ГЛУЗД

Кожного року в Україні стається понад 56 тисяч пожеж в екосистемах. Минулого року ми публікували інструкцію з паління сухої трави, однак за цей час ситуація суттєво не змінилася, щодня на Прикарпатті реєструють від 1 до 60 підпалів сухої трави різного масштабу. Коли ми спалюємо листя, траву, гілки чи стебла рослин, виділяється багато канцерогенів, формальдегідів, які є згубними для людського тіла та призводять до різних захворювань.

З різних причин люди досі палять: хтось не усвідомлює шкоди, хтось не бачить іншого виходу, а хтось просто звик.

Часто можна побачити, як палають поля між Воскресінцями, Коломиєю і Королівкою. Голова Коломийської ОТГ Богдан Станіславський каже: підпали в цьому місці, ймовірно, трапляються тому, що ці ділянки пустують, а трави ніхто не косить. У серпні після викорчування на цих полях планують посіяти ріпак.

“Ріпак має багато азоту. Він може наситити землю та вбиває всі ці трави та коріння. А згодом там можна буде зробити сівозміну”,  —  зауважує Богдан Станіславський.

Як влада планує вирішувати цю проблему?

У Коломийській міській раді кажуть, що проблему підпалів вирішують комплексно. Стежить за цим декілька структур: патрульна поліція, муніципальна інспекція, ДСНС громад та поліцейські офіцери громад, які належать до штату поліції, але працюють за місцем проживання. Міська влада здійснює інформаційну діяльність.

Найчастіше підпали реєструють у селах, тому найбільший контроль зосереджують саме там. Поліцейські офіцери громад і муніципальна інспекція здійснюють рейди та проводять профілактичні бесіди. Проте в районі й області немає еколога, який би займався цим питанням.

Оперативно проти підпалів

Голова ГО “Національний екологічний центр України” інженер-еколог Роман Савінський розповів Глузду, що в порівнянні з попередніми роками кількість підпалів сухої трави на Коломийщині помітно зросла. 

Щоб цьому запобігти, Роман і його товариш Сергій Ганущак у співпраці з рятувальниками здійснюють рейди. Вони вже кілька років як добровільна оперативна група в такий спосіб займаються збереженням довкілля.

Еколог розповідає, що частина населення обурюється та навіть свариться, не розуміючи, чому вони приходять до них додому. Натомість молодь свідома та поширює інформацію про шкоду паління. 


“Найперше треба інформувати людей. Якби вони знали про всі наслідки, то, напевно, підпалів було б значно менше. Я розумію, що я вивчав цю тему, але еколог — не просто професія, це стан душі”.

Чек-лист свідомих

Для мешканців сіл і міст алгоритм дій трохи різниться. У селах треба звертатися до органів місцевої влади. Згідно зі ст. 152 КУпАП, це питання є прямим її обов’язком. 

Еколог пояснює, що відмову чи небажання вирішувати це питання можна вважати ухиленням від обов’язків. Якщо місцева влада не реагує на цю проблему, то далі про паління сухої трави потрібно повідомляти правоохоронців.

Мешканці міст можуть одразу звертатися до поліції. Вона має скласти акт про порушення та встановити винуватих. Оскільки паління сухої трави є адміністративним правопорушенням, то поліцейські мають скласти протокол про адміністративне правопорушення, де мають бути вказані відомості, які вдалось отримати.

Також у телеграмі є бот SaveEcoBot, де можна надіслати скаргу щодо забруднення води, повітря та ґрунту, відходів і шуму.

Штрафи накладає тільки державна екологічна інспекція, оцінивши на основі отриманого акту завдану шкоду.

Журналістка: Ірина Блаженко

Дизайнерка: Яна Букреєва

А щоб у твоєму житті було більше Глузду —підписуйся на наш телеграм-канал.

Наші партнери