ГЛУЗД

За даними Нацсоцслужби, лише за 1-ше півріччя 2021 року від жінок надійшло 86 955 звернень з приводу домашнього насилля, від чоловіків — 14 564, від дітей — 1778. 

Існує не лише фізичне домашнє насилля, а й сексуальне, психологічне та економічне. Журналістка Глузду поспілкувалася із жінкою, яка рік терпіла домашнє насилля і знайшла в собі сили кардинально змінити життя. У тексті також поділимося контактами й онлайн-платформами для протидії насилля.

Тетяна (на прохання героїні ім’я змінено) потерпала від домашнього насилля впродовж року. У неї двоє маленьких дітей, яким шість і три роки. Останні місяці чоловік з Тетяною майже не спілкувався. На слова жінки відповідав агресивно. 

“Річ у тім, що він знайшов собі іншу. Хотів якнайшвидше мене з дітьми позбутися. Постійно повторював: якщо щось не подобається, щоб ішла, адже це не моя хата. Якось почалася чергова сварка, він мене сильно побив у присутності дітей. Це стало останньою краплею. Старший син сказав, щоб ми поїхали геть, тоді я зрозуміла, що більше не хочу терпіти насилля. Наступного дня пішла від чоловіка”. 

Жінка розповідає, що він бив її неодноразово. Як ударив перший раз, написала заяву в поліцію, але це не допомогло. Чоловік відкупився, відтоді до державних органів вона не зверталася. Цього разу вирішила, що більше не терпітиме, пішла з дітьми на вокзал, купила квиток на перший потяг — і поїхала. Зателефонувала батькам, думала, що допоможуть, а вони відвернулися від неї.   

“Батьки наказали, щоб не поверталася до них, адже сама пішла від свого чоловіка, в кінці сказали: “Забудь дорогу до нас”. Після цієї розмови ми довго не спілкувалися, тепер налагоджуємо стосунки”.


 “Не терпіть: якщо один раз ударив, то це повториться. Не бійтеся піти від чоловіка, адже світ не без добрих людей”,  — каже Тетяна.

У потязі їй допомогла провідниця, яка запропонувала вийти в Коломиї на вокзалі — жінка їхала потягом з іншого куточка України.  Тоді зателефонувала поліцейській, а та вже Ользі Пнівчук, теперішній керівниці центру допомоги постраждалим від домашнього насилля “Збережи дитині сім’ю”.

“Я сказала Тетяні, що ми їй допоможемо і щоб не робила ніяких дій без мене. Вона мене не послухала, почала шукати квартиру в інтернеті, встигла й оплатити її. Виявилося, надіслала понад сім тисяч гривень шахраєві. Коли я приїхала на вокзал, Тетяна була дуже налякана. Я тримала  дистанцію і постійно повторювала, що не ображу її і вона може мені довіряти”.

Ольга каже, що за п’ять годин вони подзвонили десь на 130 номерів різних соцслужб, щоб вирішити, як бути з Тетяною та дітьми. 

“Заселили їх у хостел, на вулиці був березень і сильний холод, діти замерзли, хотіли спати й зігрітися. Я почала телефонувати керівникам центрів допомоги постраждалим від домашнього насилля по всій Україні. Вони поширювали інформацію про жінку і дітей у чаті, щоб знайти їм притулок. Біля Вінниці, у притулку “Дім мами”, було місце. За кошти волонтерів оплатили не тільки квиток, а й хостел та їжу”, — розповідає Ольга.

Тетяна хотіла залишитися в Коломиї, уже й будинок знайшла, але Ольга пояснила їй, що діти повинні бути повністю захищені та мати  речі першої необхідності. 

Того самого дня, як поселили жінку з дітьми у хостел, Ольга, яка тоді була волонтером в Карітасі, запитала керівників, чому фонд не має притулку для жінок. Виявилося, що на той момент уже подали заявку на такий проєкт і виграли грант. Із цього почалася робота Центру допомоги постраждалим від насилля в “Карітас Коломия”. 

“Найближчим часом ми хочемо відкрити притулок у Коломиї, щоб приймати жінок. Поки що в нас є Центр: консультуємо людей телефоном, також на консультацію психолога, духовного наставника або ж юриста охочі можуть прийти в “Карітас”, відновлюємо документи, працевлаштовуємо, надаємо гуманітарну допомогу. Закрити потреби жінок та дітей нам часто допомагає група у фейсбуці “Мамочки Коломийщини”, завдяки їй ми можемо це зробити впродовж дня”.

Ольга розповіла, що Тетяна, якій колись вони допомогли, тепер допомагає їм. 

“Нещодавно в притулок, у якому перебуває Тетяна, ми скерували одну жінку. Тетяна підтримувала її в телефонному режимі, адже та їхала о 3 ночі, та забезпечила всіма необхідними речами. Тетяна часто допомагає самотнім, адже була в схожій ситуації. Коли робиш людині добро, вона обов’язково хоче цим поділитися”. 

