жахливого й похмурого образу, взявши від вбивці зовнішність та відразливий ефект.
“І порву буття сукно” — рядок вірша, з якого все розрослося. Коли персонажі проходять у простір сну, то перетинають певну завісу буття — і це не минається безкарно: вони шкодять і собі, і світу, адже немає простих способів отримати легку насолоду.
“І порву буття сукно” я написав за чотири місяці. Я приходив з чергування і наступного дня годину-дві писав, мав між чергуваннями два-три дні — і працював над книгою. Я не професійний письменник і тому мені потрібен був певний стан для початку роботи над романом і відчувати що я знаю про що і як хочу розповісти. Я жив, любив і творив, а разом зі мною жили мої персонажі, які набиралися дійсності, аби, зрештою, порвати буття сукно. Зараз я співпрацюю з “Видавництвом 333”, яке виникло вже після повномасштабного вторгнення.
Посвяти моя книга не має, але на початку писання я був такий натхненний, що пообіцяв дружині зазначити її ім’я у співавторах, адже вона брала найбільшу участь у творенні, я з нею все обговорював і вона підкидала дуже яскраві ідеї. Її риси також присутні у всіх жіночих персонажах роману — і позитивних, і негативних. Для мене це зразкова жінка і з неї я все змальовував.
Прототипами всіх героїв є реальні люди. Я просто брав тих, кого знаю, і кидав їх у цей фантастичний простір. Коли перед очима тримаєш якусь реальну людину — з її рисами, характером, — то значно простіше моделювати, як вона поводитиметься.
Попередня моя книга, яка ще не видана, була створена як комікс. Ця ж книга написана як звичайний роман, але якщо хтось створить комікс, натхненний моєю книгою, я був би радий. Але, звісно, зі збереженням авторського права.
Вихід “І порву буття сукно” видавництво анонсувало на червень, зараз же тривають передпродажі.Сторінка Олекси Мельника на сайті “Видавництво 333”.
Також читайте про коміксарню в Коломиї, яку створив Олекса з дружиною
Журналістка: Владислава Данилів
Фото: архів героя
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
