Адвокатка Ольга Семенюк розповіла Мережі правового розвитку, як правильно збирати докази пошкодження або руйнування майна, хто може розраховувати на компенсацію та куди подавати заяву на відшкодування.
“Щоб отримати компенсацію, треба зробити перший крок: подайте інформаційне повідомлення про факт пошкодження / знищення нерухомого майна. Держава не реагує на ситуацію і не починає працювати, допоки людина не повідомить про те, що її майно пошкоджено чи знищено”.
Не потрібно доводити, що майно було пошкоджене під час бойових дій
Адвокатка пояснює, що у 2014 році справи, які потрапляли до суду, мали складність, бо потрібно було довести, що майно було пошкоджене чи зруйноване саме під час бойових дій або в результаті терористичних актів. Сьогодні такого обмеження немає. Це регулює постанова Кабінету Міністрів України № 380 від 26.03.2022. Власники зруйнованого майна не мають щось доводити, якщо в їхньому населеному пункті були бойові дії.
Чи можна отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно з 2014 року?
“Тепер можна подавати заяви про пошкодження, знищення об’єктів внаслідок бойових дій після 19 лютого 2014 року. Немає жодного строку дії чи давності щодо таких випадків. Подавати інформаційні повідомлення можуть як фізичні, так і юридичні особи”.
Як правильно збирати докази?
“Інформаційне повідомлення можна подати через портал Дія, ЦНАП чи нотаріуса. Після його подання повідомлення потрапляє до єдиного державного реєстру пошкодженого майна”, — каже Ольга.
Важливо робити фото- та відеофіксацію пошкодженого майна. Це знадобиться не лише для подачі заяви на компенсацію, а й, наприклад, у випадку, якщо відшкодування призначать не в повному обсязі й потрібно буде звертатись до суду в майбутньому. Хоча роботи з обстеження пошкоджених об’єктів виконують на територіях, на яких відсутні або завершені активні фази бойових дій, та на підконтрольних Україні територіях, адвокатка радить, за можливості, фіксувати факти пошкодження і на тимчасово окупованих територіях та там, де тривають бойові дії.
“Якщо є можливість і дозволяє безпека, варто звернутися до фахівців ДСНС України, щоб зафіксувати пошкодження і отримати додаткові докази. Допоможе й акт руйнування, який можна скласти спільно з сусідами, ОСББ, домоуправителями тощо. Варто мати експертний висновок щодо оцінки пошкодженого майна, а ще фото- й відеофіксації, збережені повідомлення в ЗМІ, квитанції про ремонт”.
Як робити фото-, відеофіксацію?
При відео-, фотофіксації варто подбати про дату та час у налаштуваннях камери. Вони мають збігатися з реальною датою та часом. Також потрібно увімкнути геолокацію.
“Зйомка має бути максимально детальною. Спочатку варто зафіксувати все, що навколо: сусідні будинки, вулицю, щоб зрозуміти, де розташоване помешкання. Потім зробити відеофіксацію з вулиці та, якщо це безпечно, всередині приміщення. Під час відеофіксації озвучити, хто проводить зйомку та з якою метою, назвати прізвище, ім’я особи, що є уповноваженою особою, власником будинку за адресою. Дуже детально на відео описувати пошкодження та одразу ж показувати, щоб слова збігалися з фіксацією”.
Фото-, відеодокази найкраще зберігати в хмарному сховищі, особливо якщо зйомки ведуться на тимчасово окупованих територіях.
“Пояснення свідків найкраще писати власноруч. Свідком може бути будь-яка людина, яка бачила будинок до та після руйнування. Вона вказує свої анкетні дані та детально описує все, що їй відомо про це майно, зокрема яким воно було до того, як відбулася подія. Коли відбулася подія, в якому стані будівля / майно після події, які руйнування тощо. Наприкінці свідок зазначає, що покази написав власноруч, ставить дату й підпис”, — розповідає адвокатка Ольга Семенюк.
Законопроєкт, який передбачає процедуру відшкодування, терміни тощо, ще в розробці й лише пройшов перше читання, але постраждалим не варто чекати, поки він запрацює, рекомендує експертка.
Журналістка: Юлія Варчук
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
