Veteran Hub — простір, який надає послуги ветеранам, їхнім рідним та близьким, а також допомагає бійцям інтегруватися у цивільне життя.
Артем Денисов — співзасновник сервісної організації Veteran Hub. За освітою він військовий психолог, тривалий час працював у рекламному бізнесі, а з 2016 року професійно залучений у сферу ветеранських справ.
Усі потрібні послуги — під одним дахом
Проєкт Veteran Hub виник як відповідь на виклики, які були у ветеранському напрямі з початку війни, — доступний для ветеранів та їхніх родин спосіб отримати всі потрібні послуги під одним дахом.
Ідея створення організації почала зароджуватися ще у 2016-му, протягом двох років ми удосконалювалися, офіційно запрацювали 1 листопада 2018 року. Перший Хаб був у Києві на 20 поверсі Телецентру. На початку ми співпрацювали з 11 неурядовими організаціями, які надавали ветеранам послуги — юридичне консультування, психологічна підтримка та допомога в працевлаштуванні. Тепер послуги надають тільки працівники Хабу. Нашими клієнтами є ветерани та ветеранки, учасники та учасниці бойових дій, їхні родини, родини зниклих безвісти, загиблих і полонених.
Упродовж першого року Хаб існував тільки в Києві у тестовому форматі. Коли ми зрозуміли, що наша діяльність усе ж має сенс, вирішили відкрити простори у Вінниці та Дніпрі.
До початку вторгнення, та й зараз, Дніпро — логістичне і прифронтове місто. Там велика кількість шпиталів, пунктів постійної дислокації військових, а тепер ще й багато військових і людей, які проходять лікування й реабілітацію. Вінниця була доволі неочевидним пунктом відкриття, але коли ми відкривались там у 2020 році, виявилося, що у місті велика кількість ветеранів, а послуг — мало, навіть порівняно зі Львовом, де задоволеність ветеранських потреб є вищою.
Місця обирали там, де наша цільова аудиторія, але є й потреба в подібному проєкті. Зараз маємо внутрішні організаційні зміни, думаю, впораємося до середини осені, а далі, можливо, будемо розширюватися.
“Їдемо до своїх”
Із початком повномасштабного вторгнення ми мусили закрити Хаб у Києві: було небезпечно працювати на 20 поверсі, а ще майже всі працівники долучилися до Сил оборони. Діяльність у Києві відновили в лютому 2023 року в новому просторі. Також змушені були закрити фізичний осередок у Дніпрі (його досі не відновили), в той час як Хаб у Вінниці продовжував свою роботу. Попри це, ми розпочали проєкт “Мобільний офіс”, який працював увесь цей час. Це та сама команда послуг, яка забезпечує Хаб (юридичні послуги, психолог, кейсменеджер), але на колесах. Маємо по автомобілю в Києві, Вінниці та Дніпрі — і працівники виїжджають до клієнтів із цих областей, якщо ті з якихось причин не можуть приїхати самі.
Це для мене дуже ціннісний проєкт, хоч і дуже дорогий. “Мобільний офіс” дає можливість належати до якоїсь більшої спільноти людям, які живуть трохи далі від центрів. У нас на машині написано “Їдемо до своїх”, і один з клієнтів розповідав, що, звісно, було дуже приємно і корисно отримати послуги, але найкраще відчуття було, коли ми під’їжджали і всі бачили, що в село приїхали саме до нього.
Слова, які змусили повернутися у Veteran Hub
Послуги для ветеранів та їхніх сімей є безоплатними. Veteran Hub — неприбуткова благодійна організація, яка працює за підтримки приватних донорів та міжнародних організацій. Вже давно не пишемо грантових заявок, а комунікуємо з нашими донорами як із фінансовими партнерами. Нам цікаво вибудовувати співпрацю, ділитися експертизою і разом думати над проєктами. Важливо зауважити, що в нас не волонтерський проєкт і абсолютно всі робітники працевлаштовані й отримують зарплатню. Сфера ветеранських справ має мати професійний та якісний підхід, адже послуги надають людям, які захищали нашу країну.
