ГЛУЗД

Широкомасштабне вторгнення росії в Україну триває вже понад три місяці. Хтось поставив своє життя на паузу — через брак фінансів чи переживання про безпеку. Хтось вважає, що недоречно насолоджуватися життям, коли інші страждають. Хтось планує втілити грандіозне після війни, залишаючи все приємне на потім. Психологиня Аліна Касілова та арттерапевтка Світлана Клименко розповіли ГЛУЗDу, як в умовах війни планувати своє майбутнє. 

“Не потрібно відмовлятися від мрій, але будувати їх варто без чітких дедлайнів. Раніше важливо було розписувати плани на рік з датами їх реалізації, тепер не знаємо, що буде завтра, тому планувати потрібно, враховуючи ситуацію, щоб потім не було відчуття зневіри”, — каже психологиня.

“Навіщо відмовляюся від речей, які роблять мене щасливим/щасливою?”

Аліна розповідає, що кожен адаптується до змін по-своєму: комусь легше жити одним днем, а комусь планувати бурхливе життя після перемоги. 

“Тут добре знайти золоту середину — цінувати сьогоднішній день і давати надію на завтра. Постав собі запитання: якщо я піду в гори, кому цим зроблю гірше чи краще, навіщо відмовляюся від речей, які роблять мене щасливим / щасливою? Робити маленькі приємності — це нагадувати собі, що життя триває і під час війни. Коли я роблю якісь покупки чи йду в кав’ярню, то кажу собі, що так підтримую економіку країни та людей, у яких купую. Важливо не ставити життя на паузу, якщо є така змога, і робити те, що нас підтримує, дає нам ресурс”, — розповідає Аліна. 

А чи варто планувати в цей час кар’єру, сім’ю, дітей? 

“Якщо ти готовий створити сім’ю чи будувати кар’єру, бачиш певні орієнтири, як це зробити, то чому б ні? А якщо ж відчуваєш за це провину, скажи собі: це моє життя, мені треба закрити певні потреби. Якщо не буду цього робити, то кому зроблю краще? Ми ніяк не допоможемо людям, які без роботи, тим, що не будемо розвиватися, до того ж наші навички та вміння завжди залишаються з нами, ніхто не може цього зламати чи забрати”, — розповідає Аліна Касілова.

Світлана, психологиня та арттерапевтка, доповнює:

“Плани під час війни — це дуже хитка справа. Спершу потрібно робити те, що не можемо не робити: просинаємось, вмиваємось, їмо, гуляємо, йдемо на роботу, якщо вона є. Замість планів обмальовуємо намір, наприклад, я намірена жити і відчувати життя щодня, не чекаючи і не завмираючи, поки закінчиться війна, адже теперішній момент і є нашим справжнім життям. Як би банально це не звучало, але крім цього моменту в нас більше нічого немає. Саме в цю мить дихаємо, п’ємо воду і відчуваємо смак, саме цієї миті життя йде слайд за слайдом”.

“Ми спроможні обирати”

“Ми ставимо життя на паузу лише тоді, коли розум каже: ось ця ситуація мені не подобається, замру і перечекаю, поки все налагодиться. Річ у тому, що наше життя залежить від наших реакцій на зовнішні події, але ми спроможні обирати, як саме хочемо почуватися. 

Планувати можна будь-що, а от чи вистачить мужності прийняти той факт, що щось може не втілитися? Планування дає людині хибне враження, що вона може контролювати світ”. 

Світлана каже, що найкраща навичка в теперішній час — це бути спостережливими та швидко реагувати на зміни. 

“Це схоже на похід по гриби: ти знаєш, що можуть бути змії, слизько, але тебе це не спиняє. Ти просто уважно і пильно йдеш лісом, розгортаючи листя”.

Як налаштувати себе на зміни?

“Спершу прийняти той факт, що щось пішло не так. Це не означає, що нам має подобатися. Ми просто погоджуємося, що ось ця подія зараз відбувається. Як дощ, який пішов саме перед виходом з дому. Можна на нього злитися і змарнувати час та зіпсувати настрій або прийняти факт, що дощ пішов, розкрити парасольку і йти далі. Діяти в межах обставин потрібно завжди”, — розповідає Світлана.

Журналістка: Юля Варчук

Дизайн: Ірина Блаженко

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:

телеграмі

вайбері

вацапі

фейсбуці

інстаграмі

твіттері