Тримай себе в руках. Чим загрожує сімейне насилля?

Насильство може бути не тільки фізичним, а й психологічним. Дехто з дітей та підлітків боїться звертатися по допомогу, а хтось просто звик до виховних методів батьків, тому й не задумується над тим, що вони незаконні. Ми з’ясували, які є види насилля, як воно впливає на доросле життя та яке за це покарання.

“…були думки покінчити із життям”

Богдані 19, вона менеджерка.  Коли дівчині було 8 років, мама покинула сім’ю, а тато почав виховувати доньку за своїми методами.

“Коли мене покинула мама, я очікувала підтримки від тата, проте він підтримував тільки пляшку з горілкою. Коли напивався, то брався виховувати мене: міг вдарити паском чи кропивою. Про крики та приниження я мовчу, адже без них не минав жоден мій день.
Я маю молодшу сестру, і їй пощастило більше. Коли мама пішла, вона була ще зовсім мала і всього не пам’ятає. А я, як старша, мала стежити за нею і допомагати по господарству. Бувало, тато змушував мене йти в магазин по сигарети йому.


Дитячі роки були важкими. Мені здавалося, що я нікому не потрібна, і навіть були думки покінчити із життям. Удома були крики та скандали, а в школі — приниження. Мені здавалося, що цей час ніколи не закінчиться.
Я не раз запитувала себе: чому це трапляється зі мною, чому хтось має сім’ю, а я ні, чому тато б’є, чому мама мене покинула, невже я така погана? Я не зверталася по допомогу, бо ще тоді знала: якщо я це комусь розповім, то будуть усі підстави забрати мене із сестрою в дитячий будинок, а я цього не хотіла. Звикла до виховних методів тата і тільки згодом зрозуміла, що не потрібно боятися, треба себе захищати.
Проте не все так погано. Я маю найкращих бабусю та сестричку, які завжди мене підтримували. Безмежно вдячна бабусі, адже завдяки її настановам я стала такою, як є тепер. Ще зі шкільних років маю найкращу подругу, яка завжди вислухає, з якою я можу поплакати й посміятися, з якою ділюся тим, що турбує. А ще з’явився хлопець, який допомагає мені та любить.


Тепер я сама себе забезпечую і стараюся допомогти бабусі й сестрі”.

Про насилля та захист держави

Види насилля: 

  • Фізичне — це тілесне знущання з дитини, яке може призвести до порушення фізичного чи психологічного стану.
  • Сексуальне — змушування дитини до сексуальних контактів.
  • Психологічне — тиск на психіку дитини через словесні образи, погрози, переслідування чи залякування.
  • Економічне — обмеження в коштах, їжі та одязі.

Згідно зі статтею 164 Сімейного кодексу, порушення прав дитини може призвести до позбавлення батьківських прав. Проте є випадки, коли батькам дають попередження. Це питання розглядає комісія з прав дитини, до якої належать юристи, соціальні працівники, психологи та медики.

“Комісія з прав дитини розглядає: коли треба негайно вилучати дітей, де є загроза життю та здоров’ю. Однак є сім’ї, яким дають попередження, їх беруть під супровід органи опіки. Фахівці працюють із цією сім’єю і надають комплекс послуг: залучають волонтерів, забезпечують продуктами, вжитим одягом, меблями. Батькам надають медичні та юридичні послуги, щоб допомогти вилікувати алкозалежність та стати хорошими батьками для своєї дитини”, — каже керівник служби у справах дітей Ігор Івахнюк.

Цей супровід триває близько пів року. Якщо батьки змінюються — діти залишаються в сім’ї, в іншому разі потрапляють у центр соціально-психологічної реабілітації. В Івано-Франківській області є три такі: в Івано-Франківську, Тлумачі та в селі Мединя Галицького району.

Міністерство соціальної політики України запровадило нову форму виховання, і тепер дітей віком від 3 до 6 років ми влаштовуємо в патронатну сім’ю за договором.

“Це дає змогу не відвозити дитину в реабілітаційний центр, де вже близько 30 дітей з різних сімей, де палять, завжди бійки та конфлікти, де діти агресивні, крадуть. Якщо туди потрапляє дитина, яка раніше мала ліпше середовище, то переймає такі манери та звички.


У Коломиї є одна патронатна сім’я, куди ми влаштовуємо дітей, яких вилучаємо із сімей. Ми задоволені ними, зараз там перебуває двоє хлопчиків. Держава надає родині зарплату та додатково гроші на забезпечення дітей. Ми дуже хочемо, щоб люди зголошувалися для такої доброї справи, тому запрошуємо сім’ї Коломийської ОТГ до співпраці. 


Патронатна сім’я повинна мати власні доходи, доглянуте житло та виховувати власних дітей. Зі свого боку ми будемо надавати супровід, а держава зарплату в розмірі п’яти прожиткових мінімумів”,  —  каже Ігор Івахнюк.

“Сім’я — це середовище, де дитина має почуватися комфортно та безпечно”

“Є багато порад, як виховувати дітей, але немає єдиного рецепта, для кожного він індивідуальний.


Буває, батьки не мають терпіння та часу і зриваються на своїх дітях. Але діти, які звикають до крику чи до фізичного насилля, потім дозволяють знущатися із себе або ж ображають слабших від себе, бо вважають це нормою.
Дітям дуже важливо чути про те, що їх люблять, розуміють та підтримують. Потрібно багато спілкуватись з дітьми, дозволяти їм проявляти емоції, проговорювати заборони. Важливо сказати: «Я тебе дуже люблю і хвилююсь за тебе, тому не дозволяю»,  це допомагає дитині зрозуміти батьків.


Перш ніж кричати чи бити дитину, важливо поставити себе на її місце і подумати, як би ви реагували.


Сім’я — це середовище, де дитина має почуватися комфортно та безпечно”. — радить психологиня Уляна Семенюк.

Наслідків психологічних травм безліч: 

  • невпевненість у собі
  • занижена самооцінка
  • підвищена тривожність
  • неврози
  • проблемні стосунки
  • недовіра до світу
  • низька успішність у навчанні і т. д.

“Будь-яке насилля негативно впливає на психіку дитини і має свої наслідки. Агресія породжує агресію. Діти звикають до того, що їх не люблять, що вони погані чи не такі. Коли їм забороняють проявити свої емоції, вони стають замкнутими, а згодом можуть і самі стати агресорами щодо інших, — каже психологиня Уляна Семенюк.


Працюючи з дітьми, я стараюся паралельно комунікувати з батьками, а за змоги кожну 5-ту зустріч проводжу спільно з батьками. У своїй роботі використовую техніки казкотерапії, піскової терапії, ізотерапії, працюю з метафоричними картинками. Усі ці техніки є дієвими та дають хороші результати. За допомогою творчості діти відкриваються, пропрацьовують свої страхи та тривожність”.

За словами Уляни Семенюк, найчастіше клієнтами є підлітки.

За “гучне виховання” батькам загрожує ще й кримінальна відповідальність.

“За психологічне чи фізичне насилля над дитиною може бути кримінальна відповідальність і позбавлення волі від 2 до 5 років. 


Важливо довести, що словесні образи призвели до наслідків, тоді це можна кваліфікувати як насилля. Для цього органи опіки мають залучати відповідних фахівців”, — каже юрист Михайло Данищук.

Від редакції: Підіймаючи руку на дитину чи підвищуючи на неї голос, згадай про існування здорового глузду.

Журналістка: Ліліана Слободян

Дизайнерка: Ірина Блаженко

А щоб у твоєму житті було більше Глуzду —підписуйся на наш телеграм-канал.