ГЛУЗД

Важко собі уявити, що під одним дахом уживається 20 людей, кожен зі своїми справами, роботою, навчанням та способом життя. Як ділити хатні й буденні справи? Як не заважати іншим та ще й разом створювати проєкти, подорожувати і надихатися? Все це можливо в колівінгах, адже це об’єднання людей за інтересами, діяльністю та цікавостями. Ми розпитали сотницю львівського колівінгу Дар’ю Щербакову, як працює проєкт “Вільний”.

Щоб не просто жити разом, або що таке колівінг?

Перші колівінги з’явилися в Кремнієвій долині 2006 року. Молоді IT-шники організовували простори спільного проживання, разом працювали та навчалися, ділили оренду житлового приміщення. Ця практика поширилася у Європі. У колівінгах зароджуються проєкти, стартапи та ідеї. В Україні вони не є популярними, тож простір “Вільний” руйнує всі міти про спільне проживання молоді. 

 

“Проєкт “Вільний” зародився в Києві 4 роки тому. Тепер тут 10 осередків, ще два відкрили у Львові. Ми об’єднуємо людей за інтересами, професією, життєвими цінностями, хобі. Набираємо не пересічних людей, а молодь з проактивною позицією і людей, які поділяють наші цінності. У нас — не звичайний гуртожиток. Ми ділимося досвідом, підтримуємо кожного члена колівінгу, разом подорожуємо, займаємося волонтерською діяльністю та творимо проєкти. Наша мета — надихати й підсилювати інших, а не просто жити разом”,  —  розповідає Дар’я

Як потрапити до колівінгу?

Якщо ти думаєш, що все просто — подзвонив, заплатив і заселився, — то це не так! “Вільний” турбується про кожного члена спільноти, комфорт людей та якість спільного проживання.

“У нас багато критеріїв, коли ми відбираємо людей. Заявок може бути зо 100, а потрапить тільки 40, адже працюємо не на кількість, а на якість спільнот. Люди мають розуміти, куди вони заїжджають. У нас є правила, яких повинні дотримуватися всі, є цінності, які має розділяти кандидат. Ми — не дешеве житло в центрі міста, а спільнота, що має мету”.

Щоб потрапити у “Вільний”, потрібно заповнити анкету, пройти співбесіду з менеджеркою, яка підбере колівінг, що відповідає саме тобі, поговорити із сотницею (головною людиною в колівінгу, яка відповідає за чистоту, формування правил спільноти та дотримання правил колівінгу), познайомитися з людьми, що живуть там, і тільки тоді заїхати на перший пробний місяць.

“Є різні спільноти: спокійні, де людям комфортно проводити вечори за іграми та чаєм, де відбуваються літературники і спільні читання віршів, а є драйвові, де люди разом ходять на танці, влаштовують караоке, планують подорожі, не сплять до пізньої ночі і разом веселяться”.

Після першого пробного місяця влаштовують голосування, чи підходить людина саме до цієї спільноти, чи комфортно всім іншим, чи все влаштовує. Якщо все окей, то людина залишається і живе скільки їй потрібно, якщо ж ні, то може змінити спільноту — переїхати в інше місце — чи покинути проєкт.

Хто всі ці люди?

“Вільний” — це простір для проактивних молодих людей від 17 до 30 років, які мають ідеї, бажають розвиватися та набиратися досвіду.

 

“До нас часто потрапляють студенти від 17 років, які приїхали в нове місто. Ми така собі “м’яка подушка”, де люди знайомляться, спілкуються, можуть разом сходити на каву чи пообідати, навчатися і досліджувати місто. Тут людина завжди буде мати з ким поговорити й дізнатися для себе щось нове. Ми віримо, що за спільнотами  майбутнє. Так легше жити і розвиватися. Ми даємо поштовх до дій”.

За статистикою, люди живуть у спільноті рік, а є й такі, які вже 3-й рік у проєкті. 

У кімнатах живе 2-4 людини. 

 

Ми орендуємо великі будинки, які будуть комфортні для проживання 12-20 осіб. Підбираємо приміщення з достатньою кількістю санвузлів, щоб усім було комфортно і щоб не було постійних черг. Має бути велика зала для роботи і відпочинку та кухня, великі комфортні кімнати з усім необхідним для проживання”.

То це гуртожиток для хіпстерів?

Дар’я розповідає, що їм часто закидають такі питання, але переконує, що “Вільний” — це проєкт з метою та правилами, мотивацією і традиціями.

“Дуже хочеться, щоб люди перестали нас бачити як комуналку чи гуртожиток. Адже комуналка — це приміщення, де люди просто живуть разом. А ми  —  це простір, який об’єднує молодь. У нас є традиція щотижневої спільної вечері: люди готують разом вечерю і створюють тематичні вечори та івенти або говорять на якусь тему, презентують проєкти, діляться ідеями, тобто збираються не для того, щоб просто поїсти разом, а щоб провести час з користю. Ми влаштовуємо ігрові вечори чи тематичні паті. А ще їздимо в гості до осередків в інших містах, разом волонтеримо. Традиційно всім осередком вибираємося в Карпати”

А як працювати в такій атмосфері?

“Звісно, у кожного є своє життя, робота, справи та сім’я. Варто пам’ятати, що ми не вимагаємо, а тільки даємо. Зранку люди йдуть на офлайн-роботу чи навчання, а хтось залишається працювати в просторі. У нас є великі зали, де люди проводять міти, працюють за ноутбуками, зосереджені кожен на своєму. Коли заходиш зранку — панує атмосфера воркінгу та продуктивності. А вже ввечері у дружній атмосфері люди відпочивають”,  —  ділиться сотниця.

Чому люди вирішують жити разом?

У кожного своя мотивація, каже Дар’я. Комусь не вистачає спілкування, хтось шукає друзів, хтось хоче більше активностей.

“Деякі хочуть потрапити в бульбашку проактивної молоді, знайти нові знайомства. Є багато проєктів, які зародилися всередині спільноти. Дуже часто людина має ідею, потрапляє на “Вільний”, знайомиться з людьми, звертається до них задля допомоги чи щоб залучити в команду. Інколи не встигаєш зрозуміти, як так сталося, що за місяць у них уже готові проєкти”.

Яка ціна колівінгу “Вільний”?

Люди свідомо платять кошти за спільноту, середовище та мотивацію. Це не просто житло для ідейних.

Варто зазначити, що це не бізнес, а громадська організація, усі кошти йдуть на утримання осередків, планування подій, зарплати команді, формування та утримання на плаву культури колівінгу. 

Ціна у Львові — 130 доларів на місяць.

Ціна в Києві — 100 доларів на місяць.

У Києві зараз дешевше, ніж у Львові через ситуацію на ринку оренди. 

Що далі?

Проєкт планує розвиватися. 

“З початком широкомаштабного вторгнення ми побачили, що людям потрібні такі осередки, особливо переселенцям з інших міст, тож плануємо відкривати нові колівінги у Львові та інших містах у західних областях. І дуже хочемо після нашої перемоги відкрити осередки в Харкові, Одесі…”.

Дар’я підсумовує, що за колівінгами майбутнє.

“Я вірю, що надалі культура колівінгу буде більше розвиватися, адже це дуже цінно для молоді, тож ми — творці нової культури колівінгів в Україні”.

Журналістка: Софія Дмитрів

Фото: Instagram-сторінка простору “Вільний”

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у:

телеграмі

вайбері

вацапі

фейсбуці

інстаграмі

твіттері

Наші партнери