Ольга додає, що багато жінок не хочуть іти від своїх кривдників, дехто звик до такого життя, а інші бояться щось змінювати. У центрі допомоги постраждалим від домашнього насилля “Збережи дитині сім’ю” стараються підтримати жінок морально або ж фінансово.  

“Серед жінок, яких ми скеровували в притулок, щоб захистити їх та їхніх дітей, були такі, які менше ніж через добу поверталися до кривдника й обривали з нами зв’язок. Ми їздили, просили, щоб контактували з нами”.

“Пам’ятайте: домашнє насилля не можна нічим виправдати і його не можна заслужити. Не терпіть цього! Якщо свідомі люди хочуть зберегти сім’ю, вони будуть удвох над цим працювати. Мені шкода, що багато людей не звертаються до нас, бо бояться осуду рідних та знайомих. Ми дорослі люди й маємо думати про психічне і фізичне здоров’я дітей, адже передусім страждають вони”,  —  підсумовує керівниця центру допомоги постраждалим від домашнього насильства “Збережи дитині сім’ю” Ольга Пнівчук.

Слідами Закону, або поради юриста

2017 року в Україні ухвалили Закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, за яке встановлено кримінальну відповідальність.  

Юрист та громадський активіст Михайло Данищук передусім радить: 

  • у жодному разі не з’ясовувати стосунки з кривдником, який перебуває в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
  • не відповідати на агресію агресією, це лише ускладнить ситуацію;
  • залишатися спокійним / спокійною і мисли раціонально.

Також Михайло розповів про послідовність дій постраждалого / постраждалої.

  • Зателефонувати за номером 102. Поліції варто зазначити, що потрібен екіпаж “ПОЛІНА” (який призначений саме для викликів, пов’язаних з домашнім насильством).
  • Якщо особа стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства, навіть коли немає видимих тілесних ушкоджень, потрібно негайно звернутися до лікаря у травмпункт, щоб своєчасно зафіксувати ушкодження та визначити ступінь їх тяжкості. Потрібно звернутися до найближчого відділення поліції і скласти письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення, до якого необхідно додати копію висновку судово-медичного експерта.
  • Скористатися правом на встановлення обмежувального припису в суді. 

“Від працівників поліції можна вимагати винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника. Це зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та дитиною”.

За словами Михайла Данищука, присутність дітей під час скоєння домашнього насильства є обтяжувальною обставиною. Тобто такий кривдник може отримати як покарання не штраф чи громадські роботи, а адмінарешт. 

Платформи для протидії домашньому насиллю:

Глузд сформував перелік онлайн-інструментів, які допоможуть протидіяти домашньому насиллю. Це додаткова змога захистити себе та рідних. 

Дім (не)безпеки — це освітній проєкт, що навчить помічати домашнє насильство, розуміти його причини та наслідки. А ще — допомагати людям, які потрапили в цю пастку. Проєкт розробила студія онлайн-освіти EdEra за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. 

Мені здається” — анонімний онлайн-щоденник, де постраждалі від насильства можуть вільно говорити про проблему, яка в них виникла, і відчувати, що вони не самотні. Проєкт створив Інститут когнітивного моделювання та “Фонд Маша” за підтримки “Товариства Червоного Хреста України”.

Гаджети бачать” — тут містяться підказки, як діяти в ситуаціях, коли людина стала свідком насильства. На будь-яке рішення користувача буде запропоновано відповідну дію. Інтерактивну платформу створили правозахисна організація “Amnesty International” в Україні та креативне агентство “R Agency”. 

White Ribbon UA — перша мобільна платформа для захисту жінок та дітей від домашнього насильства. Це інструмент, що надає необхідні ресурси для допомоги та можливість повідомляти про надзвичайні ситуації відповідним органам. Завантажити застосунок можна для Android та iOS.

У разі домашнього насилля звертайся: 

  • 102 — номер екстреного виклику поліції
  • 1547 — урядова “гаряча лінія” з протидії домашньому насильству
  • (044)254-75-88 — управління дотримання прав людини Національної поліції
  • @police_helpbot — телеграм-бот Міністерства внутрішніх справ із протидії домашньому насильству
  • 0-800-213-103 — єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги, електронна адреса: info@legalaid.gov.ua
  • Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (за місцем проживання)
  • 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного) — Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 
  • 0-800-500-225 або 116-111 (з мобільного) — Національна дитяча “гаряча лінія”  
  • (034)255-90-66 — Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4
  • (034)334-63-76, (03433) 4-63-72 — Коломийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, м. Коломия, вул. Адама Міцкевича, 8 (перший поверх) 
  • (067) 825 35 08, (050) 713 36 00Центр допомоги постраждалим від домашнього насилля “Збережи дитині сім’ю” при “Карітас Коломия”, м. Коломия, вул. Гетьманська, 36.

Журналістка: Юлія Варчук
Дизайнерка: Ірина Блаженко

А щоб у твоєму житті було більше Глузду — підписуйся на нас у телеграмі чи вайбері.