З початку вторгнення помітно зросла кількість людей, які зацікавлені у роботі зі сферою ветеранських справ, хоч і не мали жодних зв’язків із нею до цього. Я з фронту повернувся влітку і почав поновлювати роботу в Києві: коли були на одній із позицій з представниками 72-ї бригади, мав розмову з юнаком, і після його слів “Я наче є, а наче мене й немає” я зрозумів, що треба повертатися робити проєкти, бо в цьому є величезна потреба.
Зараз приблизно 70% працівників організації — це представники нашої цільової аудиторії: менша частина з них — ветерани, значна більшість — члени родин ветеранів.
“Разом будуємо бачення майбутньої державної політики стосовно ветеранів”
У Veteran Hub є стала діяльність із надання послуг тет-а-тет клієнтам, яка працює з понеділка по п’ятницю. Ми маємо єдиний номер, нашу національну лінію підтримки, яка працює щодня з 9:00 до 21:00. Номер можна знайти на сайті та у всіх соцмережах. Будь-яку послугу можна отримати телефоном, онлайн чи прийшовши особисто. Маємо у роботі також багато проєктів, постійно їх моніторимо і осмислюємо доречність продовжувати чи закривати той або інший напрям. Наприкінці травня презентували три нових проєкти: “Шлях коханої воїна”, “Усвідомлене батьківство під час війни” та “Посібник із сексуального життя для поранених військових”.
Співпрацюємо з іншими ветеранськими організаціями, разом будуємо бачення майбутньої державної політики на тему ветеранів. Немає сенсу конкурувати у сфері ветеранських справ, поки Україна не вийде на рівень професійних взаємин, де всі ветерани задоволені й можуть обирати, до кого їм зручніше звернутися по послугу. Зараз єдині, з ким не працюємо, — це люди, які непрофесійно та неетично ставляться до ветеранів, військових та їхніх родин.
Сміливість полягає в боротьбі цих військових, але також і в їхній силі повертатись
Щодня я помічаю сміливість клієнтів, які до нас приходять. Для мене це одні з найсильніших людей: вони обрали шлях воїна, а це дуже сильний і важливий вибір у житті. Також є визначальними і їхні родини, які теж щоденно проходять цей шлях. Іноді навіть важко сказати, що важче: піти на війну чи залишитись тут і дбати про родину, чекати, співпереживати, постійно жити з телефоном у руці, щоб не проґавити дзвінок.
Часто в медіа звучить фраза “не ми обирали цю війну, не ми її почали”. Не ми її почали, але ми точно її обрали: можна було здатися, підняти ручки на ранок 24 лютого і просто капітулювати — і не було б війни. Але ми обрали цю війну, ми заплатили і продовжуємо платити щоденно за наше життя.
Сміливість полягає в боротьбі цих військових, але також і в їхній силі повертатись. Для мене сміливість — це винаходити себе заново, сміливість мати таку жагу до життя, щоб поновитись після поранень, якоюсь мірою назад зростити своє тіло і жити далі. Коли військові знімають свою форму, вони залишаються тими самими людьми, з тою ж ідентичністю, які зробили вибір повернутись. І для деяких із них ця битва в цивільному житті за свій добробут, за повернення, за відновлення свого тіла іноді набагато складніша, ніж воювати. Як казав один з наших ветеранів Гліб Стрижко: “Мені казали робити два рази вправи, а я робив сім, бо дуже хотів, щоб це трапилось”. Ось це для мене про сміливість.
Звернутися по консультацію у Veteran Hub можна за номером 067 348 28 68 або написати на електронну пошту info@veteranhub.com.ua чи зв’язатися з організацією в соцмережах.
Журналістка: Каміла Чернєцова
Фото: архів Veteran Hub
А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:
