Що насправді означає золота медаль для школярів? Це лише забаганка батьків, які прагнуть, щоб їхня дитина була відмінником з усіх предметів? Чи, можливо, просто шматочок фальшивого золота, що не має реальної цінності та не відображає рівня знань? Або усе ж мотивація для учня досягати високих результатів?
Чому в Україні скасували вручення золотих і срібних медалей? Чи існує якась альтернатива? Як ці зміни сприймають школярі та їхні батьки? І що рекомендує в цій ситуації психолог? Відповіді ГЛУЗD з’ясував у новому матеріалі.
Золота і срібла більше немає — натомість залишиться свідоцтво з відзнакою
Випускники українських шкіл більше не отримуватимуть золотих і срібних медалей. Міністерство освіти і науки офіційно скасувало цю традицію, а натомість впровадило інший формат нагородження — свідоцтво “з відзнакою”. Про це повідомила “Нова українська школа” на своїй сторінці.
Рішення набуло чинності після реєстрації відповідного наказу у Міністерстві юстиції. Це означає, що школи більше не керуватимуться положенням про медалі, держава не витрачатиме бюджетні кошти на їхнє виготовлення, а у документах про освіту більше не буде згадок про “золото” чи “срібло”. Натомість випускники з високими результатами отримуватимуть стандартне свідоцтво з відзнакою.
Також змінилися офіційні записи у свідоцтвах:
• Формулювання “свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти (для осіб, нагороджених золотою медаллю)” замінили на “свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти з відзнакою”.
• Позначок “ЗМ” (золота медаль) та “СМ” (срібна медаль) більше не використовуватимуть, їх замінять на “ЗВ” (свідоцтво з відзнакою).
Чому Україна відмовилася від медалей?
Одна із причин — число медалістів зростало в рази, але це не відповідало реальному рівню знань випускників.
За даними Служби освітнього омбудсмена, за п’ять років (2019–2024) кількість медалістів зросла на 141% — з 10,1 тис. до 24,3 тис. осіб. Водночас загальна кількість випускників збільшилася лише на 24,67%.
Золоті медалі ставали все менш унікальними: якщо у 2019 році їх отримували 3,1% випускників, то у 2024 році — вже 8,2%. Срібних медалістів залишалося стабільно близько 2%.
Таку тенденцію освітяни пояснюють кількома факторами:
• Дистанційне навчання під час пандемії та війни, що знизило контроль за рівнем знань.
• Загальне погіршення якості освіти.
• Відсутність реальних переваг медалі, окрім морального задоволення.
Чи варто було витрачати мільйони на медалі?
Ще одна причина скасування — витрати з держбюджету.
За даними “Prozorro”, з 2019 по 2024 рік закупівля медалей зросла на 117,54% — з 11,4 тис. до 24,8 тис. відзнак. У бюджеті на 2025 рік передбачали 4,6 млн грн на золоті медалі та понад 1 млн грн на срібні.
Це питання порушили у Верховній Раді. Комітет освіти, науки та інновацій визнав централізоване виготовлення медалей недоцільним, і саме це рішення стало поштовхом до їхнього скасування.
Народна депутатка Наталія Піпа тоді заявила:
“За п’ять років в Україні виготовили понад 66 тисяч медалей. У 2024 році їх було вдвічі більше, ніж у 2020-му, хоча рівень знань і кількість учнів — зменшились”.
Вона також наголосила, що практика шкільних медалей є спадком пострадянської системи і залишилася лише в деяких країнах колишнього СРСР, зокрема в Росії.
Ще у вересні минулого року під дописом Наталії Піпи зібралося дві сотні коментарів, і більшість дописувачів обурювало рішення скасувати золоті та срібні медалі для випускників.
Однак депутатка була переконана, що школи можуть самостійно вирішувати, як нагороджувати відмінників, не витрачаючи при цьому кошти із державного бюджету.
“Ніхто не каже забрати всі відзнаки. До того ж, подивіться на цей перелік країн самі, більшість із них пострадянські. У розвинених країнах, там, де залишається така практика, — це робиться на локальному рівні, як, власне, і прописано у нас в законі і зараз так і залишиться. Школи можуть самі вирішувати, як відзначати і мотивувати учнів. Чи це буде медаль, чи грамота, чи якась інша відзнака, чи дошка пошани — їхнє рішення. Ніхто не забороняє, навпаки, підтримує. Можна спробувати не виділяти кошти з державного бюджету, не створювати купу паперової роботи і робити медалі, які не мають ніякого практичного застосування, окрім емоційного заохочення учнів, а насправді більше навіть батьків, мабуть. Особливо коли потрібні гроші на оборону”, — аргументувала Наталія Піпа.
Ще у 2008 році в Україні запровадили зовнішнє незалежне оцінювання (нині – національний мультипредметний тест), яке стало основним критерієм вступу до університетів. Медалі жодним чином не впливали на зарахування – абітурієнти з відзнаками не мали жодних переваг.
Після новини про скасування золотих і срібних медалей серед випускників розгорнулася дискусія. Частина суспільства підтримує це рішення, вважаючи, що медалі давно втратили свою цінність і не мали жодного практичного значення. Інші ж переконані, що вони були важливою мотивацією для школярів і скасування нагород посеред навчального року є несправедливим щодо випускників 2025 року. Також є ті, які переконані, що більшість медалей купували батьки.
Серед тих, хто виступає проти скасування, багато хто наголошує на важливості медалей як стимулу для навчання.
“Медалі — це анахронізм”
Водночас є й ті, хто вважає скасування медалей правильним кроком.
А як в інших країнах?
Свідоцтво з червоною лінією (certyfikat z czerwonym paskiem) у Польщі отримують випускники, які добре навчаються, активно волонтерять і мають гарні оцінки за поведінку. Незважаючи на високі вимоги, це свідоцтво не надає пільг при вступі до університетів; основою для зарахування є результати матури — іспиту, який складають випускники старшої школи.
Освіта в Польщі поділяється на декілька етапів: початкова (1–4 класи), середня базова (4–8 класи) та старша школа (ліцеї, технікуми, галузеві школи). Свідоцтва з відзнакою отримують лише випускники ліцеїв, навчання у яких триває 4–5 років, але це не забезпечує жодних пільг при вступі.
Для багатьох польських родин важливо зберегти традицію, пов’язану зі свідоцтвом з відзнакою. Також свідоцтво є символом успішності та інтелекту, що додає мотивації учням. Для отримання такої відзнаки учні мають досягти середнього балу не менше ніж 4,75 (в шестибальній системі оцінювання). Враховуються всі оцінки та бали за поведінку, а також волонтерську діяльність. У деяких польських школах дітям-відмінникам за успіхи в навчанні дарують книги.
Німеччина
В Німеччині учні подають свої бали до університету, після чого там проводять конкурс прохідних балів. Що вищий цей бал, то більше шансів на вступ, що формує свідому мету навчання в університеті впродовж усіх років навчання.
Франція
У Франції раніше нагороджували медалями найкращих учнів, але цю практику скасували через нерівномірний розподіл нагород. Сьогодні французькі школи можуть вручати медалі на свій розсуд. Випускники складають іспити на сертифікат бакалавра, отримуючи оцінки від “Дуже добре з привітаннями” до “Досить добре”. Сертифікат дає змогу вступати до університету, і що вищий середній бал, то більше шансів на отримання стипендії.
США
У США кожна старша школа має свою систему нагород. Наприклад, у Вищій школі Едісона випускникам надають нагороди, які дозволяють носити спеціальне вбрання на випускному. Існують різні нагороди, зокрема Magna Cum Laude для учнів з високими середніми балами, а також інші відзнаки за досягнення в музиці, театральній діяльності та науці. Це заохочує учнів до активної участі в навчанні та позашкільній діяльності.
“Може виникнути відчуття несправедливості, знецінення зусиль”
Психологиня, авторка проєкту “Мама в Телеграмі” Ірина Тепаленко пояснює, що скасування шкільних медалей може стати стресом для випускників, особливо для тих, хто очікував на цю нагороду.
“Дійсно може виникнути відчуття несправедливості, знецінення зусиль. Однак важливо підтримати дитину, подумати про школу, власну систему винагороди, щоб випускники не відчували спустошення. Якщо говорити загалом про вплив на мотивацію до навчання, то для сучасного покоління школярів, які вже на шляху до випуску і прагнули отримати цю нагороду, її скасування може стати викликом. Якщо дітям не запропонують інших варіантів мотивації, стимулювання, визнання їхніх досягнень, це може вплинути негативно. Адже будь-яка зміна, коли щось забирають, але нічим не замінюють, не є корисною”, — пояснює психологиня.
Саме тому, на думку Ірини Тепаленко, необхідно знайти альтернативні способи заохочення.
“Менш стресові варіанти, які зменшать рівень конкуренції (адже медалістів у класі зазвичай лише один або двоє), але водночас розширять спектр визнання сильних сторін учнів, тоді ця зміна не матиме негативного впливу. Більше того, можливо, навіть допоможе педагогам і директорам шкіл знайти нову систему мотивації. Це може стати дуже хорошим початком», — акцентує психологиня.
Ірина Тепаленко пояснює, що і батькам, і вчителям потрібно про ці зміни розмовляти з дітьми. Важливо довідатися, чи це важливо для дітей, і запропонувати альтернативні варіанти нагороди та заохочення.
“Як батькам підтримати дітей, які розчаровані цим рішенням? Перше — не ігнорувати емоції дитини, не говорити «так трапилося, потрібно адаптуватися», а дати простір для діалогу. Варто запитати: «А що ти думаєш про цю зміну?», «Чи були в тебе ідеї, як це можна замінити?». Також важливо перейти від думок до почуттів: «Що ти відчуваєш?», «Як реагують твої однокласники?», «Який настрій у колективі?». Окрім цього, можна запитати: «Що б ти хотів зробити у зв’язку з цим нововведенням?». Можливо, разом вдасться придумати цікаві варіанти – наприклад, створити «кубок досягнень» і заповнити його записками з власними успіхами за шкільні роки або сильними сторонами, що допомогли їх досягти. Такий символічний кубок міг би поїхати з дитиною до вищого навчального закладу як підтримка.Вчителям варто бути чесними, пояснювати фактичні причини зміни: чому на державному рівні ухвалили таке рішення, які стратегічні або економічні фактори на це вплинули. Корисним може бути історичний екскурс – коли з’явилися ці медалі, яка була їхня мета. Також дітям можна запропонувати подумати: «Як би ви діяли в той час?», «Чи запровадили б ви медалі і в якому форматі?», — наголошує психологиня.
На думку, Ірини Тепаленко, ще один спосіб пропрацювати скасування золотих та срібних медалей у школах — проаналізувати та дослідити вчителям, разом із учнями, які системи мотивації в інших країнах.
“Як заохочують учнів у Канаді, Франції чи США? Варто запрошувати школярів до фантазії, співпраці, обговорень. Можливо, школа зможе розробити власну унікальну систему визнання досягнень. Важливо, щоб школи впроваджували альтернативні форми визнання, які допоможуть учням зрозуміти власні сильні сторони, усвідомити свої зони розвитку. Можливо, це будуть онлайн-системи чи рішення на основі штучного інтелекту, які допоможуть формувати індивідуальні «портфелі досягнень».Випускники мають залишати школу, знаючи свої переваги, маючи впевненість у своїх здібностях і потенціалі. Це може стати гарною основою для їхнього майбутнього та майбутнього країни”, — наголошує психологиня.
Ірина Тепаленко переконана, що в навчанні важлива підтримка та розуміння вчителів. Саме вони можуть мотивувати дітей навчатися навіть без особливих нагород та залишають хороші спогади про школу.
“Я пам’ятаю, що вчителька писала характеристику на кожного учня, вказуючи їхні сильні сторони. Це було для мене дуже важливо, адже мені подобалися її уроки і цей підхід до навчання. Вона була дуже доброзичливою, і отримувати оцінки у неї було легко — я це добре пам’ятаю. Вона цінувала, коли ми висловлювали свої думки на основі прочитаного. В кінці року вона писала кожній дитині, в чому вона сильна: хтось гарно відстоював свою думку, хтось проявляв креативність, а хтось добре шукав відповіді на запитання. Це було надзвичайно важливо! Її уроки ніхто не хотів пропускати. Якщо хтось не встигав підготуватися до всіх завдань, вона дозволяла зосередитися лише на одному, якщо відчував, що сил недостатньо. Ми дуже любили її уроки. Хотілося б, щоб і інші педагоги знаходили такі творчі підходи і могли мотивувати дітей до навчання без золотих медалей”, — ділиться шкільними спогадами психологиня.
Від редакції:
Альтернативні системи заохочення в Україні існували й до скасування медалей. Наприклад, у Гостомелі до початку повномасштабного вторгнення учням ліцею виплачувалася грошова стипендія в розмірі 1000 гривень. Розмір стипендії визначався на основі щомісячного аналізу трьох показників: успішність навчання, відношення до дитини в дитячому колективі та відношення до дитини з боку вчителів.
Також існує стипендія Київської обласної ради учасникам національного мультипредметного тесту. За результатами НМТ учні, які отримали максимальні бали (200), нагороджуються грошовими преміями.
Варто все ж додати, що золоті та срібні медалі для багатьох школярів і їхніх батьків були не лише підтвердженням знань, а й потужним стимулом для навчання та особливою нагородою на випускному. Скасування цих відзнак, безумовно, дозволить скоротити витрати з державного бюджету, а можливо, спонукатиме учнів зосередитися лише на профільних предметах, необхідних для вступу до вишів, що спростить життя школярів-перфекціоністів. Проте керівництво шкіл і батьки мають можливість творчо підійти до системи винагород за успіхи в навчанні — наприклад, замість медалей можна подарувати книги, канцелярські приладдя, квитки до театру чи кіно, символічні дипломи або грамоти. Такі знаки уваги для випускників, які успішно навчалися, можуть мати для них велике значення. Адже зміни в освіті — це завжди нелегко, особливо для школярів.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Журналіст: Мар’яна Гнот
